Постанова № 16577898, 17.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10779/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

при секретарі Ігнатенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Металопром»до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року та зобовязання відповідача надати Головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 505692, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок позивача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.09.2010 року ДПІ в Суворовському район міста Одеси було проведено невиїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства «Металопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2010 року № 5637/23/2/02138961 та винесено податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2010 року № 0002332301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 505692, 00 грн. Позивач зазначає, що висновок акту перевірки та винесене податкове повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, складені безпідставно та підлягають відкликанню за наступних підстав.

Позивач зазначає, що ВАТ «Металопром»у повному обсязі було виконано вимоги п. п. 7.7.1-7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинний до 01.01.2011 року), а також, що ДПІ в Суворовському районі міста Одеси в акті перевірки не зазначено жодного факту порушення ВАТ «Металопром» податкового законодавства та, що у ДПІ в Суворовському районі міста Одеси не було документально підтверджених та законних підстав для відмови у відшкодуванні податку на додану вартість ВАТ «Металопром».

Крім іншого, позивач зазначив, що ВАТ «Металопром»придбаває у ПАТ «Маріупольський металургійних комбінат ім. Ілліча»лише продукцію, яка безпосередньо вироблена саме ПАТ «Маріупольський металургійних комбінат ім. Ілліча», про що свідчать документи, які у оригіналах було надано для перевірки, а тому, дослідження відповідачем «ланцюгів», «ризиків»та «станів», посилання на телеграми, як на підставу для відмови у відшкодуванні податку на додану вартість, є необґрунтованими та не передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинний до 01.01.2011 року).

Позивач вказує на те, що 05.10.2010 року ВАТ «Металопром»було направлено скаргу до ДПІ в Суворовському районі міста Одеси, за результатами розгляду якої позивачем було отримано рішення № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року про результати розгляду первинних скарг, яким скарга ВАТ «Металопром»залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2010 року № 0002332301/0 без змін.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року та зобовязати відповідача надати Головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 505692, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок позивача.

Представник позивача до судового засідання 14.06.2011 року не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. Надав до суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить розглянути справу без його присутності.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що документальна невиїзна перевірка податкової звітності з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Металопром»за червень 2010 року проведена на підставі п. 1 ст. 11 Закону № 509 та згідно завдання ДПА в Одеській області на виконання контрольного завдання ДПА України від 13.08.2010 року № 16527/7/07-1217, для вжиття заходів щодо усунення розбіжностей в автоматизованій системі співставлення необґрунтованих показників. Також представник відповідача зазначив, що при проведенні аналізу заявлених ВАТ «Маталопром»до бюджетного відшкодування але не відшкодованих сум ПДВ встановлено, що основний постачальник ВАТ «Металопром»ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»відноситься до платників «великого ризику»та має взаємовідносини з субєктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, місцезнаходження яких не встановлено та направлено запити на встановлення місцезнаходження цих підприємств, а тому підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких ВАТ «Металопром»була сформована та заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ є неможливим.

Також, представник відповідача зазначив, що сума податку на додану вартість має бути врахована у ціні товару всіма учасниками господарської операції, тобто, тільки при встановленні надмірної сплати податку, підприємство має право на відшкодування податку на додану вартість, а ланцюг ВАТ «Металопром»- ПАТ «Маріупольський металургійних комбінат ім. Ілліча»- «ризикові»контрагенти із станами 3; 4; 23; 10 вчинили правочини, по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ. У звязку з викладеним ДПІ в Суворовському районі міста Одеси вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) регулюється порядок обчислення та сплати податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.

Відповідно до п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Згідно п.п., п.п. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судом встановлено, що 19.07.2010 року ВАТ «Металопром»надано до ДПІ в Суворовському районі міста Одеси податкову декларацію по податку на додану вартість за червень 2010 року № 9002695628 та розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 505692 грн. (а.с. 16-22).

З 10.08.2010 року по 16.08.2010 року посадовими особами ДПІ в Суворовському районі міста Одеси було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Металопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковиий рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла внаслідок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 року по 30.06.2010 року.

19.08.2010 року ДПІ в Суворовському районі міста Одеси за результатами перевірки ВАТ «Металопром»складено Довідку від 19.08.2010 року № 4559/23-2/02138961, у висновку якої підтверджено відображене ВАТ «Металопром»у декларації за червень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 505692 грн. (а.с. 80-84).

12.08.2010 року ДПІ в Суворовському районі міста Одеси було направлено запит № 22747/7/23-20 13 до ДПІ в м. Маріуполі Донецької області про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків ВАТ «Металопром»відомостей стосовно відносин з контрагентом ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» ( далі - ПАТ «ММК ім. Ілліча») та дотримання податкового законодавства (а.с. 128-129).

ДПІ в м. Маріуполі Донецької області було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «ММК ім. Ілліча»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ «Металопром»за період травень червень 2010 року, за результатами якої складено Довідку № 661/07/00191129 від 02.09.2010 року (а.с. 131-137).

У висновку Довідки № 661/07/00191129 від 02.09.2010 року зазначено, що перевіркою ПАТ «ММК ім. Ілліча»не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими ДПІ у м. Маріуполі Донецької області від ВАТ «Металопром», який мав правові відносини з платником податків, та встановлено відображення ПАТ «ММК ім. Ілліча»в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ВАТ «Металопром», який мав правові відносини з платником податків.

На підставі завдання ДПА України від 13.08.2010 року № 16527/7/07-1217 та термінової телеграми ДПА в Одеській області щодо контролю за відшкодуванням ПДВ від 16.08.2010 року № 30181/7/07-0108 24 вересня 2010 року посадовими особами ДПІ в Суворовському районі міста Одеси було проведено невиїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства «Металопром»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за червень 2010 року, за результатами якої складено акт № 5637/23/2/02138961 від 24.09.2010 року (а.с. 145-148).

В акті перевірки зазначено, що згідно інформаційних баз данних ДПА України, проведений аналіз підприємств, які мають залишки невідшкодованих сум податку на додану вартість та яким притаманні наступні ознаки: ризиковий стан, недостатні трудові та/або виробничі ресурси, з заробітною платою нижчою за мінімальну та мають суттєві розбіжності згідно даних Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Відповідно переліченим ознакам сформований перелік підприємств групи 1, до якого включено підприємство ВАТ «Металопром»у частині низького податкового навантаження - 0,0 при середньогалузевому 1,54.

Також у акті зазначено, що при проведенні аналізу заявлених ВАТ «Металопром»до бюджетного відшкодування, але не відшкодованих сум ПДВ встановлено, що основний постачальник ВАТ «Металопром»ПАТ «ММК ім. Ілліча»(код 00191129) м. Маріуполь відноситься до платників «великого ризику», та має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, місцезнаходження яких не встановлено, направлено запити на встановлення місця знаходження цих підприємств, тобто підприємства знаходяться у розшуку, відповідно підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлена ВАТ «Металопром»сума бюджетного відшкодування ПДВ - неможливо.Ланцюг ВАТ «Металопром»і ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»«ризикові»контрагенти із станами 3; 4; 23; 10 вчинили правочини, по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ., тому ВАТ «Металопром»не має права на отримання бюджетного відшкодування на розрахункових рахунок по декларації за червень 2010 року у сумі 505692, 0 грн.

У висновку акта № 5637/23/2/02138961 від 24.09.2010 року зазначено, що ВАТ «Металопром»порушено вимоги п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР у звязку з чим ДПІ в Суворовському районі міста Одеси зменшено ВАТ «Металопром»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 505692, 00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0002332301/0 від 29.09.2010 року (а.с. 43).

ВАТ «Металопром»скористалось своїм правом та оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0002332301/0 від 29.09.2010 року до ДПІ в Суворовському районі міста Одеси. За результатами розгляду зазначеної скарги ДПІ в суворовському районі міста Одеси прийнято рішення про результати розгляду первинних скарг від 20.10.2010 року № 30264/10/25-010, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, а скаргу генерального директора ВАТ «Металопром»на зазначене податкове повідомлення-рішення без задоволення, та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0002332301/1 від 21.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 505692, 00 грн. (а.с. 45-47, 44).

Судом встановлено, що перевіркою ВАТ «ММК ім. Ілліча», проведеною ДПІ в місті Маріуполь Донецької області на запит ДПІ в Суворовському районі міста Одеси, не виявлено розбіжностей з відомостями, отриманими ДПІ у м. Маріуполі Донецької області від ВАТ «Металопром», який мав правові відносини з платником податків, та встановлено відображення ВАТ «ММК ім. Ілліча»в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ВАТ «Металопром», який мав правові відносини з платником податків.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на неможливість підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлена ВАТ «Металопром»сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 505692, 00 грн., у звязку з тим, що ПАТ «ММК ім. Ілліча»(код 00191129) м. Маріуполь відноситься до платників «великого ризику», та має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, місцезнаходження яких не встановлено, направлено запити на встановлення місця знаходження цих підприємств, тобто підприємства знаходяться у розшуку, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності посилання відповідача в акті перевірки на системний аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість», висновки щодо належності ПАТ «ММК ім. Ілліча»до платників «великого ризику», ланцюг ВАТ «Металопром»- ПАТ «ММК ім. Ілліча»- «ризикові»контрагенти, які вчинили правочини по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ, оскільки це протирічить вимогам п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 327 від 10.08.2005 року, згідно якого не допускається відображення в акті перевірки субєктивних припущень, які не мають підтверджених доказів.

Крім того, жодною нормою Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом, а, тим більше, контрагентами свого основного постачальника, до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Також, п. 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР року не містить будь-яких вказівок на те, що для отримання права на бюджетне відшкодування платник податку, має довести фактичне надходження сум ПДВ до бюджету для включення їх до складу податкового кредиту, а тому необґрунтованими є доводи відповідача, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає у платника лише при фактичній надмірній сплаті податку.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року винесені ДПІ в Суворовському районі міста Одеси неправомірно та з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. п. 7.7.8. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги ВАТ «Металопром»щодо зобовязання відповідача надати Головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 505692, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок позивача, оскільки, такий обовязок податкового органу прямо встановлений Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, та виникає після закінчення процедури судового оскарження, а тому адміністративний позов в цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог і адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси № 0002332301/0 від 29.09.2010 року, № 000233/2301/1 від 21.10.2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 17 червня 2011 року.

Суддя

17 червня 2011 року