Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2011 № 7/79
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_2 директор;
від відповідача:ОСОБА_1 представник, дов. б/н від 20.04.2011;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Системс"
на рішення Господарського судуміста Києва від05.05.2011
у справі№ 7/79 (суддя Якименко М.М.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Надо ЛТД"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Системс"
простягнення заборгованості у розмірі 78 029,69 грн.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України, у судовому засіданні 22.06.2011 оголошено перерву до 29.06.2011.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 у справі №7/79 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 71 658,73 грн. основного боргу, 2 788,02 грн. пені, 3 582,94 грн. штрафу, 780,30 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання по договору виконав належним чином, поставив відповідачеві товар, відповідно до умов договору, тоді як відповідач у встановлений договором строк не оплатив поставлений товар; відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав; вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань та штрафу є обґрунтованими та нараховані відповідно до законодавства.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 у справі №7/79 скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та припинити провадження у справі.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник вважає, що в порушення норм процесуального права судом не було встановлено знаходження відповідача та не було належним чином його повідомлено про час та місце розгляду справи; в порушення п. 7 ст. 81-1 ГПК України судом не було належним чином складено протокол судового засідання від 18.04.2011, а саме: даний протокол судового засідання у встановлений 3-х денний строк не був підписаний суддею та містив недостовірні дані призначення судового засідання та виправлення.
Заявник вказує на те, що відповідно до укладеного договору № 14 від 17.09.2010 та видаткових накладних, відповідач сплатив за поставлений товар суму у розмірі 57 316,29 грн., тому, станом на 04.05.2010, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 47 658,73 грн.
Заявник стверджує, що в порушення договору № 14 позивач поставив відповідачу товар неналежної якості, а саме: по видатковій накладній № 49900/2/1 від 21.10.2010 на суму 2 537,47 грн., який повернуто позивачу; по видатковій накладній № 49900/2/1 на суму 2 501,08 грн.; також по видаткових накладних № 49900/2/1, № 44114/1/1 повернуто товари на суму 549,24 грн. та на суму 425,85 грн., як помилково замовлений та посилається на прострочення позивачем зобов'язання по постачанню товару і нарахування пені за несвоєчасну заміну неякісного товару.
Скаржник посилається на положення п. 5.8 договору № 14, відповідно до якого до заміни товару відповідач має право зупинити оплату даного товару, чим скористався відповідач.
Як вважає скаржник, позивач не має права на нарахування штрафних санкцій відповідачу, оскільки затримка в оплаті товару виникла з вини позивача.
Скаржник посилається на недотримання позивачем досудового врегулювання спору та неврахування судом непроведення звіряння сторонами взаємних розрахунків.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 71 658,73 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 788,02 грн. пені, 3 582,94 грн. штрафу та судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, 17.09.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір № 14, відповідно до п. 1.1 якого позивач, за договором постачальник, зобовязався поставити та передати у власність відповідачу, за договором покупцю, а відповідач зобовязався прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах, визначених цим договором.
Згідно із п. 2.1 договору № 14 ціна, асортимент, кількість та комплектність товару, який підлягає постачанню, узгоджуються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару, шляхом узгодження сторонами замовлення відповідача на поставку товару та відображаються у рахунку-фактурі, накладній та інших товаросупровідних документах на товар.
Відповідно до наявних у матеріалах справи накладних № 47830/1/1 від 20.09.2010 та № 49900/2/1 від 21.10.2010 позивачем поставлено, а відповідачем через представника, діючого на підставі довіреностей № 0137-09 від 20.09.2010 та № 0152-10 від 21.10.2010, отримані товари на суму 51 780,06 грн. та 19 878,67 грн., відповідно.
Пунктом 3.1 договору № 14 сторони погодили, що оплата за поставлений товару здійснюється відповідачем протягом 7-ми календарних днів від дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, якщо інший, узгоджений сторонами строк, не буде зазначений у рахунку-фактурі, який виписаний позивачем на оплату товару.
На оплату товарів позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 47830/1 від 17.09.2010 на сплату 51 780,06 грн. та рахунок-фактуру № 49900/2 від 21.10.2010 на сплату 19 878,67 грн.
Відповідачем було сплачено позивачу за товари згідно із рахунком-фактурою № 47830/1 за платіжним дорученням № 605 від 19.10.2010 суму 6 000,00 грн. та за платіжним дорученням № 614 від 25.10.2010 суму 18 000,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Така ж норма закріплена і у ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Остаточний розрахунок у строки, встановлені пунктом 3.1 договору № 14, відповідачем не здійснено, залишок вартості поставленого товару у сумі 47 658,73 грн. відповідач позивачу не сплатив.
Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем на суму у розмірі 24 000,00 грн. поставленого позивачем товару, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу саме у розмірі 47 658,73 грн. є такою, що відповідає вимогам ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України та підтверджена матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Пунктом 7.1 договору № 14 сторони погодили, що у випадку порушення передбачених ст. 3 цього договору строків оплати товару, відповідач, сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, від своєчасно несплаченої суми, за кожний день прострочки платежу, а при простроченні платежу більш ніж на 30-ть днів, додатково сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.
При перерахунку сум пені та штрафу, з урахуванням фактичного розміру прострочених сум, апеляційний господарський суд вважає правильними суму пені у розмірі 2 049,12 грн., а суму штрафу у розмірі 2 382,93 грн.
Апеляційний господарський суд, частково, не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 30.03.2011 у справі № 7/79 розгляд справи призначено на 18.04.2011, а ухвалою суду від 18.04.2011 розгляд справи відкладено на 05.05.2011.
У судові засідання представник відповідача не з'являвся, ухвали суду неможливо було вручити відповідачу через його відсутність за вказаною адресою.
Зазначені ухвали суду надсилались відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві.
Отже, вважається, що судом належним чином повідомлено відповідача про місце та час судового засідання.
Слід вказати, що зазначена адреса відповідача у позовній заяві відповідає адресі, вказаній відповідачем у договорі № 14 та зазначеній у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 457233 та у витязі із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Нормами ГПК України не покладено на суд обовязку по здійсненню розшуку відповідача.
У матеріалах справи відсутні письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти, відповідно до ст. 81-1 ГПК України.
В п. 5.8 договору № 14 передбачено, що у випадку виявлення постачання неякісного товару та неявки представника позивача протягом 5-ти робочих днів, відповідач має право скласти власний акт про невідповідність якості, один примірник якого повинен направити позивачу, а останній зобовязаний замінити неякісний товар протягом 20-ти робочих днів після одержання обґрунтованої вимоги відповідача; у подальшому до заміни товару відповідач має право зупинити оплату такого товару.
Однак, відповідачем до матеріалів справи додано копію акту від 13.12.2010 про приховані недоліки на товар, одержаний за накладною № ПН-0000148 від 22.10.2010, який складено Відкритим акціонерним товариством "Ін ГОК", м. Кривий Ріг.
Отже, акт про приховані недоліки складено не відповідачем, як передбачено договором № 14, та не доведено причетність товару до видаткових накладних, вказаних позивачем у позовній заяві.
Так само не вбачається причетності до накладних, за якими відповідачем частково не оплачено товар, і акту прийняття № 9625 від 27.10.2010, складеному у м. Кривий Ріг.
У матеріалах справи відсутні документи, підтверджуючі, що відповідач повернув, а позивач прийняв товари, які були поставлені відповідачу за накладними, вказаними у позовній заяві - №№ 47830/1/1, 49900/2/1.
Отже, матеріалами справи не підтверджено того, що є підстави для зменшення суми заборгованості відповідача по оплаті товарів, одержаних за вказаними накладними.
Слід зазначити, що за наявності доказів, відповідач не позбавлений права на відшкодування збитків, спричинених постачанням неякісних товарів, а також на стягнення санкцій, у встановленому законодавством порядку.
Оскільки у справі № 7/79 відповідачем не доведено наявності права для зупинення платежів, то відсутні підстави для твердження, що затримка платежів сталася з вини позивача.
Нормами права не передбачено позбавлення судового захисту через відсутність досудового врегулювання спору.
Оскільки акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами не є доказом виконання зобовязань за договором № 14, то його відсутність не впливає ані на обставини справи, ані на висновки суду.
Обставини справи не містять підстав, передбачених статтею 80 ГПК України для припинення провадження у справі.
Із висновком суду першої інстанції про задоволення позову повністю, апеляційна інстанція не погоджується, оскільки до предявлення позову відповідачем було частково сплачено позивачу суму основного боргу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2011 у справі №7/79 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Системс" (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 31/27"А"; фактична адреса: 04114, м. Київ, вул. Полупанова, 14; код ЄДРПОУ 35394244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надо ЛТД" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 17, кв. 4; код ЄДРПОУ 36823912) 47 658,73 грн. основного боргу, 2 049,12 грн. пені, 2 382,93 грн. штрафу, 520,91 грн. державного мита, 157,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У решті позову відмовити".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надо ЛТД" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 17, кв. 4; код ЄДРПОУ 36823912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Системс" (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 31/27"А"; фактична адреса: 04114, м. Київ, вул. Полупанова, 14; код ЄДРПОУ 35394244) 259,39 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Системс" (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 31/27"А"; фактична адреса: 04114, м. Київ, вул. Полупанова, 14; код ЄДРПОУ 35394244) із Державного бюджету України державне мито у розмірі 459,85 грн. (чотириста пятдесят девять гривень вісімдесят пять копійок) надмірно сплаченого за квитанцією № 78 від 20.05.2011, оригінал якої залишається у матеріалах справи № 7/79.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Справу № 7/79 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
05.07.11 (відправлено)
Судове рішення № 16573001, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 29.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/79. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: