Ухвала суду № 16573982, 21.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року справа №2а/0570/1492/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. ОСОБА_2, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яманко В.Г.

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі судового засідання Гудковій К. І.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_3 за дов. від 27.05.11 р.,

відповідача ОСОБА_4 № 6627/10/23-313-3 від 09.03.11 р.,

ОСОБА_5 за дов. № 2145/10/10-012 від 26.01.11 р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросінтез»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 16 травня 2010 року

у справі № 2а/0570/1492/2011 (суддя Смагар С. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросінтез»

до Словянської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донагросінтез» (далі за текстом ТОВ «Донагросінтез») звернулося 26 січня 2011 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 4-5) до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000392341/3 та № 0000402341/3 від 9 грудня 2010 року.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що акти наданих товариству автотранспортних послуг є належним підтвердженням їх отримання, тому висновки податкового органу та донарахування податку на прибуток та ПДВ за операціями з ТОВ «Егіда» є неправомірними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року (т. 3 арк. спр. 139-141) у задоволенні позову ТОВ «Донагросінтез» було відмовлено.

Суд першої інстанції при прийнятті постанови виходив з того, що позивач формував валові витрати та податковий кредит за спірний період по факту отримання актів наданих автотранспортних послуг та податкових накладних від ТОВ «Егіда», хоча ці акти не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, відсутня інформація про транспортні засоби, пробіг, маршрут. На запит суду Управлінням державної автомобільної інспекції було повідомлено, що зазначені в актах номери автомобілів нікому не видавалися та за ТОВ «Егіда» не зареєстровано жодного транспортного засобу.

В апеляційній скарзі (т. 3 арк. спр. 145-148) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції неправильна надана оцінка фактичним обставинам справи, оскільки позивачем валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Егіда» формувалися на підставі первинних бухгалтерських та податкових документів наявних у справі.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Донагросінтез» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 33174668, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою статистики (т. 1 арк. спр. 9, 11). За довідкою форми № 4-ОПП від 23 січня 2008 року (т. 1 арк. спр. 10) позивач взятий на облік платників податків в Словянській ОДПІ 23 листопада 2004 року.

На підставі направлень від 18 грудня 2009 року № 001521, від 11 січня 2010 року № 000002, від 18 січня 2010 року № 000027, згідно плану графіку посадовими особами Словянської ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Донагросинтез» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2008 року по 30 вересня 2009 року. За результатами перевірки складено акт № 585/23-3-33174668 від 1 лютого 2010 року (т. 1 арк. спр. 18-65). В висновках акту перевірки податковим органом зазначено, що позивачем в порушення вимог:

- підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток на загальну суму 137634 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 19580 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 42 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 1434 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 42236 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 36009 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 38333 грн.;

- підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено відємне значення по податку на додану вартість у загальній сумі 13100 грн., у тому числі за травень 2008 року у сумі 9283 грн., липень 2008 року у сумі 2780 грн., березень 2009 року у сумі 191 грн., квітень 2009 року у сумі 182 грн., червень 2009 року у сумі 664 грн., занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 109982 грн., у тому числі за червень 2008 року у сумі 129 грн., липень 2008 року у сумі 553 грн., серпень 2008 року у сумі 4589 грн., вересень 2008 року у сумі 337 грн., жовтень 2008 року у сумі 1014 грн., листопад 2008 року у сумі 567 грн., грудень 2008 року у сумі 5331 грн., січень 2009 року у сумі 15151 грн., лютий 2009 року у сумі 3998 грн., березень 2009 року у сумі 17097 грн., квітень 2009 року у сумі 6264 грн., травень 2009 року у сумі 1405 грн., червень 2009 року у сумі 21624 грн., липень 2009 року у сумі 10326 грн., серпень 2009 року у сумі 9508 грн., вересень 2009 року у сумі 12089 грн.

На підставі акту перевірки № 585/23-3-33174668 від 1 лютого 2010 року Словянською ОДПІ були прийняті 12 лютого 2010 року податкові повідомлення-рішення № 0000402341/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість та № 0000392341/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем до Словянської ОДПІ та рішенням № 15685/10/25-0-113-3 від 14 квітня 2010 року (т. 1 арк. спр. 13-17) скарга позивача була відхилена, а податкові-повідомлення рішення залишені без змін.

ДПА у Донецькій області рішенням від 23 червня 2010 року № 10455/10/25-013-5 (арк.. спр. 156-183) була збільшена сума визначена в податкових повідомленнях-рішеннях з податку на прибуток на суму 5455 грн. та на суму штрафних санкцій 3090 грн., з податку на додану вартість на суму 1440 грн. та 720 грн. штрафних санкцій. Це додаткове визначення податків було повязано з тим, що відповідно до підпункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв). Позивач наголошував в судовому засіданні в апеляційному суді на тому, що донарахування сум податків за вказаною нормою є неправильним, хоча це питання не було поставлено в позові, на ньому не наголошувалося в апеляційній скарзі та жодного з первинних документів, що спростовують це донарахування позивач до справи не надав, тому з огляду на приписи частини 1 статті 71 КАС України посилання позивача на неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень в цій частині колегією суддів не приймаються.

13 липня 2010 року Словянською ОДПІ були прийнятті податкові повідомлення-рішення № 0002302341/2 з ПДВ та № 0002292341/2 з податку на прибуток. Рішенням ДПА України скарга позивача була залишена без задоволення.

9 грудня 2010 року Словянською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення (т. 1 арк. спр. 7-8): № 0000402341/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 164973 грн., з якої основного платежу 109982 грн., штрафних (фінансових) санкцій 54991 грн.; № 0000392341/3 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 181161 грн. 05 коп., з якої основного платежу 133825 грн., штрафних (фінансових) санкцій 47336 грн. 05 коп., які є спірними у даній справі.

20 лютого 2008 року позивачем, як замовником, був укладений з ТОВ «Егіда» - виконавцем договір (т. 1 арк. спр. 103) про надання виконавцем автотранспортних послуг з перевезення вантажів. Пунктом 2.1 розділу 2 договору передбачено, що перевезення здійснюється в рамках Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України. Вартість перевезень складала 0,60 грн. з ПДВ за 1тн/км пробігу або певна вартість перевезення вантажів узгоджена сторонами. В договорі відсутнє найменування та кількість вантажу, умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення.

Виконання автотранспортних послуг позивач підтверджує актами приймання-передачі послуг, рахунками-фактурами, податковими, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та квитанціями до прибуткових касових ордерів (т. 1 арк. спр. 104-250, т. 2 арк. спр. 1-206).

Частиною 2 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 року передбачено, що обовязковими документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 (далі Правила), товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. При цьому, учасниками транспортного процесу є вантажовідправник, вантажоотримувач та перевізник. Згідно пункту 3.2 розділу 3 Правил договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов'язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів. Відповідно до пункту 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а згідно пункту 11.3 Правил дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (пункт 11.4 Правил).

Акти приймання-передачі послуг перевезення не передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в якості документів, які засвідчують надання послуг перевезення.

Судом першої інстанції був надісланий запит до УДАІ Головного управління МВС України в Донецькій області (т. 3 арк. спр. 63-64) про витребування інформації про те, на кого були зареєстровані транспортні засоби зазначені в наданих позивачем товарно-транспортних накладних, як доказах надання автотранспортних послуг юридичною особою ТОВ «Егіда», м. Донецьк.

