Ухвала суду № 16575381, 24.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року справа №2а/0570/5160/2011

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Юрко І.В. , Карпушової О.В.

при секретарі Діденко О.С., за участю представника відповідача Ламєкіна С.М. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по адміністративній справі №2а/05070/5160/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонгазбуд», пгт. Райгородок до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкового повідомлення рішення № 00003717470, прийнятого Словянською обєднаною державною податковою інспекцією 21.03.2011р., про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21840,01 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/5165/2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонгазбуд» задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним податкове повідомлення рішення № 00003717470, прийняте Словянською обєднаною державною податковою інспекцією 21.03.2011р., про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21840,01 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Словянська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді позивач не скористався.

Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонгазбуд» зареєстроване як юридична особа Словянською райдержадміністрацією Донецької області 09.04.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 20344859, перебуває на податковому обліку в Словянській обєднаній державній податковій інспекції з 01.10.1994р. (арк. справи 21, 22, 97).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення фактичних перевірок. Відповідно до п.п. 75.1.3. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави та порядок проведення фактичних перевірок визначені статтею 80 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 80.1. ст. 80 цього Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підстави проведення фактичної перевірки визначені п. 80.2. ст. 80 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що фактично перевірка проведена з метою перевірки інформації, отриманої від прокуратури Донецької області листом від 11.01.2011р. № 7/1-67вих-11/12, яка свідчить про можливі порушення законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби (арк. справи 99 102). Фактично перевірка проведена з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

Колегія суддів звертає увагу на те, що мета та підстави фактичної перевірки, визначені податковим органом не відповідають меті та підставам фактичної перевірки, встановлених п. 80.1. та п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що податковим органом не дотримані вимоги п. 80.1. та п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України щодо мети та підстав проведення фактичної перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового кодексу України.

Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Направлення на перевірку від 18.02.2011р. № 000205 вручено під розписку головному бухгалтеру позивача (арк. справи 107). За таких обставин, підстави для не допуску посадових осіб органу державної податкової служби відсутні.

У період з 22.02.2011р. по 03.03.2011р. відповідачем проведена фактична перевірка позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт № 765/17-311-20344859 від 04.03.2011р. (арк. справи 9 17).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011р. № 0000371740/0 за порушення п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-IV, у звязку з чим позивачу нараховано штрафну санкцію на підставі п.п. 54.3.5. п. 54.3.5. ст. 54 та п. 127.1. ст. 127 Податкового кодексу України за платежем: податок з доходів найманих працівників в сумі 21840,01 грн. (арк. справи 19).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено, що в період з липня 2009р. по грудень 2010р. у позивача виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 39309,88 грн., яка станом на 01.01.2011р. є непогашеною.

Перевіркою питання щодо виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету наданих документів встановлено порушення вимог п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині несвоєчасного перерахування заборгованості по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2009р. в сумі 29119,57 грн. Заборгованість з податку з доходів фізичних осіб станом на 31.12.2010р. складає 48222,40 грн.

Враховуючи встановлені обставини, податковим органом нараховані штрафні санкції за неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 21840,01 грн. Розрахунок штрафних санкцій міститься в матеріалах справи (арк. справи 84).

Відповідно до п. 1.15. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно із п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 наведеного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 127.1. ст. 127. Податкового кодексу України встановлено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суть зворотної дії нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що їх юридична обов'язковість поширюється на правовідносини, які виникли до набрання цими нормативно-правовими актами чинності.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, чинними до 01.01.2011 р., а штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм таких законів застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.

Враховуючи приписи статті 58 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99, можна дійти висновку, що коли подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., і ця сама подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом'якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.

Якщо подія, факт не кваліфікувались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., а в новому законодавчому акті як сама подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого передбачено застосування юридичної відповідальності, то у такому разі юридична відповідальність не застосовується.

До 01.01.2011р. недотримання строків сплати (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не кваліфікувалося як порушення податкового законодавства, за які законом повинні були б застосовуватися штрафні фінансові санкції.

Разом з тим, пунктом 1 підрозділу 1 Розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України визначено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 54.3.5. п. 54.3.5. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З аналізу наведених норм випливає, що передумовою застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом, є відображення платником податків у податковому розрахунку за І-й квартал 2011р., суми заборгованості з податку з доходів фізичних осіб за минулі періоди, яка в подальшому може бути стягнута податковим органом із застосуванням заходів такої відповідальності. Отже, застосуванням заходів відповідальності, передбачених п.п. 127.1. ст. 127. Податкового кодексу України, повинно відбуватися за результатами І-го кварталу 2011р.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції застосовані відповідачем в березні 2011р. (21.03.2011р.), тобто, до спливу першого податкового періоду 2011р., без урахування вимог пункту 1 підрозділу 1 Розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено підстави донарахування спірним податковим повідомленням рішенням штрафних санкцій з податку з доходів найманих працівників в сумі 21840,01 грн., у звязку з чим позовні вимоги задоволено.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по адміністративній справі №2а/05070/5160/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по адміністративній справі №2а/05070/5160/2011 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонгазбуд», пгт. Райгородок до Словянської обєднаної державної податкової інспекціїпро визнання протиправним податкового повідомлення рішення № 00003717470, прийнятого Словянською обєднаною державною податковою інспекцією 21.03.2011р., про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21840,01 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий А.А. Блохін

Судді : І.В. Юрко

О.В. Карпушова