Ухвала суду № 16575751, 30.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18562/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" червня 2011 р. м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

при секретарі Ломановій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Вікінг»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач приватне підприємство «Вікінг» (далі позивач, ПП «Вікінг») звернулося до суду з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ) про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007762305 від 01 вересня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення відповідача про застосування штрафних санкцій № 0007762305 від 01 вересня 2010 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено перевірку господарської одиниці магазину, який належить Приватному підприємству «Вікінг», щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено Акт від 18.08.2010 р. №0773/26/50/19479590.

Перевіркою встановлено порушення при заповненні книги обліку розрахункових операцій, що на думку відповідача призвело до не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 16 грудня 2009 року №Т654 та за 19 січня 2010 року №1688 на загальну суму 4101,85 грн.

Як зазначено в акті перевірки, згідно з фіскальним звітним чеком за 16 грудня 2009 року №1654 загальна сума здійснених розрахункових операцій склала 4913,41 грн., що не відповідає сумі 2210,76 грн. зазначеній в графі 5 розділу 2 книги ОРО №2650004626р/7, розбіжність в сумі 2702,65 грн. не підтверджена прибутковим касовим ордером, відповідні записи відсутні в книзі ОРО та касовій книзі підприємства. Згідно з фіскальним звітним чеком за 19 січня 2010 року №16888 загальна сума здійснених розрахункових операцій склала 2800,30 грн., що не відповідає сумі 1401,10 грн. зазначеній в графі 5 розділу 2 книги ОРО №2650004626р/7, розбіжність в сумі 1399,20 грн. не підтверджена прибутковим касовим ордером, відповідні записи відсутні в книзі ОРО та касовій книзі підприємства, тобто при заповненні книги позивачем були допущені помилки при заповненні граф книги ОРО.

За розглядом акта перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено рішення, яким застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 20509,25 грн. за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касі готівки.

За зазначене вище порушення відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми (4101,85 грн. х 5 = 20509,25 грн.) та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.09.2010 року №0007762305.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях позивача відсутнє порушення вимог п. 2.6 Положення № 637, так як вся готівкова виручка по касі підприємства була оприбуткована своєчасно і в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до абзацу десятого пункту 4 Указу Президента України від 03.07.98 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

За визначенням пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі Положення) оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Абзацом першим пункту 2.6 Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Абзацом п'ятим пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 1.1 даного Положення книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Судом першої інстанції встановлено, що суми готивки, відповідно до фіскальних чеків № 1654, № 1688 записані в той же день, однак в графі 4 розділу другого книги ОРО № 2650004626р/7.

Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12.06.95 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції про оприбуткування товариством готівкових коштів у розмірі 4101,85 грн., а помилка в заповненні граф книги обліку ОРО не є підставою для висновку про не оприбуткування коштів.

При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, судом враховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. А саме береться до уваги ухвала Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2008 року у справі № К-6840/07, що є в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення ДПІ в Голосіївському районі м. Києва діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження були надані; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; без дотримання необхідного балансу і будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача.

Відповідно до приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності винесеного рішення, в той же час позивачем надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вище наведеного позовні вимоги ВВ «Вікінг»підлягають задоволенню, оскільки відповідають змісту законодавства.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 04 липня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Т.М.Грищенко

В.Е.Мацедонська