Ухвала суду № 16574777, 24.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року справа №2а/0570/1079/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.

при секретарі Турко І.Б.

за участю представника позивача Киричек С.С.

представників відповідача Коростильова С.В., Тіняєвої В.А.

представника прокуратури Донецької облдасті Кліменкової А.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/1079/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторгівельна фірма «Укрметекспорт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправними податкові повідомлення,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/1079/2011 задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторгівельна фірма «Укрметекспорт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення від 10.01.2011 року № 0000022302/0/654 та від 10.01.2011 року № 0000012302/0/748, визнано протиправними податкові повідомлення-рішення від 10.01.2011 року № 0000022302/0/654 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 888434,00грн. та штрафних санкцій у сумі 222108,50грн. та № 0000012302/0/748 від 10.01.2011 року про нарахування податку на прибуток у розмірі 1172333,00грн. та штрафних санкцій 293083,25грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи представники відповідача просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивують неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник прокуратури Донецької області доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував просив залишити постанову суду першої інстанції без змін

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Краматорську було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТФ «Укрметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року. За наслідками перевірки було складено акт від 27.12.2010 року №2853/23-2-20353350 (т.1 а.с.9).

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 1172333,00 грн., у т.ч. по періодах: у 4 кварталі 2009 року на суму 113480,00 грн., у 1 кварталі 2010 року на суму 145338,00 грн., у 2 кварталі 2010 року на суму 311750,00 грн., у 3 кварталі 2010 року 301765,00 грн. та в порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість на загальну суму 888434,00 грн., у тому числі по періодах: у листопаді 2009 року на суму 49190,00 грн., у грудні 2009 року на суму 38996,00 грн., у січні 2010 року на суму 41812,00 грн., у лютому 2010 року на суму 28353,00 грн., у березні 2010 року на суму 35162,00 грн., у квітні 2010 року на суму 42944,00 грн., у травні 2010 року на суму 86056,00 грн., у червні 2010 року на суму 120400,00 грн., у липні 2010 року на суму 159530,00 грн., у серпні 2010 року на суму 136432,00 грн., у вересні 2010 року на суму 149559,00 грн. Порушення виникли внаслідок укладення позивачем нікчемного правочину з ПП «ПКФ «Донбасінвест компані» - угода від 23.10.2009 року №23/10-09, який не спричинив реального настання правових наслідків.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.01.2011 року № 0000022302/0/654, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 888434,00грн. та штрафних санкцій у сумі 222108,50грн. та від 10.01.2011 року № 0000012302/0/748, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1172333,00 грн. та штрафних санкцій 293083,25грн. (т.1 а.с.79-80).

Предметом спору у справі є правомірність укладеного правочину та наявності наданих послуг за договором поставки товару між позивачем та Приватним підприємством «ПКФ «Донбасінвест компані» № 23/10-09 від 23.19.2009р. (т.1а.с.121). Обєктом порушеного права позивач вважає право на формування валових витрат в сумі 4689334,00 грн. в четвертому кварталі 2009 року, в першому, другому та третьому кварталі 2010 року, податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 901975,00грн. в листопаді-грудні 2009 року та січні-вересні 2010 року.

За висновком податкового органу договір на поставку товару від 23.10.2009 року №23/10-09 має ознаки нікчемності, оскільки сторони договору не мали наміру на фактичне надання послуг, а позивач мав мету на збільшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість при відсутності фактичного надання послуг.

Предметом договору є поставка Постачальником товарів, обладнання та матеріалів в асортименті, по кількості та по ціні, які вказані в специфікаціях, а Покупець прийняти та сплатити на умовах викладених в Договорі вказаний товар.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунок здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 120 днів з моменту поставки товару. Відповідно до п.5.3 Постачальник зобов'язується повідомлять Покупця про здійснені відвантаження товару та надати стороні оригінали наступних документів: рахунок-фактуру на товар, накладну та податкову накладну. Термін дії договору до 31.12.2011 року (п.9.1 договору), (т.1 а.с.121).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, посвідчення про якість вугілля:

рахунок-фактура № 102904 від 29.10.2009 року, накладна № 102904 від 29.10.2009 року, податкова накладна № 102904 від 29.10.2009 року, посвідчення про якість вугілля № 1 - на 50 тон вугілля антрацита на суму 21000,00грн., в т.р. ПДВ 3500,00грн. (т.2 а.с.161-163);

рахунок-фактура № 110208 від 02.11.2009 року, накладна № 110208 від 02.11.2009 року, податкова накладна № 110208 від 02.11.2009 року, посвідчення про якість вугілля № 2 - на 43,21 тон вугілля антрацита на суму 38672,77грн., в т.р. ПДВ 6445,46грн. (т.2 а.с.164-166);

рахунок-фактура № 110406 від 04.11.2009 року, накладна № 110406 від 04.11.2009 року, податкова накладна № 110406 від 04.11.2009 року, посвідчення про якість вугілля № 3 - на 560,64тон вугілля антрацита на суму 235468,80грн., в т.р. ПДВ 39244,80грн. (т.2 а.с.167-169);

рахунок-фактура № 120208 від 02.12.2009 року, накладна № 120208 від 02.12.2009 року, податкова накладна № 120208 від 02.12.2009 року, посвідчення про якість вугілля № 4 - на 594,2тон вугілля антрацита на суму 21000,00грн., в т.р. ПДВ 41594,00грн. (т.2 а.с.170-172);

рахунок-фактура № 010501 від 05.01.2010 року, накладна № 010501 від 05.01.2010 року, податкова накладна № 010501 від 05.01.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 5 - на 652,0тон вугілля антрацита на суму 273840,00грн., в т.р. ПДВ 45640,00грн. (т.2 а.с.173-175);

рахунок-фактура № 020208 від 02.02.2010 року, накладна № 020208 від 02.02.2010 року, податкова накладна № 020208 від 02.02.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 6 - на 458,0тон вугілля антрацита на суму 192360,00грн., в т.р. ПДВ 32060,00грн. (т.2 а.с.176-178); - ., рахунок-фактура № 022502 від 25.02.2010 року, накладна № 022502 від 25.02.2010 року, податкова накладна № 022502 від 25.02.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 7 - на 200,0тон вугілля антрацита на суму 84000,00грн., в т.р. ПДВ 14000,00грн. (т.2 а.с. 179-181);

рахунок-фактура № 030203 від 02.03.2010 року, накладна № 030203 від 02.03.2010 року, податкова накладна № 030203 від 02.03.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 8 - на 351,0тон вугілля антрацита на суму 147420,00грн., в т.р. ПДВ 24570,00грн. (т.2 а.с.182-184);

рахунок-фактура № 040204 від 02.04.2010 року, накладна № 040204 від 02.04.2010 року, податкова накладна № 040204 від 02.04.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 9 - на 700,0тон вугілля антрацита на суму 294000,00грн., в т.р. ПДВ 49000,00грн. (т.2 а.с. 185-187);

рахунок-фактура № 050401 від 04.05.2010 року, накладна № 050401 від 04.05.2010 року, податкова накладна № 050401 від 04.05.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 10 - на Щфіоп вугілля антрацита на суму 480000,00грн., в т.р. ПДВ 80000,00грн. (т.2 а.с.188-190);

рахунок-фактура № 060206 від 02.06.2010 року, накладна № 060206 від 02.06.2010 року, податкова накладна № 060206 від 02.06.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 11 - на 1400,0тон вугілля антрацита на суму 722400,00грн., в т.р. ПДВ 120400,00грн. (т.2 а.с. 191-193);

рахунок-фактура № 070213 від 02.07.2010 року, накладна № 070213 від 02.07.2010 року, податкова накладна № 070213 від 02.07.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 12 - на 1400,0тон вугілля антрацита на суму 722400,00грн., в т.р. ПДВ 120400,00грн. (т.2 а.с.194-196);

рахунок-фактура № 070505 від 05.07.2010 року, накладна № 070505 від 05.07.2010 року, податкова накладна № 070505 від 05.07.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 13 - на 455,0тон вугілля антрацита на суму 234780,00грн., в т.р. ПДВ 39130,00грн. (т.2 а.с.197-199);

рахунок-фактура № 080307 від 03.08.2010 року, накладна № 080307 від 03.08.2010 року, податкова накладна № 080307 від 03.08.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 14 - на 1364,32тон вугілля антрацита на суму 818592,00грн., в т.р. ПДВ 136432,00грн. (т.2 а.с.200-202);

рахунок-фактура № 090215 від 02.09.2010 року, накладна № 090215 від 02.09.2010 року, податкова накладна № 090215 від 02.09.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 15 - на 824,505тон вугілля антрацита на суму 494703,00грн., в т.р. ПДВ 82450,50грн. (т.2 а.с.203-205);

рахунок-фактура № 092402 від 24.09.2010 року, накладна № 092404 від 24.09.2010 року, податкова накладна № 092402 від 24.09.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 16 - на 358,92тон вугілля антрацита на суму 215352,00грн., в т.р. ПДВ 35892,00грн. (т.2 а.с.206-208);

рахунок-фактура № 093014 від 30.09.2010 року, накладна № 093014 від 30.09.2010 року, податкова накладна № 093014 від 30.09.2010 року, посвідчення про якість вугілля № 17 - на 671,08тон вугілля антрацита на суму 402648,00грн., в т.р. ПДВ 67108,00грн. (т.2 а.с.209-211).

Цими документами підтверджується, що в листопаді-грудні 2009 року та січні-вересні 2010 року Приватним підприємством «ПКФ «Донбасінвест компані» було поставлено позивачу 10882,88 тон вугілля на загальну суму 5627200,57 грн., у т.р. ПДВ 937866,76грн.

Оплата за отриману продукцію відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «ПКФ «Донбасінвест компані» згідно наступних платіжних доручень: від 25.11.09 у сумі 110000,00грн., від 23.11.09 у сумі 86000,00грн., від 19.11.09 у сумі 85000,00грн., від 08.12.09 у сумі 30000,00грн., від 16.12.09 у сумі 44000,00грн., від 25.12.09 у сумі 35000,00грн., від 28.12.09 у сумі 100000,00грн., від 22.01.10 у сумі 33000,00грн., від 18.01.10 у сумі 40000,00грн., від 22.02.10 у сумі 40000,00грн., від 03.02.10 у сумі 43500,00грн., від 04.03.10 у сумі 42000,00грн., від 19.04.10 у сумі 49000,00грн., від 28.04.10 у сумі 68000,00грн., від 06.05.10 у сумі 36600,00грн., від 14.05.10 у сумі 103000,00грн., від 20.05.10 у сумі 125000,00грн., від 02.06.10 у сумі 100000,00грн., від 04.06.10 у сумі 196000,00грн., від 08.06.10 у сумі 132500,00грн., від 15.06.10 у сумі 175000,00грн., від 18.06.10 у сумі 97000,00грн., від 25.06.10 у сумі 88000,00грн., від 01.07.10 у сумі 92000,00грн., від 02.07.10 у сумі 50000,00грн., від 08.07.10 у сумі 67000,00грн., від 13.07.10 у сумі 147000,00грн., від 15.07.10 у сумі 142000,00грн., від 16.07.10 у сумі 195300,00грн., від 22.07.10 у сумі 98500,00грн., від 27.07.10 у сумі 115000,00грн., від 29.07.10 у сумі 50000,00грн., від 03.08.10 у сумі 134000,00грн., від 06.08.10 у сумі 58000,00грн., від 11.08.10 у сумі 168000,00грн., від 12.08.10 у сумі 30000,00грн., від 13.08.10 у сумі 70000,00грн., від 18.08.10 у сумі 151000,00грн., від 26.08.10 у сумі 149300,00грн., від 30.08.10 у сумі 116000,00грн., від 02.09.10 у сумі 62000,00грн., від 03.09.10 у сумі 130000,00грн., від 06.09.10 у сумі 212000,00грн., від 10.09.10 у сумі 147000,00грн., від 15.09.10 у сумі 58000,00грн., від 16.09.10 у сумі 182500,00грн., від 22.09.10 у сумі 110000,57грн., від 30.09.10 від 54000,00грн., від 14.10.10 у сумі 273000,00грн., від 27.10.10 у сумі 45000,00грн., від 22.10.10 у сумі 16000,00грн., від 21.10.10 у сумі 64000,00грн., від 21.10.10 у сумі 40000,00грн., від 20.10.10 у сумі 32500,00грн., від 13.10.10 у сумі 147500,00грн., від 07.10.10 у сумі 140000,00грн. від 04.10.10 у сумі 222000,00грн. (т.3 а.с.61-122).

Всього сплачено по договору за отриманий товар суму 5627200,57грн.

На момент виконання умов договору ПП «ПКФ «Донбасінвест компані» зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100247326 від 30.09.2009 року, (т.1 а.с.125).

Згідно бухгалтерської довідки позивача (т.З а.с.133), за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року закупівлю вугілля антрацита рядового підприємство здійснювало лише у ПП «ПКФ «Донбасінвест компані» на підставі Договору № 23/10-09 від 23.10.2009 року, який був перероблений як давальницька сировина на підставі/ Договору про виготовлення продукції з давальницької сировини № 20/12-07 від 20.12.2007 року на виробничому майданчику ТОВ «Донметпром», за адресою м. Сніжне, вул. Вітебська, 6, на сортове вугілля та відвантажений споживачам.

Виконання умов договору підтверджується актами переробки давальницької сировини, рахунками за надання послуг по переробці давальницької сировини та погрузки готової продукції, актами прийому - передачі давальницької сировини, (т.2 а.с.212-245, т.3 а.с.1-42).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідач під час кваліфікації спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на лист ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська від 17.12.10 №18559/23-219 «Щодо проведення зустрічної перевірки ПП «ПКФ «Донбасінвест компані», відповідно до якого ухвалою Господарського суду Луганської області № 22/856 від 30.11.2010 року було порушено провадження у справі про банкрутство ПП «ПКФ «Донбасінвест компані». (т.2 а.с.99) та на бази даних АІС Аудит і «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Судом першої інстанції враховано , що постанова Господарського суду Луганської області по справі №22/856 від 21.12.2010 року про визнання ПП «ПКФ «Донбасінвест компані» банкрутом, була прийнята вже після здійснення операцій по спірному договору від 23.10.2009 року № 23/10-09, а відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, та порушення справи про банкрутство у відношенні контрагента після виконання ним умов за договором, не може обумовити нікчемність всіх правочинів, що укладаються юридичною особою.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи із системного змісту пункту 5.1 статті 5 та пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.

В свою чергу, пунктом 5.11 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вище перелічені рахунки-фактури, накладні, посвідчення мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних одиницях ваги, вартості найменування, дат.

Посилання відповідача на те, що послуги, надані ПП «ПКФ Донбасінвест компані», не пов'язані з господарською діяльністю позивача спростовуються доказами, наявними у справі. Долучені докази свідчать про фактичне виконання умов спірного договору.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000012302/0/748 від 10.01.2011 року, яким позивачу за порушення п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 1465416,25грн., у тому числі за основним платежем 1172333,00 грн., за фінансовими санкціями 293083,25 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то

з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

В контексті спірних правовідносин таким фактором є фактичне надання ПП «ПКФ «Донбасінвест компані» послуг з поставки товарів у комерційному відношенні у межах господарської діяльності позивача.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ПП «ПКФ «Донбасінвест компані» як зареєстрованим платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100247326 від 30.09.2009 року) виписані податкові накладні № 102904 від 29.10.2009 року, № 110208 від 02.11.2009 року, № 110406 від 04.11.2009 року, № 120208 від 02.12.2009 року, № 010501 від 05.01.2009 року, № 020208 від 02.02.2010 року, № 022502 від 25.02.2010 року, № 030203 від 02.03.2010 року, № 040204 від 02.04.2010 року, № 050401 від 04.05.2010 року, № 060206 від 02.06.2010 року, № 070213 від 02.07.2010 року, № 070505 від 05.07.2010 року, № 080307 від 03.08.2010 року, № 090215 від 02.09.2010 року, № 092402 від 24.09.2010 року, № 093014 від 30.09.2010 року, якими підтверджується поставка товару вугілля антрациту у комерційному відношенні за договором від 23.10,2009 року № 23/10-09, обсяг послуг складає 4689333,81грн., без урахування податку на додану вартість, податок на додану вартість складає 937866,76грн. (т.1, а.с.115-120,131-136, т.3 а.с.149-152).

Спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 937866,76 грн. відображені позивачем в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за звітні періоді.

Обставина фактичної поставки послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем підпунктів 7.4.1, пункту 7.4, підпункту 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та неправомірність нарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1110542,50 грн., у тому числі за основним платежем 888434,00грн., за фінансовими санкціями 222108,50грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/1079/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторгівельна фірма «Укрметекспорт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправними податкові повідомлення - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/1079/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторгівельна фірма «Укрметекспорт» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання протиправними податкові повідомлення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 29.06.2011 року.

Колегія суддів : О.П. Лях

В.В. Попов

К.П. Горбенко