Управління ДАІ Головного управління МВС України в Донецькій області надало інформацію (т. 3 арк. спр. 80-133) про те, що транспортні засоби перелічені в запиті суду, згідно товарно-транспортних накладних наданих позивачем, не зареєстровані за ТОВ «Егіда» та мають наступних власників: НОМЕР_1 Renault Magnum за фізичною особою ОСОБА_6 м. Мелітополь Запорізька область; КАМАЗ НОМЕР_2 за фізичною особою ОСОБА_2 м. Макіївка; МАЗ НОМЕР_3 за фізичною особою ОСОБА_7 м. Горлівка; Daimler-Benz НОМЕР_4 за фізичною особою ОСОБА_8 м. Хмельницький; КАМАЗ НОМЕР_5 за фізичною особою ОСОБА_2 м. Макіївка; RENAULT 22GVA НОМЕР_6 за фізичною особою ОСОБА_9 Бердянськ; DAF TE 95 XF НОМЕР_7 за юридичною особою ТОВ «Каховветснаб» м. Каховка; МАN F 2000 НОМЕР_8 за юридичною особою ПП «Мас-транс» м. Полтава; RENAULT AE 385 НОМЕР_9 за фізичною особою ОСОБА_10 м. Київ; RENAULT AE 420 НОМЕР_10 за юридичною особою ПП «Арго-07» м. Запоріжжя; DAF НОМЕР_11 за фізичною особою ОСОБА_11 м. Нікополь; DAF TE 95 XF НОМЕР_12 за фізичною особою ОСОБА_12 м. Стаханов; КАМАЗ НОМЕР_13 за юридичною особою ТОВ «Вожес» с. Стовпяги Переяслав-Хмельницький; МАN НОМЕР_14 за фізичною особою ОСОБА_13 м. Харків; SCANIA 124 НОМЕР_15 за фізичною особою ОСОБА_14 м. Красноармійськ; TOYOTA COROLLA НОМЕР_16 за фізичною особою ОСОБА_15 м. Маріуполь; VOLVO FN 12 НОМЕР_17 за фізичною особою ОСОБА_16 м. Дніпропетровськ; SUBARU LEGACY НОМЕР_18 за фізичною особою ОСОБА_17 м. Донецьк; SCANSA R144LA НОМЕР_19 за фізичною особою ОСОБА_18 м. Дніпропетровськ; МАЗ НОМЕР_20 за фізичною особою ОСОБА_19 м. Костянтинівка; RENAULT AE 430 НОМЕР_21 за фізичною особою ОСОБА_20 м. Луганськ; DAF 95 XF 430 НОМЕР_22 за фізичною особою ОСОБА_21 м. Херсон; КАМАЗ НОМЕР_23 за фізичною особо. ОСОБА_22 м. Горлівка; RENAULT AE 390 НОМЕР_24 за фізичною особою ОСОБА_23 м. Горлівка; RENAULT MAGNUM НОМЕР_25 за фізичною особою ОСОБА_24 м. Горлівка; MERCEDES-BENZ НОМЕР_26 за юридичною особою ТОВ ЛТД «Вант» м. Шостка; RENAULT MAGNUM НОМЕР_27 за фізичною особою ОСОБА_25 м. Бердянськ; DAIMLER CHRYSLER НОМЕР_28 за фізичною особою ОСОБА_26 м. Буськ, Львівська область; MERCEDES-BENZ НОМЕР_29 за фізичною особою ОСОБА_27 м. Дніпропетровськ; МАN НОМЕР_30 за фізичною особою ОСОБА_28 м. Харків; RENAULT MAGNUM НОМЕР_31 за фізичною особою ОСОБА_29 м. Чернігів; DAF TE 95 XF НОМЕР_32 за фізичною особою ОСОБА_30 сел. Дальник Овідіопольський район; МАN F2000 НОМЕР_33 за юридичною особою ТОВ «Паритет» м. Одеса; КАМАЗ НОМЕР_34 за юридичною особою ДП «Агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О. Ф. Засядько» сел. Олександрівка; МАN 24372 НОМЕР_35 за фізичною особою ОСОБА_31 м. Вінниця; МАЗ НОМЕР_36 за юридичною особою ТОВ «Компанія Система» сел. Високогірне Запорізький район; МАЗ НОМЕР_37 за юридичною особою ПП «СИА-2007» м. Полтава; RENAULT MAGNUM АЕ 430 НОМЕР_38 за фізичною особою ОСОБА_32 м. Миколаїв; RENAULT PREMIUM 420 НОМЕР_39 за фізичною особою ОСОБА_33 м. Балаклія; КАМАЗ НОМЕР_40 за фізичною особою ОСОБА_34 м. Антрацит; КАМАЗ НОМЕР_41 за фізичною особою ОСОБА_35 м. Красний Луч; КАМАЗ НОМЕР_42 за фізичною особою ОСОБА_36 м. Красний Луч; МАN НОМЕР_43 за юридичною особою ТОВ “Укртранссервіс ЛТД» м. Дніпропетровськ; КАМАЗ НОМЕР_44 за юридичною особою ТОВ «Євро лізинг» м. Київ. Крім того, Управління ДАІ Головного управління МВС України в Донецькій області повідомило, що номерні знаки НОМЕР_45, НОМЕР_46 фізичним чи юридичним особам не видавалися. В матеріалах справи відсутні докази того, що перелічені фізичні та юридичні особи мали правові відносини з ТОВ «Егіда» та позивачем. Докази того, що безпосередньо за ТОВ «Егіда» зареєстровані будь-які транспортні засоби позивачем не надано.

Таким чином, надані позивачем в якості доказів товарно-транспортні накладні не є у відповідності до статей 70 71 КАС України належними та допустимими доказами факту отримання позивачем автотранспортних послуг від ТОВ «Егіда».

Відповідачем до справи наданий акт ДПІ у Петровському районі м. Донецька № 56/22/32906806 від 19 квітня 2010 року (т. 3 арк. спр. 43-44) про неможливість проведення перевірки ТОВ «Егіда» з питань правових відносин з ТОВ «Донагросінтез», оскільки ТОВ «Егіда» не були надані для перевірки документи підтверджуючі господарські відносини з ТОВ «Донагросінтез». В акті зазначено, що ТОВ «Егіда» є платником податків, в тому числі платником ПДВ з 26 червня 2007 року. За місцем реєстрації ТОВ «Егіда» не знаходиться, остання звітність була подана з ПДВ 22 березня 2010 року за лютий 2010 року. Також в акті зазначено, що ТОВ «Егіда» не отримувало будь-яких ліцензій, в тому числі ліцензії на здійснення перевезень вантажним транспортом.

За підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належить до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. За вищенаведених умов, при відсутності у ТОВ «Егіда» ліцензії на надання автотранспортних послуг, зареєстрованих транспортних засобів та дійсних товарно-транспортних накладних, склад валових витрат сформований позивачем на підставі первинних документів наданих вказаним товариством не підтверджений належними та допустимими доказами.

Податкові накладні були виписані ТОВ «Егіда», яке станом на час виписки цих податкових накладних мало статус платника ПДВ, проте згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Відсутність законодавчо визначених доказів надання ТОВ «Егіда» автотранспортних послуг позивачу свідчить про формування позивачем податкового кредиту по послугам не призначеним для використання у господарській діяльності, з огляду на недоведеність їх фактичного надання. До того ж, в порушення вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму 700 грн. без підтвердження на час вчинення перевірки податковою накладною лише зі здійсненням записів в бухгалтерському обліку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції в даній справі, залишає постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись статтями 90, 94, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донагросінтез» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2010 року по адміністративній справі № 2а/0570/1492/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2010 року по адміністративній справі № 2а/0570/1492/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 22 червня 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва