Постанова № 16572983, 23.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2011 року Справа № 5005/3748/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірко І.О. (доповідач)

суддів: Стрелець Т.Г., Логвиненка А.О.,

секретар судового засідання: Соловйова О.І.

за участю представників сторін:

представники позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №257 від 14.03.11;

представник відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №794 від 04.01.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Молочна фабрика “Rainford”

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011р. у справі № 5005/3748/2011

за позовом Акціонерного товариства “Полімерагро”, с.Циркуни Харківської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Молочна фабрика “Rainford”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 48 248 грн. 28 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011 р. (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Молочна фабрика "Rainford" на користь акціонерного товариства "Полімерагро" 44 990,33 грн. основного боргу, 1655,10 грн. пені, 320,34 грн. річних, 1259,72 грн. інфляції грошових коштів, 482,25 грн. державного мита, 235,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар, чим порушив зобовязання за договором. Відмовляючи в стягненні з відповідача частини заявлених позивачем сум річних та пені, суд послався на їх невірне нарахування.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржує його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:

рішення суду прийняте у першому судовому засіданні без участі представника відповідача, який подав клопотання про відкладення розгляду справи;

відповідач був позбавлений права надати заперечення по суті спору;

сторони при укладанні договору, не домовилися щодо відносної часової величини (відповідного періоду) облікової ставки НБУ, тим самим не визначили розміру пені.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу, позивач вважає її необґрунтованою, оскільки відповідач не надав доказів поважності причин його неявки в судове засідання; відповідач не скористався процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами справи, для того щоб подати заперечення на апеляційну скаргу. Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобовязань згідно умов Договору та норм чинного законодавства, якими передбачено стягнення пені.

23.06.2011 р. в судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав апеляційну скаргу. Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги і просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані докази по справі в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2010р. між Акціонерним товариством “Полімерагро” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Молочна фабрика “Rainford” (покупець) було укладено договір № 44, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця плівку поліетиленову термоусадочну в рулонах (далі товар), в кількості та строки, згідно заявки, та по цінах відповідно до специфікації, а покупець зобовязується прийняти та оплатити його (п.1.1 Договору, а.с. 9).

Пунктом 2.3 Договору, сторонами погоджено, що оплата здійснюється на протязі 30-ти календарних днів з моменту оформлення накладної на відпуск товару.

Згідно п.4 Договору, покупець зобовязується сплатити за товар в розмірі та строки, передбачені Розділом 2 договору, тобто на протязі 30 календарних днів.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставив на адресу відповідача плівку термоусадочну, що підтверджується видатковими накладними № МФ0474 від 25.10.2010р. та № МФ0521 від 18.11.2010р., на загальну суму 44 990,33 грн. (а.с.10-11).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості відповідачем в сумі 44 990,33 грн., а тому господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних та річних перевірено господарським судом. Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період з грудня 2010 р. по лютий 2011 р. у розмірі 1 259 грн. 72 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання визнано обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки обставини у справі та докази на їх підтвердження свідчать про прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання. Перерахування судом суми річних і стягнення їх у розмрі 320 грн. 34 коп. є правомірним.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що в разі несвоєчасного та/або неповного перерахування грошових коштів, згідно умов Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплачених платежів за кожен день прострочки. При цьому, розмір облікової ставки НБУ застосовується в період за який нарахована пеня. За таких обставин, спростовуються доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі, щодо невизначення сторонами розміру пені. Господарський суд дійшов правильного висновку щодо невірного розрахунку пені позивачем, яка з урахувнням перерахунку правомірно стягується за періоди прострочення оплати з 25.11.2010р. по 05.03.2011р. та з 19.12.2010р по 05.03.2011р. в сумі 1 655,10грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що справу в першій інстанції було розглянуто без його участі, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним господарським судом, оскільки відповідач належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи (а.с.20-21).

З огляду на викладене, апеляційна скарга ТОВ “Молочна фабрика “Rainford” не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011 р. слід залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011 р. у справі № 5005/3748/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Молочна фабрика “Rainford”, м. Дніпропетровськ без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

Судді А.О. Логвиненко

Т.Г. Стрелець