Рішення № 16568708, 29.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" червня 2011 р. Справа № 3/5007/11/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі Гук М.С.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №13/10 від 28.04.11р. (присутній в засіданнях 23.06.11р. та 29.06.11р.)

від відповідача ОСОБА_2 - дов. від 26.08.10р. (присутній в засіданні 23.06.11р.).

В засіданні суду 23.06.11р. оголошувалась перерва до 29.06.11р. до 14:30год. згідно ст. 77 ГПК України, про що сторони повідомлені належним чином під розписку.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долавр" (м.Київ)

до Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м.Коростень)

про стягнення 78903,23 грн.

Позивачем ТОВ "Долавр" (м. Київ) пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача Закритого акціонерного товариства " Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м. Коростень) - 78903, 23 грн. заборгованості згідно Договору №02/09-2010 від 02.09.2010р. про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей, а також судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав 23.06.11р. письмовий відзив на позовну заяву у якому заперечує позовні вимоги позивача, посилаючись на те, що під час здійснення охорони об'єкту одним з працівників позивача було викрадено майно товариства ( ролики в кількості 37 штук), чим завдано матеріальні збитки на суму 242 000, 00 грн.

На день прийняття судового рішення представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений під розписку в засіданні суду 23.06.11р.

З урахуванням змісту ч. 3 ст. 4-3, ст. 65 ГПК України, господарський суд вжив заходи для забезпечення прав сторін справи приймати участь у судових засіданнях, у дослідженні та поданні доказів, тощо.

За змістом ст. 75 ГПК України, господарський суд вправі вирішити спір за наявними в ній матеріалами в межах строку вирішення спору, останній день якого припадає на 29.06.11 року, оскільки сторони спору не скористались правом на його продовження на наступні 15 календарних днів.

В судовому засіданні 29.06.11р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення у присутності представника позивача.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору №02/09-2010 про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей від 02.09.2010р. (надалі за текстом - Договір охорони), позивач (виконавець) прийняв на себе обов'язок з централізованої охорони об'єкту відповідача (замовника), шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна, яке здано під охорону в установленому порядку за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Б. Хмельницького, 4 (а.с. 7-10).

У підп. 2.1-2.8 п. 2 Договору охорони, сторони визначили вимоги до об'єкту, що передається під охорону; підп. 4.1 п. 4 Договору охорони передбачено обов'язки замовника (відповідача), підп. 4.8-4.13 п. 4 - обов'язки виконавця (позивача).

У відповідності до п. 5.1 Договору охорони сторони передбачили, що вартість наданих виконавцем (позивачем) послуг з охорони об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об'єкті за календарний місяць визначається в розмірі 8333, 33 грн., крім того ПДВ 1666, 67 грн. Всього оплата за Договором 10 000, 00 грн.

26.10.10р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №02/09-2010 від 02.09.2010р., згідно якої встановили вартість наданих послуг охорони за календарний місяць у розмірі 22500, 00 грн. з 01.11.2010р. (а .с. 11).

Позивачем в якості доказів надання послуг відповідачу у період з грудня 2010 року по 15 березня 2011 року включно надано :

- Акт №ОУ-0000370 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 1 по 31 грудня 2010р. на суму 22500, 00 грн. (а.с. 12).

- Акт №ОУ-000014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 1 по 31 січня 2011р. на суму 22500, 00 грн. (а.с. 13).

- Акт №ОУ-000046 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 1 по 28 лютого 2011р. на суму 22500, 00 грн. (а.с. 14).

- Акт №ОУ-000080 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 1 по 15 березня 2011р. на суму 11750, 00 грн. (а.с. 15).

В свою чергу, лише Акт №ОУ-000014 здачі-прийняття робіт за січень 2011р. підписано зі сторони відповідача по справі (а.с. 13).

Однак, як встановлено господарським судом в ході вирішення спору, 07.02.11р. відповідачем здійснено платіж в сумі 500, 00 грн. на користь позивача з посиланням в графі "призначення платежу" на "плата за послуги охорони в грудні 2010р. згідно договору №02/09-2010 від 02.09.10р." (а.с. 27).

Як доведено позивачем випискою з картки рахунку № 361 за період з 01.11.10 року по 31.03.11 року, відповідач зазначеним платежем повністю погасив залишок боргу за надані послуги з охорони об'єкту у листопаді 2010 року в сумі 153,23 грн. та частково погасив борг за надані послуги з охорони об'єкту у грудні 2010 року в сумі 346,77 грн. з необхідних 22500,00 грн. Такими чином, на дату звернення позивача з позовом до суду, борг за Актом №ОУ-0000370 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 1 по 31 грудня 2010р. становив 22 153,23 грн., як і було зазначено у позовній заяві.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази за правилами статті 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

У відповідності до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 ЦК України, як визначено у ч.2 ст. цієї статті, можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, відповідно до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в п о р я д к у, що встановлені договором.

Такий порядок сторони обумовили в п.5.3 Договору охорони, у якому зазначено, що оплата за охорону відповідно до визначених тарифів здійснюється щомісячно до 5 числа наступного місяця згідно Договору, акт виконаних робіт підписується сторонами до 5 числа наступного місяця і по закінченню терміну договору (п. 5.5 Договору охорони).

Дотримання умов Договору охорони щодо підписання акту виконаних робіт у спірний ( неоплачений) період відбулось за січень 2011 року.

Водночас згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є інші правочини, ніж договір. Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є д і я особи, с п р я м о в а н а на н а б у т т я, зміну або припинення цивільних прав та о б о в ' я з к і в.

Такою дією слід вважати вчинення відповідачем 07.02.11 року платежу в сумі 500 грн. з посиланням на оплату послуг за грудень 2010 року.

Оскільки позивач яке кредитор не скористався правом не приймати від відповідача як боржника виконання його обов'язку частинами в порядку ст. 529 ЦК України, слід вважати, що ним погоджено такі дію відповідача.

Таким чином, з врахуванням змісту ст.ст. 11, 202, 525, 526, 903 ЦК України та умов укладеного між сторонами Договору охорони, господарський суд частково визнає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обгрунтованими на суму - 44653, 23 грн. за Актом №ОУ-000014 про надання охоронних послуг за період з 1 по 31 січня 2011 року та за Актом №ОУ-0000370 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 1 по 31 грудня 2010р.

Водночас господарський суд вважає недоведеними вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 34250, 00 грн. за Актами №ОУ-000046 за період з 1 по 28 лютого 2011р. та №ОУ-000080 за період з 1 по 15 березня 2011р., оскільки дані акти не були підписані уповноваженим представником відповідача в порядку, визначеному п.5.3 Договору. У зв'язку з цим, позивач повинен був довести в судовому порядку належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем Актів №ОУ-000046 за період з 1 по 28 лютого 2011р. на суму 22500, 00 грн. та №ОУ-000080 за період з 1 по 15 березня 2011р. на суму 11750, 00 грн., а отже виникнення в останнього обов'язку з оплати наданих послуг до звернення позивача із цим позовом до суду.

Оскільки позивачем не доведено факту порушення свого права на отримання оплати наданих охоронних послуг за період з 1 по 28 лютого 2011р. та з 1 по 15 березня 2011р., слід вважати, що позивач передчасно звернувся до господарського суду за його захистом, оскільки за приписами ст. 15 ЦК України в судовому порядку захищається лише порушене право.

Надані позивачем в процесі судового розгляду справи докази поштового відправлення відповідачу Актів №ОУ-000046 від 28.02.11р., №ОУ-000080 від 15.03.11р. господарським судом розцінюються критично, оскільки із квитанції органу поштового зв'язку вбачається, що позивачем відправлено на адресу відповідача вищезазначені акти - 06.06.11р., тобто після порушення провадження у справі.

Господарський суд відхиляє також заперечення відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень поданими доказами.

При чому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України).

За приписами ст. 35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Однак відповідач не довів належними та допустимими засобами доказування наявність, по-перше, самого факту крадіжки його майна працівником позивача, по-друге, наявність обвинувального вироку щодо нього, що набрав законної сили, а відтак, наявність тих обставин, що виключать його обов'язок з оплати наданих послуг з охорони об'єкта за грудень 2010 року та січень 2011 року відповідно до Договору охорони.

За таких обставин, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 44 653, 23 грн., врешті позову в сумі 34250 грн. необхідно відмовити.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 15,202, 525, 526, 529, 627, 628, 901, 903 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 65, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Б. Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 00310350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долавр" (юридична адреса: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 3, ідентифікаційний код 33936957, адреса листування: 02068, м. Київ, вул. А.Ахметової, 5):

- 44 653, 23 грн. основного боргу;

- 446, 53 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 133, 55 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У стягненні 34250, 00 грн. основного боргу відмовити.

Рішення господарського суду Житомирської області може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Машевська О.П.

Дата підписання повного тексту рішення 04.07.11року

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -3 позивачу на адреси: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 3

02068, м. Київ, вул. А. Ахметової, 5

4- відповідачу (рек. з повідомл).