Рішення № 16570950, 05.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011Справа №5002-7/1393-2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, б. 17)

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

До відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) Відкритого акціонерного товариства «АТП-1263» (95000, м. Сімферополь, вул. Глинки, б. 63); 3) Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 40) в особі Кримського республіканського управління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (95017, м. Сімферополь, вул. Фрунзе/вул. Ленінградська, 16а/4, офіс - 1)

Про стягнення 5 470,89 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача не зявився.

Від відповідачів - 1) ОСОБА_4 предст., дов. №989059 від 14.09.2010р.

2) не зявився.

3) ОСОБА_5 предст., дов. №1743 від 25.05.2011р.; ОСОБА_6 предст., дов. №1744 від 25.05.2011р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулося до Господарського суду АР Крим в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Відкритого акціонерного товариства «АТП-1263», в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів 5470,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 14.07.2009 р. в 16-05 в по вул. Гагаріна, 49 в с. Утьос, м. Алушта, був пошкоджений застрахований у Відкритому акціонерному товаристві Національній акціонерній страховій компанії «Оранта» автотранспортний засіб Chevrolet Aveo, у звязку з чим його власникові було виплачено страхове відшкодування в сумі 5470,89 грн. Позивач стверджує, що пригода трапилася внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ВАТ «АТП-1263», який керував транспортним засобом марки ГАЗ-33022, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, у звязку з чим просить стягнути з відповідачів в порядку регресу виплачене страхове відшкодування на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1189 Цивільного кодексу України.

Відкрите акціонерне товариство «АТП-1263» проти позову заперечувало та пояснило, що 02.01.2008 р. між ним та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір №16, за яким в оренду останньому був переданий автомобіль ГАЗ-33022, держ. номер НОМЕР_1, у звязку з чим відповідач вважає, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди джерело підвищеної небезпеки перебувало в користуванні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а тому ВАТ «АТП-1263» не є особою, що має відповідати за заподіяну шкоду.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 проти позову заперечував з тих підстав, що його цивільно-правова відповідальність як власника (володільця) наземного транспортного засобу ГАЗ-33022, держ. номер НОМЕР_1, була застрахована в Акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія», у звязку з чим вважає, що шкода має бути відшкодована саме страховиком.

Ухвалою ГС АР Крим від 12.05.2011 року до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Кримського республіканського управління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія».

27.05.2011 р. до ГС АР Крим від Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:

- стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Кримського республіканського управління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» грошову суму в розмірі 4960,89 грн.;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» грошову суму в розмірі 510,00 грн.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

16.06.2011 р. до ГС АР Крим від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якій відповідач визнав уточнені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» та просить їх задовольнити.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою ГС АР Крим від 31.05.2011 р. за клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» надав суду відзив на позов, який був прийнятий судом до розляду.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

20 травня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (страховик) та ОСОБА_7 (страхувальник) був укладений договір страхування транспортного засобу №720-05/09, а саме: автомобіля марки Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску.

Згідно умов вказаного договору, страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові платежі у визначений термін та виконувати інші умови цього договору, а страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу та/або застрахованому додатковому обладнанню внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Строк дії договору в пункті 1.9 був встановлений з 30.05.2009 р. по 29.05.2015 р.

Матеріали справи свідчать, що 14.07.2009 р. по вул. Гагаріна, 49 в смт. Утьос, м. Алушта, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ГАЗ-33022, державний номер НОМЕР_3, що належить ВАТ «АТП-1263», під керуванням ОСОБА_8, та застрахованого автомобілю марки Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_9.

Відповідно постанови Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2009 року у справі №3-1339/09 особою, винною в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, визнаний громадянин ОСОБА_8, якого притягнуто до адміністративної відповідальності.

З виданої Відділом ДАІ в м. Алушті довідки від 21.07.2009 р. вбачається, що внаслідок ДТП автомобіль марки Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_2, зазнав пошкоджень у вигляді деформації заднього лівого крила та заднього бамперу з лівої сторони.

15 липня 2009 року громадянка ОСОБА_7 звернулась до позивача із заявою про страхову виплату суми матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

З акта №426-1768/0709 визначення вартості матеріальної шкоди (а. с. 2731) вбачається, що сума матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу Chevrolet Aveo, складає 5773,89 грн.

Враховуючи закріплену в договорі страхування суму франшизи в розмірі 303,00 грн. (0,5% від страхової суми), позивачем було прийнято рішення про виплату ОСОБА_7 5470,89 грн. Сума страхового відшкодування в зазначеному розмірі була сплачена платіжним дорученням №574 від 04.11.2009 р. (а. с. 20).

В пункті 2.13.4 Договору страхування транспортного засобу №720-05/09 передбачено, що після виплати страхового відшкодування до страховика в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинену шкоду.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В свою чергу, стаття 27 Закону України «Про страхування» передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вже було вказано вище, винною особою в ДТП є громадянин ОСОБА_8, який на момент скоєння ДТ працював водієм-експедитором у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що безпосередньо зазначено в поясненнях ОСОБА_8 від 14.07.2009 р. (а. с. 41) і протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ №918407 від 14.07.2009 р. (а. с. 37).

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб ГАЗ-33022, державний номер НОМЕР_3, є власністю ВАТ «АТП-1263», однак за договором оренди №16 від 02.01.2008 р. був переданий в строкове платне користування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на строк до 31.12.2010 р. (а. с. 74). Факт передачі підтверджується відповідним актом від 02.01.2008 р., підписаним обома сторонами та скріпленим їхніми печатями (а. с. 75).

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином, заподіяна страхувальникові (ОСОБА_7) шкода підлягає відшкодуванню саме Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який на підставі договору оренди володів транспортним засобом ГАЗ-33022, державний номер НОМЕР_3, та працівник якого є винним в скоєнні ДТП.

Відповідно, оскільки до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» перейшло в регресному порядку право вимагати від винної особи сплати виплаченої суми страхового відшкодування, предявлення позивачем вимоги саме до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суд вважає обґрунтованим.

В свою чергу, Відкрите акціонерне товариство «АТП-1263» не є особою, що має відповідати за заподіяну внаслідок ДТП шкоду, у звязку з чим в позові до нього має бути відмовлено.

У той же час, суд звертає увагу на те, що 06.07.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (страхувальник) та Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Кримського республіканського управління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (страховик) був укладений договір (поліс) №ВС/9493866 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким був забезпечений транспортний засіб ГАЗ-33022, державний номер НОМЕР_3. Строк дії полісу з 00 год. 00 хв. 14.07.2009 р. по 13.07.2010 р. включно.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» під власниками транспортних засобів розуміються юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону).

Згідно зі статтею 33 Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані, серед іншого, вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Матеріали справи свідчать, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 після настання ДТП було направлено до страховика (АТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Кримського республіканського управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія») повідомлення про настання страхового випадку, яке було отримано страховиком в той же день, 15.07.2009 р., та зареєстровано в журналі реєстрації за №29-1/09.

Отже, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 були дотримані вимоги чинного законодавства, які визначені в якості передумови виплати страхового відшкодування.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний, у тому числі, при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

З урахуванням цього, суд погоджується з твердженням Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про те, що у даному випадку сплачене позивачем страхове відшкодування за виключенням франшизи в сумі 510,00 грн. має бути стягнуто саме з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» як особи, що добровільно, на договірних засадах, взяла на себе зобовязання відповідати за заподіяну страхувальником шкоду.

При цьому, сума франшизи в розмірі 510,00 грн. підлягає стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Викладені Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» у відзиві на позов посилання на неправомірність визначення позивачем суми страхового відшкодування, що була сплачена страхувальнику, до уваги судом не приймаються, оскільки, як вже було вказано вище, відповідно до пункту 2.13.4 Договору страхування транспортного засобу №720-05/09, статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, право зворотної (регресної) вимоги переходить у межах фактичних витрат, а виплата позивачем страхового відшкодування саме в розмірі 5470,89 грн. підтверджується матеріалами справи.

Судові витрати суд покладає на відповідачів згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 20602681) в особі Кримського республіканського управління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (95017, м. Сімферополь, вул. Фрунзе/вул. Ленінградська, 16а/4, офіс - 1) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, б. 17) грошову сумі в розмірі 4960,89 грн., 92,49 грн. державного мита та 214,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) в особі Кримської республіканської дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, б. 17) грошову сумі в розмірі 510,00 грн., 9,51 грн. державного мита та 22,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В позові до Відкритого акціонерного товариства «АТП-1263» відмовити.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.