Постанова № 16573169, 14.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

14 червня 2011 року Справа № 1/58-76

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. , судді Гулова А.Г. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, пред-к ОСОБА_2 (пост.дов. від 10.05.2011р. )

представники інших позивачів не з'явились

відповідачів - не з'явились

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Волинської області від 11.05.11 р.

у справі № 1/58-76 (суддя Гончар М.М.)

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

до відповідача комерційно-виробничого підприємства торговий дім "Волинь" з обмеженою відповідальністю

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - виконавчий комітет Луцької міської ради

про визнання частково недійсним п. 3.4 статуту

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 11.05.2011 р. у справі № 1/58-76 відмовлено у позові ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 до комерційно-виробничого підприємства Торговий дім "Волинь" з обмеженою відповідальністю про визнання частково недійсним п. 3.4 статуту комерційно-виробничого підприємства Торговий дім "Волинь".

Позивач ОСОБА_1, не погоджуючись із прийнятим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Вважає, що рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не враховано положення п.1.1 статуту, всупереч якому визначені у п.3.4 розміри внесків до статутного фонду не є рівними. Доводить, що розмір внеску, зокрема, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 є безпідставно великим.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги. Представники інших позивачів, відповідача та третьої особи відзиви на апеляційну скаргу не надали і участь представників в судовому засіданні не забезпечили.

Враховуючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, а також те, що закінчується строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст.102 ГПК України, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення позивача та її представника в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено слідуюче.

ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_6., ОСОБА_9 звернулись до господарського суду з позовом до комерційно-виробничого підприємства Торговий дім "Волинь" з обмеженою відповідальністю визнання частково недійсним п. 3.4 статуту з наступних підстав:

-при визначенні розмірів внесків до статутного фонду не було враховано вкладу працівників у майно колективного підприємства залежно від їх трудової участі в діяльності державного чи орендного підприємства, що призвело до того, що ОСОБА_10 незаконно отримав найбільший розмір внеску;

-про порушення своїх прав акціонери дізнались тальки 31 жовтня 2008 року, коли їх представник знімав копію статуту та свідоцтва про державну реєстрацію у Луцькому міськрайонному суді Волинської області.

Статут комерційно-виробничого підприємства - Торговий дім "Волинь" з обмеженою відповідальністю 02.11.1994 р. зареєстровано виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів, реєстраційний № 13360415.

Відповідно до п. 1.1. статуту комерційно - виробничого підприємства Торговий дім "Волинь" з обмеженою відповідальністю останнє створено відповідно до установчого договору про створення підприємства від 23 вересня 1994 року у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом викупу частки державного майна орендного підприємства - торговий дім "Волинь" об'єднання майнових вкладів його учасників з метою одержання соціального ефекту і прибутку /а.с.33-34 у т.1/.

Відповідно до п.1 установчого договору товариства /а.с.145 у т.1/ від 23 вересня 1994 року учасниками товариства є ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14/ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_18, і цими особами-учасниками погоджено, що кожен окремо учасником засновують колективно товариство з обмеженою відповідальністю - торгово-промислове підприємство "Торговий дім "Волинь" на базі орендного підприємства - торговий дім "Волинь" по наданню послуг населенню, згідно із статутом товариства (скорочена назва підприємства - торговий дім "Волинь"), надалі товариство.

Таким чином, жодне з цих положень не суперечить чинному законодавству.

Згідно п.З установчого договору /а.с.146 у т.1/ для створення товариства та забезпечення його діяльності створюється статутний фонд у розмірі 257336000,00 крб. Статутний фонд формується за рахунок внесків учасників: ОСОБА_10 - 95641000,00 крб.; ОСОБА_11 - 21633000,00 крб.; ОСОБА_7 - 15921000,00 крб.; ОСОБА_12 -10806000,00 крб.; ОСОБА_4 - 8932000,00 крб.; ОСОБА_13 - 9334000,00 крб.; ОСОБА_8 -10203000,00 крб.; ОСОБА_9 - 10722000,00 крб.; ОСОБА_14 - 7945000,00 крб.; ОСОБА_1 - 8815000,00 крб.; ОСОБА_3 - 9434000 крб.; ОСОБА_15 - 7259000,00 крб.; ОСОБА_6 -10722000,00 крб.; ОСОБА_16 - 8113000,00 крб.; ОСОБА_17 - 7811000,00 крб.; ОСОБА_5 - 6300000,00 крб.; ОСОБА_18 - 7745000,00 крб.

Розмір внесків, зазначений в установчому договорі відповідає розміру внесків, зазначеному в статуті товариства.

Установчий договір підписаний власноручно учасниками в присутності нотаріуса першої Луцької державної нотаріальної контори при посвідчені договору 23.09.1994 р., про що свідчить відповідний запис на установчому договорі /а.с.151 у т.1/. Відповідно до ст.1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами за цим законом є підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності. Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Позивачі жодними документами не підтвердили невідповідність визначених внесків ОСОБА_11, ОСОБА_10 чи інших учасників товариства вкладу працівників у майно колективного підприємства залежно від їх трудової участі в діяльності державного чи орендного підприємства або невідповідність участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення. Тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необгрунтованності позовної вимоги з урахуванням норм ст.ст.33-34 ГПК України.

Крім того, установчий договір був укладений учасниками і власноруч підписаний в присутності нотаріуса 23.09.1994 р. Підписами на установчому договорі його учасників спростовуються доводи позивачів про те, що про розміри свої часток акціонерам стало відомо лише 31 жовтня 2008 року. Відповідач при вирішенні спору в суді першої інстанції до прийняття рішення заявив у письмовій формі про застосування позовної давності.

Як зазначено вище, позивачі про розмір своїх внесків знали на момент підписання установчого договору 23.09.1994 р. Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України встановлено, що сплив позовні давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови позові.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України. Доводи скаржника є необгрунтованими, спростовані наявними у справі доказами.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 11.05.11р. у даній справі залишити без змін.

Матеріали справи повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.