Постанова № 16576565, 22.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/829/11

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Голота Л. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П.

Совгири Д. І.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивач (апелянт) : Охрімовський Я.В., Баран С.О.

відповідач (апелянт) : Гурба М.В., Чорний О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції та товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" до Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень.

25 березня 2011 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" було частково задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2011 року № 000002220, решта позовних вимог залишилась без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, 11 квітня 2011 року Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Будучи незгодним з постановою Вінницького окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" також звернулось з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представники товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її, натомість апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції не визнали, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представники Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції просили суд задовольнити апеляційну скаргу інспекції, а також заперечували проти задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню. Відповідно постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року слід частково скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Працівником Вінницької МДПІ в період з 17.12.2010 р. по 10.01.2011 р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контракту № 1 від 16.03.2009р. та № 2 від 09.11.2009р., укладеному із нерезидентом фірмою HOG-INTERNATIONAL, про що складено акт перевірки № 8/23-34939414 від 17.01.2011р.

Перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" порушено:

- п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», в частині декларування валютних цінностей;

- ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», в частині порушення законодавчих термінів надходження валютної виручки.

На підставі вищевказаного акту перевірки Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000022200 на суму 340,00 грн. та № 0000012200 на суму 22858,48 грн. від 20 січня 2011 року.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд першої інстанції прийшов до наступного висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000022200 від 20.01.2011р. підлягає скасуванню, оскільки санкції за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей застосовуються безпосередньо Національним банком України або за його визначенням підпорядкованими йому установами.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Частиною 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»встановлено, що несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Згідно із абз. 7 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Крім того, відповідно до норм даного пункту, санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000012200 від 20.01.2011р. суд першої інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає скасуванню, оскільки чинне законодавство передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме - прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Проте колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000012200 від 20.01.2011р.

Судом встановлено, що між позивачем та нерезидентом фірмою HOG-INTERNATIONAL укладено контракти № 1 від 16.03.2009р. та № 2 від 09.11.2009 р.

Разом з тим, станом на 02.06.2010 р. нерезидентом не було виконано умови контрактів, у звязку з чим 03.06.2010 р. позивач звернувся з позовом до Господарського суду з вимогою про стягнення заборгованості.

25 червня 2009 року позивач звернувся до Господарського суду з вимогою про стягнення заборгованості відповідно до контракту № 1 від 16.03.2009р.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно п. 6.2 контрактів у разі неможливості урегулювання суперечок шляхом переговорів сторони вирішують їх у Господарському судді Вінницької області України. Тобто позивач не міг звернутись до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, оскільки позивачем та нерезидентом фірмою HOG-INTERNATIONAL чітко визначено суд, в якому повинен вирішуватися спір про невиконання сторонами контрактів своїх обовязків.

Отже, з аналізу викладених норм вбачається, що юридичним фактом, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є, насамперед, факт звернення позивача до суду, а не факт порушення провадження у справі. Тому датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зупиняється, є саме дата звернення позивача до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.

Що стосується висновку суду першої інстанції про те, що пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не сплачується виключно у разі прийняття судом рішення про задоволення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

З аналізу частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»вбачається, що стягнення пені за прострочення одержання резидентом виручки в іноземній валюті відбувається за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону. Тобто, підставою відповідальності резидента за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є наявність у його діях факту правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було вжито усіх необхідних заходів для своєчасного повернення валютної виручки за контрактами № 1 та № 2 зокрема звернення до Господарського суду Вінницької області до фірми HOG-INTERNATIONAL про стягнення заборгованості.

Тобто, з фактичних обставин справи вбачається, що позивач не лише виконав усі умови іноземного контракту, але і вжив усіх можливих від нього заходів спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях. У звязку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції пені за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Більш того, посилання відповідача на частину четверту статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою визначено, що підставою для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами є прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором, як на єдину підставу звільнення резидента від відповідальності за порушення валютного законодавства є необґрунтованим, оскільки суперечить як Конституції України так і самому Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Як вбачається з аналізу статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»нею визначено відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону та порядок вирішення повязаних з цим спорів у судовому порядку.

Разом з тим, у Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»немає жодної норми, яка б передбачала нарахування пені у випадку погашення нерезидентом заборгованості за іноземним контрактом у проміжок часу, а саме з моменту прийняття позову судом до моменту винесення кінцевого рішення.

Нерезидент фірма HOG-INTERNATIONAL виконали свої зобовязання перед товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" під час розгляду Господарським судом Вінницької області позовів про стягнення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.05.2010 р., 22.07.2010 р., 14.09.2010 р., 27.09.2010 р., 16.11.2010 р.

Частиною другою статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, оскільки Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не передбачено відповідальності за добровільне погашення дебіторської заборгованості нерезидентом за іноземним контрактом у період розгляду справи у суді підстав для застосування до резидента штрафних санкцій немає.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було незаконно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 20.01.2011р.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції, залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд 5" задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2011 року № 0000012200 та ухвалити в цій частині нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2011 року № 0000012200.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "29" червня 2011 р.

Головуючий /підпис/ Голота Л. О.

Судді/підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар