Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 року справа №2а-1290/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ляшенка Д.В.
суддів Юрко І.В. , Чумака С.Ю.
при секретарі Левченко Г.О., за участі представника позивача Трубі цина Р.М., представника відповідача Масленнікової Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 р. у справі №2а 1290/11/1270, за позовом Відкритого акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення податку на додану вартість,-
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2011 року позивач звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі 1-й відповідач), Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (далі 2-й відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість (далі ПДВ) за вересень 2010 року в сумі 11205 591,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що як платник податку на додану вартість ВАТ "СВЗ" подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, якою (код рядка 25, 25.1) визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 11 205 591,00 грн.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську у період з 29.11.2010 по 24.12.2010 проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "СВЗ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.08.2010 по 31.08.2010, жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.09.2010 по 30.09.2010.
За результатами перевірки 1-м відповідачем складено Довідку №1584/08-3/00210890 від 29.12.2010.
Перевіркою повністю підтверджено, що ВАТ "СВЗ" виконало всі передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168) умови відносно отримання бюджетного відшкодування з ПДВ та мало документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та суми задекларованого бюджетного відшкодування.
Сума ПДВ була сплачена до бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями (аркуш 19 Довідки).
Відповідач повинен був за наслідками перевірки надати органу казначейства висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
В порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" відповідачем висновок до органу державного казначейства не наданий, бюджетне відшкодування не здійснене.
Позивач просив визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" податку на додану вартість за вересень 2010 року, стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за вересень 2010 року в сумі 11 205 591 грн.
Постановою суду 1 інстанції позов задоволений.
ДПІ вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.
Представник відповідача скаргу підтримав, а представник позивача проти задоволення скарги заперечували.
Прокурор та представник ГУДКУ до суду не прибули.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Стахановський вагонобудівний завод" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради 02.10.1996 за №13921050002000055 (т.1 а.с. 20).
В якості платника податку на додану вартість перебуває на обліку в Спеціалізованій ДШ по роботі з ВПП у м. Луганську з 17.07.1997, що підтверджується свідоцтвом №100159971 (т.1 а.с. 21).
01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків бездіяльності відповідачів щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року на користь відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" та стягнення бюджетної заборгованості, у даній адміністративній справі виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 № 2755-УІ, суд правильно застосував окремі норми раніше діючого законодавства з бюджетного відшкодування.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон №168 - чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
На виконання наведених вимог позивачем 19 жовтня 2010 було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року з відміткою податкового органу про її прийняття разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (т.1 а.с.42-43).
Відповідно до п.п. 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 (далі Порядок 327 - чинному на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1.3 Порядку №327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
ДПІ в період з 29.11.2010 по 24.12.2010 було здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року.
За результатами перевірки складено довідку від 29.12.2010 року №1584/08-3/00210890 (Т.1 а.с. 51-84).
З довідки від 29.12.2010 року №1584/08-3/00210890 вбачається, що 1-й відповідач підтвердив заявлену ВАТ "СВЗ" суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за жовтень 2010 року в сумі 2 102 478,00 грн. та визначив неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму 11 205 591, 00 грн., за жовтень 2010 року на суму 29 142 154,00 грн. у зв'язку з неотриманням зустрічних перевірок по основним постачальникам ВАТ "СВЗ" від органів ДПС за місцем їх реєстрації (з сумою ПДВ 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у серпні та вересні 2010 року та за результатами аналізу даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем) - висновок довідки, т.1 а.с. 83).
Підставою невідшкодування податку та ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування 1-й відповідач є також неотримання результатів перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Проведеною перевіркою розбіжностей між первинними та бухгалтерськими документами з відомостями, отриманими від позивача та його контрагентами не встановлено.
Крім того, порушення норм Закону України "Про податок на додану вартість" контрагентом позивача породжує негативні наслідки саме цього підприємства і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Пунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування або відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР у п'ятиденний термін після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Таким чином, податковий орган повинен за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
Згідно до п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.1997 N209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 N200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2001 року за N 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Крім того СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську 21 березня 2011р прийняло податкове повідомлення рішення № 00001038013/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з січня 2007р. по грудень 2010р. у загальному розмірі 283 636 179,00 грн.
Зазначеним повідомленням-рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в т.ч. за вересень 2010р. на суму 11 205 591 грн. , стягнення якої є предметом розгляду у цій справі.
Вказане повідомлення-рішення оскаржено позивачем, і постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011р. у справі № 2а-2486/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011р., повідомлення-рішення визнано недійсним та скасоване.
Таким чином судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 р. у справі №2а 1290/11/1270 залишити без задоволення , а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Судове рішення № 16574634, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1290/11/1270. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: