Ухвала суду № 16574755, 20.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 року справа №2а-1321/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів

суддівХанової Р.Ф.

Яковенка М.М.

у письмовому провадженні розглянула апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. у справі № 2а-1321/11/1270 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6» до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду 29 березня 2011 р. у справі № 2а-1321/11/1270 позовні вимоги задоволені частково, а саме визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення рішення Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 21 січня 2011 року №0005491530/1 та №0005501530/1.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, яки беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання. За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6» зареєстроване у виконавчому комітеті Краснолуцької міської ради Луганської області 17.12.1991 за № 13801080001000229 (а.с.25) та перебуває на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ.

07.12.2010 головним державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Антрацитівської ОДПІ Субботіною А.О. проведено камеральну перевірку ВАТ«Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6» з питання своєчасності сплати податкових зобовязань по земельному податку за період з 01.12.2003 по 31.01.2008, за результатами якої складено акт від 07 грудня 2010 року №934/15-01234993.

Згідно акту перевірки від 07 грудня 2010 року №934/15-01234993, в ході її проведення встановлено порушення термінів граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань по земельному податку, передбаченого ч.1 ст.17 Закону України №2181. У звязку з цим Антрацитівською ОДПІ складено розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, а саме:

- за затримку встановленого граничного терміну сплати до 30-ти календарних днів у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу 378,83 грн.;

- за затримку встановленого граничного терміну сплати від 31 до 90 календарних днів включно у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу 757,62 грн.;

- за затримку встановленого граничного терміну сплати понад 90 календарних днів у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу 40960,45 грн.(а.с.7).

17.12.2010 Антрацитівською ОДПІ прийняті податкові повідомлення рішення, якими до Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6» застосовані передбачені п. п. 7.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні фінансові санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 000541530/0 на суму 40960,45 грн. (50% від погашеної суми податкового боргу);

- податкове повідомлення-рішення № 0005501530/0 на суму 757,62 грн. (20% від погашеної суми податкового боргу);

- податкове повідомлення-рішення № 0005511530/0 на суму 378,82 грн. (10% від погашеної суми податкового боргу) (а.с. 9-11).

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення до Антрацитівської ОДПІ (а.с 12).

Згідно рішення Антрацитівської ОДПІ про результати розгляду скарги № 458/10/15-10 від 21.01.2011 скаргу ВАТ«Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 06.03.2008 № 000541530/0, № 0005501530/0, № 0005511530/0 в частині застосування штрафної санкції залишено без змін.

21.01.2011 Антрацитівською ОДПІ прийняті податкові повідомлення рішення, якими до Відкритого акціонерного товариства «Краснолуцький завод будівельних матеріалів №6» були застосовані передбачені п. п. 7.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні фінансові санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 000541530/1 на суму 40960,45 грн. (50% від погашеної суми податкового боргу);

- податкове повідомлення-рішення № 0005501530/1 на суму 757,62 грн. (20% від погашеної суми податкового боргу);

- податкове повідомлення-рішення № 0005511530/1 на суму 378,82 грн. (10% від погашеної суми податкового боргу) (а.с. 15-17).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закони України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», «Про плату за землю» втратили чинність.

Проте у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків порушення термінів граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань по земельному податку виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку при вирішенні спірного питання слід застосовувати також норми Законів України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку встановлюється Законом України “Про плату за землю”, який в даних правовідносинах є спеціальною нормою зі сплати земельного податку у податковому законодавстві.

Відповідно до статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону визначено, що у разі оли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому відповідальність за вказаним підпунктом настає для платника податків незалежно від причин несплати узгоджених сум податкового зобовязання.

Преамбулою Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобовязання зобовязання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 1.5 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Отже, сума штрафних санкцій за змістом Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ є складовою податкового зобовязання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.

Вказаним підпунктом передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Чинне законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.

Оскільки за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 цього Закону початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок декларування заниженої суми податкового зобовязання, з врахуванням положень частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування аналогії закону перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, тобто з дня порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону щодо строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

З аналізу норм Закону України «Про плату за землю» та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вбачається, що граничним строком сплати узгодженої суми податкового зобовязання з земельного податку є 30 день, наступний за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, відповідач про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку міг дізнатися по закінченню 30 дня, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З розрахунку штрафних санкцій, складеного відповідачем, з урахуванням вимог Закону України «Про плату за землю» та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вбачається, що Антрацитівською ОДПІ порушений строк давності застосування штрафної санкції податковим повідомленням-рішенням №0005491530/1 від 21.01.2011 в сумі 40960,45грн. та податковим повідомленням-рішенням №0005501530/1 від 21.01.2011 в сумі 757,62 грн., оскільки вказаними повідомленнями рішеннями застосовані штрафні санкції за порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку за період з 2003року по жовтень 2007 року.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлена неправомірність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 21.01.2011 №0005491530/1 та №0005501530/1 у звязку порушенням строку давності для визначення платнику податків податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. у справі № 2а-1321/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. у справі № 2а-1321/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала підлягає оскарженню до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко