Ухвала суду № 16574385, 15.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 року справа №2а/0570/1022/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С.В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року у справі № 2а-0570/1022/2011 за позовом приватного акціонерного товариства «Зуївський електромеханічний завод» до державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач приватне акціонерне товариство «Зуївський електромеханічний завод» звернувся в суд з позовом до державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень №0000402304/0/16649/10 від 20.12.2010 року та №0000402304/1/16649/10 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906 366,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. позовні вимоги були задоволені. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення №0000402304/0/16649/10 від 20.12.2010 року та №0000402304/1/16649/10 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906 366,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У ході перевірки встановлено факт укладання позивачем нікчемних правочинів з ТОВ «Форекс Групп», ТОВ «Франко Плюс», ТОВ «Дайм Групп», ТОВ «Транс агентство метал», які є контрагентами у третьому ланцюгу формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів у ТОВ «Укрмашпром» та у ТОВ «Іліас». Операції із придбання послуг з поставки товару мали не реальний характер.

Як вважає апелянт, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства.

Сторони до судового засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді за серпень 2010 року, за результатами якої складено акт від 02.12.2010 року №3685/23-411/34359707, яким встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 16906366, 00грн.

Актом перевірки встановлено, що угоди, укладені позивачем із ТОВ «Форекс Групп», ТОВ «Франко Плюс», ТОВ «Дайм Групп», ТОВ «Транс Агентство Метал» суперечать вимогам п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є нікчемними, а тому, позивач не мав право формувати податковий кредит за такими угодами.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення рішення від 20.12.2010 року №0000402304/0/16649/10, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906366,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Форекс Групп» (постачальник) було укладено договір №01032010 від 01.03.2010 року, предметом якого є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях.

На виконання умов договору постачальник здійснив поставку ТМЦ на адресу покупця на суму 37500,00 грн., у тому числі ПДВ 6250,00 грн., що підтверджується специфікаціями, податковою накладною від 05.08.2010 року № 0805 на суму 37500,00 грн. в т.ч. ПДВ 6250,00грн., видатковою накладною від 05.08.2010 року № 0805 на суму 37500,00 грн. в т.ч. ПДВ 6250,00 грн., товарно-транспортною накладною від 05.08.2010 року № 508/2010., подорожнім листом від 04.08.2010 року № 083572 та прибутковим ордером від 05.08.2010 року.

Згідно договору № ФГ-05/02 від 05.02.2010 року, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «Форекс Групп» (постачальник), предметом є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях.

Виконання умов договору підтверджено специфікацією на суму 33000000,00 грн., податковими накладними від 27.08.2010 року № 0806 на суму 5289730,62 грн. в т.ч. ПДВ 881621,77 грн., від 27.08.2010 року № 0807 на суму 13410454,24 грн. в т.ч. ПДВ 2235075,71грн., від 27.08.2010 року № 0808 на суму 14299815,14 грн. в т.ч. ПДВ 2383302,52 грн. на загальну суму 33000000,00 грн., у тому числі ПДВ 5500000,00 грн. та здійснено 100 % передоплату за обладнання по договору згідно платіжного доручення від 27.08.2010 року № А0827L1918 на суму 33000000,00 грн.

Згідно договору № 01032010 від 01.03.2010 року, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «Форекс Групп» (постачальник) було здійснено поставку ТМЦ на адресу покупця на суму 94920,00 грн., у тому числі ПДВ 15820,00 грн.

Здійснення господарської операції підтверджується податковою накладною від 16.09.2010 року № 0916 на суму 94920,00 грн. в т.ч. ПДВ 15820,00 грн., видатковою накладною від 16.09.2010 року № 0916 на суму 94920,00 грн. в т.ч. ПДВ 15820,00 грн., товарно-транспортною накладною від 16.09.2010 року № 1609/2010, подорожнім листом від 15.09.2010 року № 083881 та прибутковим ордером від 16.09.2010 року № 47/5.

Згідно договору № ФГ-09/15 від 15.09.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Форекс Групп», здійснено поставку товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях на загальну суму 31146000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 29.09.2010 року № А0929L11FV на суму 31146000,00 грн., податковими накладними від 29.09.2010 року № 0930 на суму 16528871,40 грн. в т.ч. ПДВ 2754811,90 грн., від 29.09.2010 року № 0929 на суму 14617128,60 грн. в т.ч. ПДВ 2436188,10 грн.

07 травня 2010 року між позивачем та ТОВ «Франко Плюс» було укладено договір № 0705, предметом якого є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях.

На виконання умов договору були виписані податкові накладні від 02.08.2010 року № 12 на суму 603038,00 грн. в т.ч. ПДВ 100506,33 грн., від 27.08.2010 року № 17 на суму 27730389,20 грн. в т.ч. ПДВ 4621731,53 грн., від 27.08.2010 року № 16 на суму 22839610,80 грн. в т.ч. ПДВ 3806601,80 грн. на загальну суму 51173038,00 грн., у тому числі ПДВ 8528839,67 грн. Позивач здійснив 100% передплату за товар згідно платіжних доручень від 02.08.2010 року № 64 на суму 603038,00 грн. в т.ч. ПДВ 100506,33 грн., від 27.08.2010 року № А0827L1912 на суму 50570000,00 грн.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Дайм групп» (постачальник) було укладено договір № ДГ-159/0710 від 15.07.2010 року, предметом якого є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікації на суму 52350000,00 грн.

На виконання умов договору позивач здійснив 100 % передоплату за обладнання згідно платіжного доручення від 29.09.2010 року № А0929L0Т8Р на суму 52350000,00 грн. в т.ч. ПДВ 8725000,00 грн. та виписано податкову накладну від 29.09.2010 року № 28 на суму 52350000,00 грн. в т.ч. ПДВ 8725000,00 грн.

Згідно договору № ТМГ-69 від 01.04.2009 року, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «Транс агентство метал» (постачальник), предметом є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях.

Фактичне виконання умов договору підтверджено податковою накладною від 09.08.2010 року № 20849 на суму 26000,02 грн. в т.ч. ПДВ 4333,34 грн., товарно-транспортною накладною від 10.08.2010 року № 526/2010, подорожнім листом від 10.08.2010 року № 083606, прибутковим ордером від 10.08.2010 року № 102. Фактична сплата коштів за договором підтверджена банківською випискою від 06.08.2010 року № 791 на суму 26000,02 грн. в т.ч. ПДВ 4333,34 грн.

Підпунктом 7.7.1 наведеного пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок обчислення і сплати податку визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.7.1 якого встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що позивач правомірно у відповідності до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів, а при визначені бюджетного відшкодування дотримався вимог підпункту «а» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме визначив суму бюджетного відшкодування яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій ним, як отримувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Факт виконання господарських операцій від укладення угод до оплати підтверджено первинними документами.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року у справі № 2а-0570/1022/2011 за позовом приватного акціонерного товариства «Зуївський електромеханічний завод» до державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок