Постанова № 16573470, 09.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року справа №2а-1963/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яманко В.Г.

суддів Казначеєва Е.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі судового засідання Гудковій К. І.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_2, директор,

ОСОБА_3 за дов. від 08.06.11 р.,

відповідача ОСОБА_4 за дов. № 6440 від 06.06.11 р.,

ОСОБА_5 за дов. № 174/10 від 05.01.11 р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ПКФ Атлант 2005»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 28 квітня 2011 року (повний текст 4 травня 2011 р.)

у справі № 2а-1963/11/1270 (суддя Петросян К. Є.)

за позовом Приватного підприємства «ПКФ Атлант 2005»

до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ПКФ Атлант 2005» звернулося 4 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 3-4) до державної податкової інспекції в м. Лисичанську про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000862301/0 від 3 листопада 2010 року та № 0000852301/0 від 3 листопада 2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року (т. 2 арк. спр. 199-204) у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі (т. 2 арк. спр. 210-211) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про відсутність реального характеру угод, укладених позивачем з ТОВ «Азурит-ЕК» та ПП «КФ «Парадигма», виконання яких підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги. Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач Приватне підприємство «ПКФ Атлант 2005» є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за № 33837817, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Лисичанську, зареєстрований 22 червня 2005 року платником податку на додану вартість, що підтверджено актом перевірки (т. 1 арк. спр. 7-8).

На підставі направлення та відповідно до плану перевірки посадовими особами ДПІ в м. Лисичанську з 20 вересня 2010 року по 15 жовтня 2010 року було проведено планову виїзну перевірку ПП «ПКФ Атлант 2005» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2010 року. За результатами перевірки був складений акт № 38/23-33537817 від 22 жовтня 2010 року (т. 1 арк. спр. 6-45), підписаний позивачем з запереченнями (арк. спр. 48).

В висновках акту перевірки відповідачем було зазначено наступне:

- в порушення вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено податок на прибуток за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2010 року у сумі 202929 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 року 4467 грн., 4 квартал 2007 року 18521 грн., 1 квартал 2008 року 4468 грн., 2 квартал 2008 року 12370 грн., 3 квартал 2008 року 57525 грн., 4 квартал 2008 року 98589 грн., 4 квартал 2009 року 6989 грн.;

- в порушення вимог підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 162343 грн., у тому числі: за липень 2007 року на суму 3573 грн., за грудень 2007 року на суму 14817 грн., за лютий 2008 року на суму 3574 грн., за червень 2008 року на суму 9896 грн., за липень 2008 року на суму 2722 грн., за серпень 2008 року на суму 8920 грн., за вересень 2008 року на суму 34378 грн., за жовтень 2008 року на суму 64493 грн., за листопад 2008 року на суму 14379 грн., за листопад 2009 року на суму 5591 грн.

На підставі акту перевірки № 38/23-33537817 від 22 жовтня 2010 року ДПІ в м. Лисичанську були прийняті 3 листопада 2010 року податкові повідомлення-рішення (т. 1 арк. спр. 46-47):

- № 0000852301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 304393 грн. 50 коп., з якої основного платежу 202929 грн., штрафних (фінансових) санкцій 101464 грн. 50 коп.;

- № 0000862301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 238155 грн., з якої основного платежу 158770 грн., штрафних (фінансових) санкцій 79385 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем до ДПІ в м. Лисичанську, якою скарга ПП «ПКФ Атлант 2005» була відхилена, а податкові повідомлення рішення від 3 листопада 2010 року залишені без змін (арк. спр. 53-56). ДПА в Донецькій області та ДПА України в прийнятті скарг позивача було відмовлено (арк. спр. 57-58).

ПП «ПКФ Атлант 2005» в перевірений податковим органом мав правові відносини з ТОВ «Азуріт-ЄК» та ПП «КФ «Парадігма».

За період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року позивачем було включено до складу валових витрат вартість будівельно-монтажних робіт здійснених ТОВ «Азуріт-ЄК» на загальну суму 783762 грн. 01 коп.

В матеріалах справи наявний договір № 0207 від 2 липня 2007 року (т. 1 арк. спр. 136-138), укладений між ПП «ПКФ Атлант 2005» (замовник) та ТОВ «Азуріт-ЄК» (виконавець) про виконання будівельно-монтажних робіт на обєктах замовника. До договору були укладені додаткова угода № 1 від 27 грудня 2007 року про узгодження загальної вартості робіт 1800000 грн. (т. 1 арк. спр. 139) та № 2 від 20 березня 2009 року (т. 2 арк. спр. 226) про грошову та вексельну форму розрахунків за договором.

До акту перевірки відповідачем був складений додаток № 5 (т. 1 арк. спр. 97-106), в якому податковим органом було детально проаналізовано умови договору, перелічені досліджені під час перевірки первинні документи про виконання позивачем та ТОВ «Азуріт-ЄК» умов договору, в тому числі акти виконаних будівельно-монтажних робіт за липень 2007 року, грудень 2007 року, лютий 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, які наявні в матеріалах справи, в тому числі й за червень 2008 року (т. 1 арк. спр. 157-160, 163-165, 167-168, 170-171, 173-174, 176-178, 180-182, 190-192, 194-196, 198-200, 205-207, 208-210, 212-214, 216-218, 220-222, 224-226, 228-230, 232-234, 241-244, 247-248, 250-251, т. 2 арк. спр. 2-10,12-20, 22-28, 30-35, 37-42, 44-49, 52-54, 56-58, 60-63, 66-67, 69-70, 72-73, 75-76, 78-79, 81-82, 85-87, 89-93, 95-97, 99-101, 103-105, 108-110, 112-113, 115-116, 118-119, 121-123). Наявні в справі акти виконаних будівельно-монтажних робіт містять всі необхідні реквізити, в тому числі назви обєктів будівництва та їх розташування. Відповідач щодо достовірності актів виконаних робіт та правильності їх заповнення зауваження не зазначав. Наявність фактичного виконання робіт на обєктах замовника не перевіряв. Таким чином, видаткові та податкові накладні надані позивачу від ТОВ «Азуріт ЄК» за фактично виконані роботи, складені платником ПДВ з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідачем протилежного не доведено.

Розрахунки за договором № 0207 від 2 липня 2007 року, як грошові, так і вексельні були перевірені податковим органом, що вбачається з додатку 5 до акту та порушення їх проведення у звітні податкові періоди, а також неповноти проведення розрахунків відповідачем не встановлено. До справи надані позивачем платіжні доручення, акти приймання-передачі векселів, акти предявлення векселів до платежу, безпосередньо векселі та платіжні доручення про проведення оплати за векселями (т. 2 арк. спр. 222-236).

Стосовно ТОВ «Азуріт-ЄК» слід зазначити наступне: статус цього товариства як юридичною особи підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та статутом (т. 2 арк. спр. 155-164, 170); право на здійснення будівельної діяльності підтверджено ліцензією, виданою 16 лютого 2007 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України строком дії до 16 лютого 2012 року з додатком (т. 2 арк. спр. 165-167); статус платника податків підтверджено довідкою форми № 4-ОПП № 401 від 2 листопада 2006 року та свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ № 002062, виданим 23 листопада 2006 року (т. 2 арк. спр. 168-169).

Ленінською МДПІ у м. Луганську була здійснена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Азуріт-ЄК», за результатами якої був складений акт № 117/23/34720263 від 15 лютого 2010 року (т. 2 арк. спр. 132-154). За наслідками перевірки було зменшено задекларовану суму скоригованого валового доходу по податковим деклараціям з податку на прибуток ТОВ «Азуріт-ЄК» за період з 2 листопада 2006 року по 30 вересня 2009 року на суму 3787050 грн., зменшено задекларовану суму валових витрат за цей же період у розмірі 3773146 грн., зменшено задекларовану суму податкових зобовязань з ПДВ за цей же період в розмірі 31733009 грн. та суму податкового кредиту в розмірі 31702507 грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Азуріт-ЄК» не надано підтверджуючих документів отримання коштів від реалізації товарів (робіт, послуг) та документів, підтверджуючих фактичне відвантаження товарів або надання робіт, послуг, не надані документи підтверджуючі витрачання коштів на придбання товарів (робіт, послуг) та документи в підтвердження оприбуткування цих товарів. В висновках акту перевірки зазначено про завищення та заниження податкових зобовязань, але податкове повідомлення-рішення з приводу порушення ТОВ «Азуріт-ЄК» вимог податкового законодавства не приймалося.

В той же час в зазначеному акті перевірки вказано, що в спірний період ТОВ «Азуріт-ЄК» звітувало до Ленінської МДПІ у м. Луганську з певними показниками валових доходів та валових витрат, податкових зобовязань та податкового кредиту, сплачувало податки, тому анулювання актом перевірки визначених платником податків в деклараціях показників, встановлення завищення заявлених податкових зобовязань без вирішення питання про повернення податків з бюджету та визначення факту заниження податків без прийняття податкового повідомлення-рішення не може бути визнано правомірною дією контролюючого органу, а за частиною 3 статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Відсутність на час перевірки підтверджуючих документів є підставою для здійснення зустрічних перевірок, відновлення документів платником податків за вимогою податкового органу або врахування витрат за встановленими нормами, а не зняття всіх показників з поданих платником податків декларацій зважаючи також на те, що на протязі всього часу були прийняті податковим органом та відображені в автоматизованій звітності. До того ж, в справі наявна постанова про відмову в порушенні кримінальної справи внаслідок малозначності скоєного злочину (т. 2 арк. спр. 174), з якої вбачається, що ОСОБА_7, як керівник ТОВ «Азуріт-ЄК» звертався до правоохоронних органів з питання вчинення крадіжки з його автомобіля, в якому знаходилася первинна бухгалтерська та податкова документація товариства.

Таким чином, правомірність документально підтвердженого складу валових витрат та податкового кредиту позивача законодавчо не поставлена в залежність від можливості його контрагента, який звітував на протязі періоду виконання робіт до податкового органу, підтвердити після сплину часу здійснені будівельно-монтажні роботи, реальність виконання яких фактично відповідачем не досліджувалася.

Відповідачем не надавалися докази визнання в судовому порядку недійсним договору № 0207 від 2 липня 2007 року та документів, складених на його виконання.

Нікчемним за частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Згідно частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах. За частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. В справі відсутні докази того, що правочином - договором № 0207 від 2 липня 2007 року, укладеним позивачем з ТОВ «Азуріт-ЄК», порушується публічний порядок та він спрямований на знищення, пошкодження майна держави.

У 4 кварталі 2009 року позивачем до складу валових витрат була включена вартість отриманих від ПП «КФ «Парадігма» товарно-матеріальних цінностей на суму 27953 грн. 10 коп.

В справі наявні видаткова накладна № РН-10-11-09-02 від 10 листопада 2009 року (т. 2 арк. спр. 237) про поставку ПП «КФ «Парадігма» позивачу виробів вогнеупорних шамотних та войлоку та податкова накладна № НН-10-11-09-03 від 10 листопада 2009 року на загальну суму 33543 грн. 72 коп., з якої ПДВ 5590 грн. 62 коп. (т. 2 арк. спр. 238), а також докази оплати поставлених матеріалів (т. 2 арк. спр. 240-242).

Згідно свідоцтва НЮ № 166837 від 1 вересня 2008 року (т. 2 арк. спр. 239) ПП «КФ «Парадігма» станом на час видання податкових накладних мало статус платника ПДВ.

Стосовно посилання відповідача на те, що податкова та видаткова накладні були підписані засновником та директором ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_6 засудженим за частиною 1 та 3 статті 358, частиною 2 статті 27 та частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, то згідно вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21 жовтня 2010 року по справі № 1-887/2010 (т. 2 арк. спр. 178-183) ОСОБА_6 був засуджений за створення субєкта господарювання з метою прикриття незаконної діяльності та надання статуту й свідоцтв про реєстрацію невстановленій особі. В вироку відсутнє посилання на те, що за період існування ПП «КФ «Парадігма» видані внаслідок ведення господарської діяльності фінансові та податкові документи є недійсними, питання підписання чи не підписання ОСОБА_6, податкових накладних взагалі та податкової накладної № НН-10-11-09-03 від 10 листопада 2009 року, наданої позивачу, в вироку суду не відображені, почеркознавча експертиза не проводилася, тому твердження відповідача про те, що наявні у позивача видаткова та податкова накладні були підписані не ОСОБА_6 вироком не підтверджено. Крім того, вироком суду надана оцінка факту створення ПП «КФ «Парадігма» з метою прикриття незаконної діяльності, але відсутня правова оцінка господарської діяльності підприємства за весь час після його створення.

Частиною 4 статті 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою, тому за відсутності доведених обставин щодо вчинення ОСОБА_6 протиправної діяльності щодо надання недостовірних документів ПП «ПКФ Атлант 2005», вказаний вирок суду не може бути доказом неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарською операцією з ПП «КФ «Парадігма». До того ж, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі № 2а-6059/10/1270 (т. 1 арк. спр. 50-51) було відмовлено в задоволенні позовних вимог Ленінської МДПІ у м. Луганську до приватного підприємства «КФ «Парадігма» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи та зазначено при цьому, що ПП «КФ «Парадігма» було зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 14 липня 2008 року у встановленому законодавством порядку, з 15 липня 2008 року підприємство перебувало на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, станом на 17 серпня 2010 року підприємство звітувало до податкового органу з ПДВ та податку на прибуток.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 17 січня 2011 року у справі № 3-1/11 (т. 1 арк. спр. 49) було закрито провадження по справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_2 - директора ПП «ПКФ Атлант 2005» за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого статтями 163-1, 163-4 КУпАП та визначеного відповідачем у акті перевірки № 38/23-33537817 від 22 жовтня 2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга та позовні вимоги позивача задоволенню.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ПКФ Атлант 2005» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-1963/11/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-1963/11/1270 скасувати.

Позовні вимоги приватного підприємства «ПКФ Атлант 2005» до державної податкової інспекції в м. Лисичанську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000862301/0 від 3 листопада 2010 року та № 0000852301/0 від 3 листопада 2010 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Лисичанську № 0000852301/0 від 3 листопада 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 304393 грн. 50 коп., з якої основного платежу 202929 грн., штрафних (фінансових) санкцій 101464 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Лисичанську № 0000862301/0 від 3 листопада 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 238155 грн., з якої основного платежу 158770 грн., штрафних (фінансових) санкцій 79385 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ПКФ Атлант 2005» судовий збір в розмірі 5 грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 10 червня 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва