Постанова № 16570628, 24.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.06.11

м. Севастополь

10 год. 52 хв.Справа №2а-1733/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Трігуб Г. В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 - довіреність б/н від 12.05.2011р.

представника відповідача - ОСОБА_2 - довіреність № 4524 від 31.12.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3доУправління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополіпро визнання недійсними та скасування актів державного органу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі про визнання недійсним та скасування пункті 1 та 5 припису у частини задоволення вимоги споживача згідно пункту 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, у зв'язку з тим, що в телефоні присутній істотний недолік, повернути споживачеві грошові кошти за телефон з перерахунком вартості товару та припинення документів підтверджуючих у якості і безпеки товарів без необхідної доступної, довіреної і сучасної інформації № 52 від 27.01.2011р. Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі, визнання недійсним та скасування постанови № 22 від 22.02.2011р. Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі про накладення стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_3 у розмірі 39865 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівники Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі під час проведення перевірки не зясували всіх обставин справи, зафіксували у акту перевірки невірні відомості, що призвело до необґрунтованого застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 27.05.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 27.05.2011р. закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення в обґрунтування вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав суду пояснення, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Працівниками Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі 14.12.2010 проведена позапланова перевірка обєкта торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 по заяви споживача ОСОБА_4

За результатами перевірки складений акт № 101733 (а.с. 55).

За результатами перевірки 17.12.2010р. внесений припис № 769, яким позивача зобов'язане розглянути заяву споживача по суті, задовольнити вимоги споживача, надати акти виконаних робіт по 4-м ремонтам та прибути до Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі для розгляду акту перевірки.

Працівниками Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі 26.01.2011р. проведена позапланова перевірка обєкта торгівлі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 по повторної заяви споживача ОСОБА_4

Перевіркою встановлено порушення Закону України “Про захист прав споживачів” № 1023-XII від 12.05.1991р. (далі - Закон № 1023), а саме при реалізації мобільного телефону LG KM - 900 без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення, виробник, місцезнаходження, за вимогою не пред'явлений документ підтверджуючий якість і безпеку мобільного телефону LG KM - 900, зафіксовані у таблиці №1 до Акта перевірки (а.с. 18, 21).

У зазначеному акті перевірки відповідачем зроблений припис про заборону позивачу здійснювати реалізацію товару споживачам без надання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації щодо товару.

На підставі акта перевірки № 000050 від 26.01.2011р. відповідачем прийнята постанова № 22 від 22.02.2011р. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023 у вигляді штрафу:

- за реалізацію продукції без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, застосована санкція у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85,00 грн.

- за відмову споживачу в реалізації його права передбаченого пунктом 1 статті 8 Закону № 1023, застосовується санкція у 10 -ті кратному розмірі вартості товару, що складає: 3944,00 х 10= 39440,00 грн.

- за не виконання припису службових осіб Управління у справах захисту споживачів в м. Севастополі від 27.01.2011р. № 52, застосовую санкції у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.

І того, загальна сума санкцій складає: 85,00+39440,00+340,00=39865,00 грн.(а.с.17).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень субєкта владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які відображують принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи, чи прийняті (винені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і наданими послуг, права позивачів та механізм їх захисту, основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом № 1023.

Статтею 4 Закону № 1023 передбачені права споживачів, до яких, зокрема, відноситься, право на належну якість продукції та обслуговування, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1023 продавець (виробник, виконавець) зобовязаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону № 1023 споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору; така інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів визначена у статті 23 Закону № 1023.

Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону № 1023 визначено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 7 цієї статті Закону № 1023 визначено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно пункту 9 - невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяльність органів влади у сфері захисту прав споживачів регламентована у розділі IV Закону № 1023. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1023, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають, зокрема, право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Виробником телефону "LG KM - 900, IMEL 352154037743571, s/n 907KPBF774357" є фірма "LG Electronics Inc.", відомості про це вказано на ліцевої стороні панелі мобільного телефону, на наклейці під акумуляторної батарейки телефону та на упаковці товару. Також на наклейці під акумуляторної батарейки вказано топографічним способом вказано "Made sn Korea", а на поковочної коробці до телефону вмісті с IMEL та серійним номером виробу написано " Сделано в Корее".

Крим того, у інструкції по експлуатації, вказано, що виробником даного виробу є фірма "LG Electronics Inc.", поштова адреса виробника - LG TwinTower 20, Yeouldo-dong, Yeong-deungpo-gu, Seoul, Korea 150-721.

Дата виготовлення конкретного мобільного телефону фірми "LG" вказується серійний номер виробу першими трьома цифрами, перша цифра - рік виготовлення, а дві наступні - місяць виробництва. Тобто мобільний телефон "LG KM - 900, IMEL 352154037743571, s/n 907KPBF774357" виготовлений у липні 2009р.

З огляду на наведене суд вважає безпідставним внесення працівниками відповідача до Таблиці №1 Акта перевірки записів про відсутність щодо вказаного товару дати виготовлення, відомостей про виробника, правил ефективного використання та терміну служби).

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону № 1023, відносно продукції, на яку термін придатності не встановлений, споживач має право предявити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом двох років з дня передачі товару споживачу. Тобто реалізація продукції, на яку термін придатності не встановлений, законодавством дозволена. Доказів надходження скарг споживачів на зазначену вище продукцію позивача відповідач суду не надав.

З огляду на такі обставини, внесення працівниками відповідача до Таблиці №1 Акта перевірки записів про відсутність щодо товару - мобільного телефону "LG KM - 900, IMEL 352154037743571, s/n 907KPBF774357, доступної, достовірної, своєчасної та необхідної інформації про товар (виробника, правилах ефективного використання) є безпідставним.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (стаття 19 “Про міжнародні договори України”).

Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до названої конвенції ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також випадок, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Це означає, що статтю 1 Першого протоколу слід розуміти так, як вона розуміється у судовій практиці Європейського Суду з прав людини.

У справі “Джеймс та інші проти Сполученого королівства”(1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що дії відповідача з прийняття постанови № 22 від 22.02.2011р. слід визнати правомірними, але необхідно визначити що вони не є пропорційними характеру вчиненого позивачем порушення статті 15 Закону № 1023.

Як зазначалось вище, відповідачем не надані докази надходження від споживачів скарг щодо відсутності інформації про товар позивача.Що стосується проведення ремонту телефону споживача, то суд зазначає наступне. Адреси авторизованих сервісних центрів, яки здійснюють гарантійний ремонт телефонів », вказані в інструкції по експлуатації, яка надається споживачеві разом з телефоном. Як встановлено, мобільні телефони вказаної марки, яки приймаються від споживачів, направляються у м. Київ, в авторизований сер вісній центр ТОВ «КРОК ТТЦ».

Відповідно до Закону № 1023, у випадку виникнення недоліку товару, споживач має право предявити вимогу щодо його усунення продавцю товару, виробнику або підприємству, яке задовольняє ці вимоги.

Відповідно пункту 9 статті 8 Закону № 1023, при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Як вбачається з матеріалів справи, мобільний телефон здавався в пункт гарантійного обслуговування торгівельної сеті «ММС»(ПП ОСОБА_5.) та повертався споживачеві після ремонту без перевищень строку ремонту - прийнятий в сервісний центр 17.05.2010р., виданий після ре монту 26.05.2010р.; прийнятий авторизо ваним сервісним центром 14.06.2010р., заявлений недолік в умовах сервісного центра не виявлений та телефон виданий споживачеві 16.06.2010р.; прийнятий сервісним центром 12.07.2010р., виданий 11.08.2010р., проведена заміна сенсора.

При цьому строк усунення недоліку збільшений у звязку з необхідною поставкою необхідної оригінальної запасної частини виробника.

Телефон прийнятий до сервісного центру 07.09.2010р., виданий після ремонту 15.09.2010р.

Тому суд дійшов висновку, що ремонт телефону проводився у розумний, необхідний для цього строк, протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк, недолік телефону не має не обхідних ознаків, який має істотній недолік, у розмінні пункту 12 статті 1 Закону № 1023.

За таких обставин, з врахуванням зазначеного, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 39865,00 грн. слід визнати таким, що порушує принцип пропорційності, а матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів.

Суд дійшов висновку, що за умови відсутності такої шкоди, до позивача були застосовані явно неспіврозмірні фінансові санкції. Слід також врахувати, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено яких-небудь фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати інформацію щодо товару, реалізація якого здійснювалась, внаслідок чого на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправним та скасувати пункті 1 та 5 припису у частини задоволення вимоги споживача згідно пункту 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, у зв'язку з тим, що в телефоні присутній істотний недолік, повернути споживачеві грошові кошти за телефон з перерахунком вартості товару та припинення документів підтверджуючих у якості і безпеки товарів без необхідної доступної, довіреної і сучасної інформації № 52 від 27.01.2011р.

Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови текст складений та підписаний 29.06.2011р..

На підставі викладеного та керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункті 1 та 5 припису у частини задоволення вимоги споживача згідно пункту 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, у зв'язку з тим, що в телефоні присутній істотний недолік, повернути споживачеві грошові кошти за телефон з перерахунком вартості товару та припинення документів підтверджуючих у якості і безпеки товарів без необхідної доступної, довіреної і сучасної інформації № 52 від 27.01.2011р. Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі.

Визнати протиправним та скасувати постанову № 22 від 22.02.2011р. Управління у справах захисту прав споживачів в м. Севастополі про накладення стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_3 у розмірі 39865 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в сумі 3(три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяпідписО.В. Мінько

З оригіналом згідно

СуддяО.В. Мінько