Рішення № 16568705, 21.06.2011, Господарський суд Житомирської області

Дата ухвалення
21.06.2011
Номер справи
17/5007/33/11
Номер документу
16568705
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" червня 2011 р.Справа № 17/5007/33/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_1

від третьої особи ОСОБА_2 дов. №617/02/10-11 від 15.02.2011р.

прокурор Лугинець О.С. посв. НОМЕР_2

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі Руднє-Бистрянської сільської ради (с.Рудня Бистра, Олевський район)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держкомзему у Житомирській області (м.Житомир)

про стягнення 5667,17грн. та зобов'язання припинення використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

Прокурором Олевського району в інтересах держави в особі Руднє-Бистрянської сільської ради пред'явлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5667,17грн. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, та зобов'язання припинити використання земельної ділянки площею 0,8956га не за цільовим призначенням.

В порядку ст.30 ГПК України в судовому засіданні 07.06.2011р. взяв участь державний інспектор відділу Держкомзему у Олевському районі. подав для залучення до матеріалів справи акт обстеження земельної ділянки №53027 від 06.06.2011р., та зазначив, що шкода нарахована згідно до методики.

Представник третьої особи в судовому засіданні 07.06.2011р. подав письмові пояснення по справі та копію Методики розрахунку визначення розміру шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, яка затверджена постановою КМУ №963 від 25.07.2007р.

20.06.2011р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій просить розглядати справу за його відсутністю.

Прокурор та представник третьої особи в судовому засіданні 21.06.2011р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 21.06.2011р. не з'явився, вимог ухвали суду від 07.06.2011р. не виконав.

Відповідач проти позову заперечив повністю, разом з тим, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Олевської районної державної адміністрації від 28.04.2010р. №241 "Про передачу земельної ділянки у власність за проектом її відведення гр. ОСОБА_1." було передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,8956га з віднесенням її земель до наступних категорій: землі сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя - під господарськими будівлями і дворами) (а.с. 22).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (відповідач у справі) згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №656375 від 19.08.2010р. є власником земельної ділянки площею 0,8956 га, що розташована у Житомирській області Олевському районі Руднє-Бистрянській сільській раді та яка має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (а.с. 23).

16.02.2011р. державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Олевського району проведена перевірка земельної ділянки відповідача щодо цільового використання земель.

В результаті перевірки встановлено порушення відповідачем вимог ст.21 Земельного кодексу України, а саме, що дана земельна ділянка використовується для розміщення лісопильного станка та зберігання транспорту, сировини та готової продукції, тобто зазначена земельна ділянка використовується для комерційної діяльності.

За наслідками даної перевірки було складено Акт від 16.02.2011р. (а.с.6).

У зв'язку із порушенням вимог земельного законодавства державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Олевського району було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 85,00грн. (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив у добровільному порядку суму штрафу, що підтверджується квитанціями про сплату штрафу (а.с. 32).

Слід зазначити, що сплативши у добровільному порядку штраф відповідач визнав факт нецільового використання земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому порядку.

Згідно ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України ).

Згідно зі ст.35 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.03р. №962-IV, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 91, 96 ЗК України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998р. №14-1-7/1205, автотехобслуговування, роздрібна торгівля та комерційні послуги, інша комерційна діяльність відносяться за цільовим призначенням до земель комерційного використання.

Досліджуючи питання щодо наявності чи відсутності використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, суд звертає увагу на вимоги ст.5, 164, 188 Земельного кодексу України та ст. 35, 52, 56 Закону України "Про охорону земель", згідно яких основне цільове призначення конкретизується шляхом визначення цільового призначення земельної ділянки за допомогою містобудівної та землевпорядної документації.

Загальні підстави відповідальності за майнову шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю інших осіб, визначені ст.1166 Цивільного кодексу України.

Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01 квітня 1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (п.2.4), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 року та Методичних рекомендацій щодо застосування вказаної Методики, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 року №110, розподіл коштів (у відсотках), які мають отримати держава, територіальна громада, юридична чи фізична особа внаслідок відшкодування заподіяної їм шкоди, повинен здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Держземагентством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди (пункт 8 Методики).

У відповідності з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже підставою для розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням є вказані документи у їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт нецільового використання земельної ділянки та її розмір.

Як зазначалось вище 16.02.2011р. державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Олевського району проведена перевірка земельної ділянки відповідача щодо цільового використання земель, за наслідками якої складено акт №53001 перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с. 6), протокол про адміністративне правопорушення №53001 від 16.02.2011р. (а.с. 8), припис з вимогою припинити використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (а.с. 11) та акт обстеження земельної ділянки від 16.02.2011р. №53001 (а.с. 10).

Згідно розрахунку позивача (а.с. 7) розмір заподіяної шкоди становить 5667,17грн.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим позов в частині стягнення з відповідача на корить позивача 5667,17грн. шкоди, завданої нецільовим використанням земельної ділянки.

Крім того, прокурором Олевського району в інтересах держави в особі Руднє-Бистрянської сільської ради пред'явлено вимогу до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання припинення використання земельної ділянки площею 0,8956 га. не за цільовим призначенням.

Суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

У даному випадку, вимога про зобов'язання припинення використання земельної ділянки площею 0,8956 га. не за цільовим призначенням носить загальний характер, не призводить до поновлення порушених прав, не вказує яким чином має виконуватись рішення.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 5667,17грн. шкоди заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки. В частині позову про зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 припинити використання земельної ділянки площею 0,8956га не за цільовим призначенням в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 10014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

- на користь Руднє-Бистрянської сільської ради, 11031, Житомирська область, Олевський район, с.Рудня Бистра, вул. Леніна, 4, ідентифікаційний код 04343493 - 5667,17грн. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки;

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 102,00грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (п/р 31217264700002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, отримувач УДК у м.Житомирі) - 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 припинити використання земельної ділянки площею 0,8956га не за цільовим призначенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання: 29 червня 2011р.

1 - в справу;

2-позивачу (рек. з повід.);

3- відповідачу;

4-трет. особі;

5,6-прокурору.

Попередній документ : 16568704
Наступний документ : 16568707