Постанова № 16573027, 20.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011                                                                                           № 6/22

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сухового В.Г.

суддів:           

при секретарі:           

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

на рішення господарського суду м. Києва від 10.03.2011 року

у справі №6/22 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Колективного підприємства Фірма «ІНВАР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

про стягнення 121637, 25 грн

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство Фірма «ІНВАР» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» про стягнення 121 637,25 грн. заборгованості за договором підряду.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.03.2011 року у справі №6/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» на користь Колективного підприємства Фірма «ІНВАР» 102 535,72 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 4 186,57 грн. пені, 4 914,96 грн. трьох процентів річних, 1 216,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення вмотивовано частковим виконанням замовником своїх зобов’язань за договором, зокрема в частині сплати за виконані роботи у зв’язку чим на підставі умов договору та ст.ст. 611, 625 ЦК України відповідач має сплатити інфляційні втрати та 3 % річних.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 10.03.2011 року у справі №6/22 та постановити нове рішення, яким відмовити в позові повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає про неповноту з’ясованих судом обставин, ненадання належної оцінки доказам сторін, невірне застосування законодавства. В уточненнях до апеляційної скарги відповідач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі 6/22 від 10.03.2011р. в частині задоволення штрафних санкцій та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги лише в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що господарським судом міста Києва було всебічно, повно та об’єктивно з’ясовано всі обставини справи, надано належну оцінку доказам, рішення є законних, обґрунтованим та справедливим, доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

УхвалоюКиївського апеляційного господарського суду від 16.05.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.06.2011р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2011р. розгляд справи відкладено на 20.06.2011р. за клопотанням відповідача.

Щодо клопотань відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої справи № 31/46-53/22, а також про призначення судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення з урахуванням матеріалів справи, зокрема прийняття відповідачем робіт, про стягнення вартості яких пред’явлено даний позов, згідно з актами за листопад 2008р.

Відповідачем подано повторно клопотання про перенесення розгляду справи з 20.06.2011р. на іншу дату. Представник позивача заперечив проти вказаного клопотання.

Суд відхилив клопотання відповідача як необґрунтоване, з огляду на його повторність та закінчення строку апеляційного перегляду рішення суду.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

12.02.2007 р. між колективним підприємством “Фірма “Інвар” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фундамент” (замовник) укладено договір № 4-07/ДК (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник приймає на себе зобов'язання виконати на об'єкті “Торгівельно-житловий комплекс з підземним паркінгом по проспекту Григоренка, 23 в Дарницькому районі м. Києва монтажні роботи протидимного захисту, монтажні та пусконалагоджувальні роботи слабострумних мереж: кабельного телебачення, телефонізації, радіофікації, автоматичної охоронної сигналізації.

Відповідно до п. 1.2 Договору генпідрядник зобов'язується своєчасно прийняти виконані підрядником роботи і сплатити вартість робіт на умовах та в порядку, визначеному даним договором.

Підрядник організовує проведення робіт, виконання яких фіксується підписанням сторонами акту (актів) прийому-здачі виконаних робіт за формою КБ-2в (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору загальна вартість робіт, обладнання та матеріалів за цим договором складає 877161,60 грн..

Згідно з п. 4.3 Договору для придбання матеріалів і обладнання генпідрядник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання даного договору перерахувати підряднику передоплату у розмірі 50% вартості монтажних і пусконалагоджувальних робіт, обладнання і матеріалів, що складає 438580,80 грн.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що сплата вартості робіт генпідрядником здійснюється за фактично виконані обсяги робіт згідно з типовими формами - акту № КБ-2в і довідки № КБ-3, оформлених у встановленому порядку, в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування генпідрядником відповідних грошових сум на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання актів сторонами.

За листопад 2008 р. сторонами було підписано акти виконаних робіт на загальну суму 382 823,68 грн., а саме акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 р. на суму 321298, 80 грн. (а.с.20-23) та акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 61524,88 грн. (99847,20 - 38322,32) (а.с.24-27).

Однак, у жодному із вказаних актів не зазначено моменту (дати) їх підписання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки з названих актів неможливо встановити момент їх підписання, то слід дійти висновку, що строк виконання відповідачем грошового зобов’язання не встановлений і підлягає виконанню у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Посилання позивача на те, що строк оплати настав 08.12.2008р. (з розрахунку підписання актів за листопад 2008р. в останній день листопада) не може вважатися обґрунтованим, оскільки за відсутності дати підписання актів не виключається їх підписання в інший пізніший час.

Позивачем надано претензію з вимогою про сплату вартості виконаних робіт в сумі 82823,68 грн. за Договором № 4-07/ДК згідно з актами за листопад 2008р., яку відповідач отримав 15.10.2010р. вх. №84/10 (а.с.28).

З урахуванням семиденного строку (ст. 530 ЦК України) прострочення оплати слід рахувати з 23.10.2010р.

Суд першої інстанції правильно встановив суму заборгованості в розмірі 82823,68 грн. з розрахунку 382823,68 - 300000 (передоплата). А отже в цій частині вимоги підлягають задоволенню (а.с.67)

Відповідно до ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 19712,04 грн. за період з 08.12.2008р. по листопад 2010р. та 3% річних в сумі 4914,96 грн. за період з 08.12.2008р. по 01.12.2010р., колегія суддів зазначає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню за інший період – з 23.10.2010р. (з дня прострочення) по 01.12.2010р.

Згідно з розрахунком суду за допомогою калькулятора Інформаційно-пошукової системи «Ліга» стягненню з суми боргу 82823,68 грн. підлягають інфляційні втрати в розмірі 248,47 грн. та 3 % річних в розмірі 272,30 грн., а в решті цих вимог слід відмовити.

Стосовно вимог про стягнення пені колегія суддів вважає ці вимоги необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач, нараховуючи пеню за 180 днів за обліковою ставкою НБУ 10,25 %, не зазначив конкретного періоду (з якої дати і по яку нараховано) її нарахування з невірним застосуванням розміру облікової ставки НБУ (за період з грудня 2008р. по грудень 2010р. діяли різні ставки з 12,0 % до 7,75%), що унеможливлює співставлення з періодом прострочення.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, помилково задовольнивши вимог цій частині позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування сплати послуг адвоката, оскільки кошти згідно з платіжним дорученням № 261 від 23.02.2011р. в сумі 10000 грн. (а.с.47) отримано не адвокатом, а фізичною особою – підприємцем Шейко О.О.

Судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» на рішення господарського суду м. Києва від 10.03.2011 року у справі №6/22 слід задовольнити частково, а рішення суду частково скасувати з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» на рішення господарського суду м. Києва від 10.03.2011 року у справі №6/22 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 10.03.2011 року у справі №6/22 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фундамент” (код 19130159) на користь Колективного підприємства “Фірма “Інвар”(код 20031215) основного боргу у сумі 82823,68 грн., інфляційних втрат у сумі 248,47 грн., 3 % річних у сумі 272,30 грн., а також судові витрати 833,44 грн. державного мита та 161,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Колективного підприємства “Фірма “Інвар” (код 20031215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фундамент” (код 19130159) 284,86 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст складено:          29.06.2011р.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

30.06.11 (відправлено)