ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-3856/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Хмільникмеблі" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення , -
В С Т А Н О В И В :
В вересні 2010р. закрите акціонерне товариство «Хмільникмеблі» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції ( далі - відповідач) в якому просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Хмільницької обєднаної державної податкової інспекції від 23.03.2010р. № 0000322301/0, в частині порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в сумі 32090,00 грн. основного боргу та 6418,05 грн. штрафної санкції.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року по справі № 2-а- 3856/11/2070 задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомленнярішення від 23.03.2010р. № 0000322301/0, винесене Хмільницькою ОДПІ.
Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних відмовити.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (розписка від 01.02.2011р. та заява від 01.02.2011р.).
22.06.2011р. до суду надійшло клопотання представника відповідача (вхід. №3992), в якому останній просить провести апеляційний розгляд справи за відсутності представника Хмільницької ОДПІ.
Враховуючи заявлене клопотання, а також те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для розгляду апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196, ст. 197 КАС України, визнала можливим розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року без змін з наступних підстав.
На підставі направлення від 16.02.2011 року № 28 податковим інспекторами відповідача відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Хмільникмеблі», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 - 31.12.2009 р.р., валютного законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року
Позивача було повідомлено про проведення планової виїзної перевірки, повідомленням від 25.01.2010 року № 1-23/230.
За результатами перевірки складено акт від 23.03.2009р. № 15-23-05486533, яким встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.1, п. 4.1, ст.4, п.п. 11.3.1, п. 11.3, ст. 11, п. 5.9 ст. 5, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств в сумі 41434 грн. в тому числі: за 1 квартал 2009р. в сумі 2750 грн.; за 2 квартал 2009р. в сумі 7717 грн.; за 3 квартал 2009р. в сумі 10430 грн.; за 4 квартал 2009р. в сумі 20537 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322301/0 від 29.03.2010р. про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 51074 грн., з яких 41434 грн. основний платіж, 9640 грн. штрафна (фінансова) санкція.
Позивачем, зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене в адміністративному порядку не було.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив, з того, що винесене Хмільницькою обєднаною державною податковою інспекцією податкове повідомленнярішення №0000322301/0 від 29.03.2010р. є не законними та не обґрунтованими у звязку з тим, що факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, що дало суду першої інстанції законні підстави для задоволення позову ЗАТ «Хмільникмеблі».
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
Щодо задоволення позовних вимог, в частині скасування податкового повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ, винесеного на підставі порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини, які виникають у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат регулюються статтею 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
Згідно ст.3. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.
Як вбачається з акту перевірки відповідача № 15-23-05486533 від 23.03.2010р. позивач в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” занизив суму приросту залишків готової продукції на складі, оскільки при розрахунку приросту готової продукції не була врахована вартість транспортно-заготівельних витрат, за даними перевірки залишки готової продукції на складі становлять 724898 грн. (за даними перевірки 853259 грн.), тому позивачем занижено приріст на суму 128361 грн.
Відповідно п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно п.5.2.1. п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих ) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.
Згідно з п. 5.9 ст. 5 даного Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.
Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.15 Наказу Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 751/4044 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» в проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання можуть не наводитися та відповідно на цю дату не обчислюватися, а тому, позивачем правомірно було включено до складу валових витрат товарно-транспортні витрати в тому звітному періодів в якому вони були понесені.
Як вбачається, згідно п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суть перерахунку полягає в порівнянні балансової вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з їх балансовою вартістю на початок того ж звітного періоду. За результатами такого перерахунку здійснюється коригування валових доходів в сторону збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, або валових витрат в сторону збільшення, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Колегія суддів, зазначає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000322301/0 від 29.03.2010р. про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 51374 грн., з яких 41434 грн. основний платіж, 9640 грн. штрафна (фінансова) санкція. є не законним та не обґрунтованим.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування немає.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.1ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Колегія суддів, вважає, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року, без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Голота Л. О.
Судді/підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар
Судове рішення № 16576570, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-3856/10/0270. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: