Ухвала суду № 16578684, 17.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2011 року справа №2а/0570/4032/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С.В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

при секретарі Костроміної Г.С.

з участю представника позивача Єриш Л.Ф.

представників відповідача Ляшенко Г.В., Фурса Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/4032/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Слайдер» до державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Слайдер» звернувся в суд з позовом до державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 березня 2011 року № 0000272342/25113283/406 та № 0000262342/25113283/407.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року позов було задоволено повністю.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000262342/25113283/407 від 03 березня 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Слайдер» було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 101126,00 грн., з яких за основним платежем 80901,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 20225,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000272342/25113283/406 від 03 березня 2011 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 89870,00 грн., з яких за основним платежем 71896,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 17974,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції невірно застосовано норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач зареєстрований та обліковується як платник податків в Державній податковій інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька.

16 червня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Триєст-Дон» укладений договір постачання нафтопродуктів, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Триєст-Дон» (постачальник) зобовязалося поставити нафтопродукти у відповідності із наданою позивачем заявкою, а покупець (позивач) зобовязався прийняти та сплатити товар, на умовах, визначених договором.

01 червня 2009 року між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладено договір, відповідно до якого, протягом жовтня 2009 року позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності (нафтопродукти).

На підставі умов, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провімакс-Торг» договору № 20 від 12 жовтня 2009 року протягом жовтня грудня 2009 року позивач поставив товарно-матеріальні цінності.

На підставі умов, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донтрансторг» договору № 4 від 04 січня 2010 року, протягом лютого 2010 позивачем поставлені товарно-матеріальні цінності.

В період з 29 грудня 2010 року по 10 лютого 2011 року Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Слайдер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 307/23-2/25113283 від 17 лютого 2011 року, яким не встановлено факту передачі товарів від продавця - ТОВ «Триєст Дон» та ФОП ОСОБА_5 до покупця - ТОВ «Слайдер» та від продавця - ТОВ «Слайдер» до покупців - ТОВ «Провімакс-торг» та ТОВ «Донтрансторг» у звязку із відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товару, а укладені між ними договори є нікчемними. Таким чином, позивачем були відображені із порушенням підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 та 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» наслідки виконання зазначених договорів. Позивачем були відображені із порушенням підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1. статті 4, підпункту 7.3.1. пункту 7.3. та підпункту 7.4.1. та 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податку на додану вартість» наслідки виконання зазначених договорів. Внаслідок зазначених порушень, позивачем завищений податковий кредит жовтня 2009 року на 28107,00 грн., листопада 2009 року на 18176,00 грн., грудня 2009 року на 14427,00 грн., лютого 2010 року на 20191,00 грн. та занижений податок на додану вартість за жовтень 2009 року на 28107,00 грн., листопад 2009 року на 18176,00 грн., січень 2010 року на 14427,00 грн., березень 2010 року на 20191,00 грн.

03 березня 2011 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки № 307/23-2/25113283 від 17 лютого 2011 року податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000272342/25113283/406 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 89870,00 грн., з яких за основним платежем 71896,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17974,00 грн. та № 0000262342/25113283/407 про донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість в загальній сумі 101126,00 грн., з яких за основним платежем 80901,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20225,00 грн.

Підпунктом 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Провімакс-Торг» було включено до складу валового доходу 4-го кварталу 2009 року 307857,14 грн., з яких по факту отримання передплати 261598,81 грн. та фактом передачі товарно-матеріальних цінностей 46258,33 грн., за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Донтрансторг» по факту отримання передплати позивач включив до складу валового доходу 1-го кварталу 2010 року 101898,00 грн., до складу валових витрат 4-го кварталу 2009 року позивачем були включені витрати в сумі 163013,95 грн. за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Триєст-Дон» та в сумі 140535,45 грн. за наслідками здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_5, до складу валових витрат у 1 кварталі 2010 року позивач включив 100954,50 грн. за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Триєст-Дон».

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Матеріалами справи підтверджено включення позивачем до складу податкового кредиту жовтня грудня 2009 року, лютого 2010 року податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих контрагентами позивача /ТОВ «Триєст - Дон» та ФОП ОСОБА_5./ податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Виконання прийнятих зобовязань ТОВ «Триєст - Дон» за умовами договору постачання нафтопродуктів від 16 червня 2009 року підтверджено наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, видатковими накладними. Транспортування зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджено товарно-транспортною накладною.

Виконання прийнятих позивачем зобовязань за договором, укладеним із ТОВ «Провімакс-Торг» підтверджено наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, видатковими накладними.

Виконання прийнятих позивачем зобовязань за договором, укладеним із ТОВ «Донтрансторг» підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Господарські операції найшли своє відображення у відомостях аналітичного обліку розрахунків з постачальниками на бухгалтерських рахунках № 631 та 361 (т. 1 арк. справи 144-154).

Отримання позивачем грошових кошті в рахунок оплати поставлених на користь ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Провімакс-Торг» також підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Як вбачається із приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств та Закону України «Про податок на додану вартість» визначальною умовою для формування валових витрат підприємства та суми податкового кредиту є використання придбаних товарів, (робіт, послуг) підприємством у власній господарській діяльності.

На підтвердження використання придбаних позивачем паливо - мастильних матеріалів за умовами укладених із ТОВ «Триєст-Дон» та ФОП ОСОБА_5 договорів, у власній господарській діяльності позивач надав договори, укладені із ТОВ «Провімакс-Торг» та ТОВ «Донтрансторг», якими підтверджено подальший продаж придбаних товарів та відображення такого продажу в податковому обліку, що свідчить про повязаність здійснених позивачем витрат на придбання цих товарів із здійснюваною ним господарською діяльністю.

Виходячи із змісту укладеного між позивачем його контрагентами договорів вбачається, що зазначеним договором сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відображення в податковому обліку позивача наслідків господарських операцій за умовами укладених договорів із ТОВ «Триєст-Дон», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Провімакс - Торг» та ТОВ «Донтрансторг» в період з жовтня по грудень 2009 року, лютий 2010 року відповідає вимогам чинного законодавства України, а з матеріалів справи вбачається відсутність порушень вимог чинного законодавства України при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, що свідчить про не підтвердження наявними в матеріалах справи висновків податкового органу, викладених в акті перевірки про заниження податку на прибуток в сумі 71896,00 грн., у тому числі за 4-й квартал 2009 року в сумі 38520,00 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 33376,00 грн., та заниження податку на додану вартість в сумі 80901,00 грн., з яких у жовтні 2009 року на 28107,00 грн., у листопаді 2009 року в сумі 18176,00 грн., у січні 2010 року в сумі 14427,00 грн., у березні 2010 року в сумі 20380,00 грн.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/4032/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Слайдер» до державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 17 червня 2011 року, в повному обсязі складена 22 червня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок