Ухвала суду № 16576778, 08.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"08" червня 2011 р. Справа № 2а/1770/16/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Майора Г.І.

Філіпової Т.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" лютого 2011 р. у справі № 2а/1770/16/2011 за позовом Приватного підприємства "Конста-Ел" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Конста-Ел" 04 січня 2011 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002141630/0, №0002151630/0, №0002161630/0 від 27.12.2010 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0002161630/0, №0002151630/0 та №0002141630/0 від 27.12.2010 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом не враховано, що перевіркою, проведеною податковим органом встановлено факт несвоєчасної сплати податку на додану вартість ПП "Конста-Ел", внаслідок чого і прийнято спірні податкові повідомленні-рішення на суму штрафу у розмірі 10%, 20% та 50% (в залежності від терміну) узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою. Штраф розраховано у повній відповідності до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", обґрунтовано і правомірно. Вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що 23.12.2010 року відповідачем щодо позивача проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати платежів до бюджету, за результатами якої складено акт №1258/16/35119132.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, а саме: порушення терміну сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість.

За наслідками проведеної перевірки, 27.12.2010 року Костопільською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: №0002141630/0, яким до позивача, за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 16696,92 грн. (50% від 33393,82 грн.), №0002151630/0, яким до позивача, за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 895,42 грн. (20% від 4477,09 грн.), №0002161630/0, яким до позивача, за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 160,00 грн. (10% від 1600,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності зі сторони позивача порушення щодо перерахування до бюджету сум податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду за таких підстав.

Встановлено, що ПП "Конста-Ел" зареєстроване як юридична особа Костопільською РДА 17.05.2007 року, перебуває на обліку як платник податків у Костопільській МДПІ та є зареєстрованим платником податку на додану вартість, що обрав квартальний податковий період.

Позивачем щоквартально надавались податковому органу податкові декларації з податку на додану вартість, згідно яких платником самостійно визначалось податкове зобов'язання за вказаний період, а саме 4-й квартал 2008 року, 1-й, 2-й, 3-й, 4- й квартали 2009 року, 1-й, 2-й, 3-й квартали 2010 року.

Відповідно до платіжних доручень, позивачем сплачувалась сума узгодженого податкового зобов"язання, визначена в деклараціях і з зазначенням призначення платежу за відповідний квартал 2008 року, 2009 року, 2010 року.

Судом встановлено, що грошові кошти в сумі 37267,17 грн. сплачені позивачем платіжним дорученням №13 від 28.01.2009 року, не були зараховані банком до бюджету, на розрахункові рахунки ГУДКУ у зв'язку з тим, що згідно з постановою Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 року в ВАТ Комерційному банку "Надра" з 10.02.2009 року була призначена тимчасова адміністрація і з метою створення сприятливих умов для відновлення його фінансового стану уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року. Відповідно до постанови Правління Національного банку України №452 від 05.08.2009 року, мораторій на задоволення вимог кредиторів був продовжений з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року. При цьому, у звязку з введенням мораторію міжбанківський переказ не було виконано до 11.03.2010 року.

У зв'язку з тим, що платіжне доручення №13 від 28.01.2009 року на сплату позивачем податку на додану вартість в сумі 37267,17 грн., банком не виконано, всі решта сум, оплачених платіжними дорученнями №19 від 13.04.2009 року, №42 від 27.07.2009 року, №30 від 13.07.2009 року, №95 від 17.10.2009 року, №93 від 15.10.2009 року, №150 від 03.03.2010 року, №139 від 29.01.210 року, №138 від 22.01.2010 року, №179 від 11.05.2010 року, зараховувались Костопільською МДПІ не згідно з призначеннями платежів, що вказані в платіжних документах, а на погашення податкового боргу, що обліковувався по сплаті податку на додану вартість за IV квартал 2008 року і далі в порядку календарної черговості, внаслідок чого систематично у платника податків обліковувалась недоїмка.

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення, за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Як було визначено пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку, а грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 року систему, порядок і форми платежів визначає Національний банк України.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, який на момент існування відповідних правовідносин був спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, було визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутня зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону, податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, було проведено неправомірно.

З аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якими встановлювалась відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень вичерпний і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону. Отже, чинним на той час законодавством України не передбачалося застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків повинні вживатися передбачені законодавством заходи примусового стягнення податкового боргу.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-III від 05.04.2001 року та п.2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976, Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладеного 30.05.2007 року між позивачем та ВАТ Комерційним банком "Надра", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п.1.9.Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. Оскільки умовами договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладеного між позивачем та ВАТ Комерційним банком "Надра" умови про прийняття та виконання платіжних доручень платника при відсутності чи недостатності коштів на його рахунку не передбачено (п.2.3.3 договору а.с.27-28), відтак факт прийняття банком платіжного доручення №13 28.01.2009 року вказує на наявність на рахунку у позивача грошових коштів та на їх достатність для здійснення відповідного переказу.

Судом встановлено, що позивач виконав усі дії, що вимагаються від нього для належного здійснення переказу коштів на розрахунковий рахунок ГУДКУ.

Оскільки банком, який обслуговує позивача, 29.01.2009 року було прийнято платіжне доручення №13 на сплату суми ПДВ за грудень 2008 року в розмірі 37267,17 грн., у Костопільської МДПІ були відсутні підстави вважати суму податкового зобовязання, визначеного у податковій декларації позивача з податку на додану вартість за IV квартал 2008 року, його податковим боргом, а відтак відсутні і підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення граничного терміну їх сплати і сплати наступних чергових платежів.

Відповідно до пп.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської МДПІ №0002141630/0, №0002151630/0, №0002161630/0 від 27.12.2010 року з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року - без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: Г.І. Майор

Т.Л. Філіпова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Конста-Ел" вул.Заріччя,39,м.Костопіль,Рівненська область,35000

3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція вул. С. Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000