Ухвала суду № 16580627, 23.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/866/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І. Г., Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

відповідача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

позивача не з'явився, причини неявки суду не відомі

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003611704/0/9335 від 15.12.2010 року та № 0003611704/1/64 від 17.01.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.12.2010 року № 0003611704/0/9335, від 17.01.2011 року № 0003611704/1/64.

Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду І інстанції, на думку відповідача, винесена з порушенням ст. 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості. Так, судом І інстанції не зясовано всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення. Зокрема, контрагент позивача ТОВ «Вагрос» належно не звітує за зобовязаннями що виникли на підставі угод з позивачем, зокрема надано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року не скріплену печаткою. За девять місяців 2010 року податкову декларацію з податку на прибуток не подано і таким чином не задекларовано валові доходи від продажу товарів позивачу. Позивач також не надав на перевірку відповідні санітарні сертифікати якості придбаного ним ріпаку, а також документи що підтверджували б перевезення та зберігання даного товару як ТОВ «Вагрос» так і позивачем. Таким чином відповідач вказує, що фактично товар позивачу не був поставлений і в нього відсутні виробничі та трудові ресурси для здійснення такої господарської діяльності, що вказує лише на документальне оформлення поставки товару. Таким чином відповідач стверджує про правильність висновків викладених в акті перевірки щодо порушення позивачем ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити вимоги апелянта.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надавши заперечення на апеляційну скаргу, в яких звертає увагу суду на безпідставність доводів відповідача, що спростовується матеріалами справи. Також позивач просить залишити без змін постанову суду І інстанції.

Враховуючи те, що явка позивача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом І інстанції вірно встановлені наступні обставини, які відповідають матеріалам справи.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 ОСОБА_3, 02.09.2002 року зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності. Основні види діяльності позивача за КВЕД : 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Згідно свідоцтва №НОМЕР_3, виданого ДПА України ОСОБА_3 являється платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером НОМЕР_2.

Відповідно до акту №12411/17-4/НОМЕР_2 від 03.12.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 щодо збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість, який становить більше 50 тис. грн. за серпень 2010 року.

На підставі даного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження, Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003611704/0/9335 від 15.12.2010 року, 0003611704/1/64 від 17.01.2011 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання за податком на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) усього в сумі 78540,00 грн., з яких 56100,00 грн., - за основним платежем та 22440,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями .

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ФОП ОСОБА_3 завищено податковий кредит за серпень 2010 року на 56100,00 грн., по господарській операції з придбання у ТОВ "Вагрос" зерна ріпаку загальною вартістю 336600,00 грн., що фактично не здійснювалась та не мала на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції встановив, що господарська операція з придбання у ТОВ "Вагрос" зерна ріпаку загальною вартістю 336600,00 грн., фактично здійснювалась. При цьому в подальшому придбаний ріпак реалізований позивачем із отриманням прибутку, в межах оподатковуваних операцій, ТзОВ "Кернел-Трейд", ідентифікаційний код 31454383, що підтверджується договором поставки №В342/11 від 20.08.2010 року, актом приймання-передавання зерна від 25.08.2010 року, накладною №9 від 21.08.2010 року, податковою накладною №9 від 21.08.2010 року, довіреністю №1663 від 25.08.2010 року, складською квитанцією №1016 від 25.08.2010 року, податковою Декларацією з ПДВ за серпень 2010 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2010 року, банківською випискою по операціях по поточному рахунку ФОП ОСОБА_3, виданої Хмельницькою філією ПАТКБ "Приватбанк". Також позивачем надано належних та достатніх доказів та підтвердження його доводів щодо формування податкового кредиту за серпень 2010 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції та не приймає до уваги доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Так, відповідач вказує про відсутність письмового договору щодо купівлі позивачем ріпаку, а також на не доведеність реальності здійснюваної господарської операції, відсутність товарно-транспортних документів, а також санітарно-дозвільних документів.

Вказані твердження спростовуються наступним.

01.08.2010 року, між товариством з обмеженою відповідальністю "Вагрос" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу №7/р (надалі - Договір), відповідно до якого ТОВ "Вагрос" зобов'язується продати, а ФОП ОСОБА_3 купити зерно ріпаку урожаю 2010 року по заліковій вазі, що становить 102,000 тони+/-5%. Ціна продукції з ПДВ складає 3300,00 грн. за 1 тону залікової ваги. Сума договору з ПДВ - 336600,00 грн. Сума ПДВ - 56100,00 грн. Сторони при прийманні продукції за кількістю і якістю керуються умовами цього договору (а не інструкціями П-6 ТА П-7) ( п.п.1.1., 2.1,2.4.,3.1. Договору). Передача продукції у власність покупцю здійснюється в повному обсязі в термін до 30.08.2010 року. Продукція передається покупцю партіями біля естакади Виробничо-технологічної лабораторії Хмельницького КХП до відбору аналізу на якість. Передача кожної партії продукції підтверджується накладною, в якій указана фізична вага продукції. Момент переходу права власності вважається дата оформлення накладних. Покупець проводить оплату 100% вартості переданої йому партії продукції готівкою в останній день поставки продукції. Оплата проводиться за всю партію продукції ( п.п.4.1,4.2,4.3, 5.1.,5.2.).

Виконання договору сторонами позивач доводить податковою накладною № 515 від 20.08.2010 року на суму 336600,00 грн., в тому числі ПДВ 56100, 00 грн., (кількість отриманого зерна ріпаку 102 тони), видатковою накладною № 20/08-01 від 20.08.2010р., накладними : №1/ХМ від 10.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 13040 кг), №2/ХМ від 10.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 24230 кг), №3/ХМ від 12.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 16800 кг), №4/ХМ від 12.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 19160 кг), №5/ХМ від 13.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 23280 кг), №6/ХМ від 18.08.2010 р. (кількість відпущеного ріпаку 19970 кг), актом здачі-приймання товару від 20.08.2010 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру №650 від 20.08.2010 року на суму 336600, 00 грн., карткою про проведення аналізу зерна №202 від 25.08.2010 року.

Згідно п.4.2 договору продукція передається покупцю партіями біля естакади Виробничо-технологічної лабораторії Хмельницького КХП до відбору аналізу на якість.

Таким чином доставка товару здійснювалась за рахунок продавця. Твердження відповідача про те, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару, спростовуються тим, що їх наявність не є основною умовою для підтвердження поставки, відповідно до п. 2 Переліку №207, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2009 року №207.

Також, підтвердженням того, що зерно ріпаку заліковою вагою 102 тони ввозилось транспортом на територію ТОВ "Хмельницький КХП" являється лист останнього за вих. №503 від 02.12.2010 року.

На виконання вимог ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 27.04.2007 року №997-V щодо зберігання зерна ріпаку заліковою вагою 102 тони у зернових складах, отриманого ФОП ОСОБА_3 від ТОВ "Вагрос", позивачем надано суду договір №1011-00001 від 09.07.2010 року про приймання, очистку, сушку, зберігання та відвантаження зерна, укладеного позивачем з ТзОВ "Хмельницький комбінат хлібопродуктів", складські квитанції на зерно : №977 від 04.08.2010 року, №996 від 10.08.2010 року, №1000 від 12.08.2010 року, №999 від 12.08.2010 року, №1005 від 13.08.2010 року, №1008 від 18.08.2010 року.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р., в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На день укладення договору купівлі-продажу №7/р від 01.08.2010 року , та на період його виконання державна реєстрація ТОВ "Вагрос" не скасована, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.03.2011 року. Одним із основних видів діяльності ТОВ "Вагрос" згідно запису №1 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.03.2011 року є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Крім того, зазначене товариство перебувало на обліку в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва за №33898 та згідно виданого ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва свідоцтва від 19.07.2010 року №100293680 зареєстроване платником податку на додану вартість.

На підтвердження відображення податкових зобов`язань ТОВ "Вагрос" по операції відвантаження товару ФОП ОСОБА_3 на суму поставки -280500,00 грн., суму ПДВ - 56100,00 грн., позивачем надано копію податкової Декларації з ПДВ за серпень 2010 року та додаток №5 до неї, із доказами надіслання її до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва.

При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду встановив наявність належних, достатніх та допустимих доказів що підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій щодо придбання ріпаку та безпідставність висновків податкового органу і відсутність підстав для визначення позивачу податкових зобовязань по податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій. А тому, вірним є висновок суду І інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та їх скасування.

Враховуючи викладене, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 червня 2011 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Залімський І. Г.

Матохнюк Д.Б.