Рішення № 16568508, 23.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.11 р. Справа № 36/19

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

за позовом Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача державного підприємства „Макіїввугілля”, м. Макіївка

про відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства, у сумі 10194186,05 грн.

При участі представників:

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № 02-16 від 05.01.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю № 08-81/63пд від 04.01.2011р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні оголошувалась перерва

з 16.06.2011р. до 23.06.2011р.

Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м. Донецьк (далі позивач) звернулась до господарського суду з позовом до державного підприємства „Макіїввугілля”, м. Макіївка (далі відповідач) про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у сумі 10194 186,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на перевірку відокремленого підрозділу відповідача „Шахта ім. В.М. Бажанова” щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведену з 12.04.2010р. по 15.04.2010р., здійснення останнім в період з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів без відповідного дозволу уповноваженого органу виконавчої влади, у звязку із закінчення терміну дії дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.04.-15.04.2010р. № 67.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні вимоги позивача не визнав Просить суд відмовити в задоволенні позову з посиланням на те, що при вирішенні спору про відшкодування збитків завданих порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, спричинених викидом наднормативних речовин без дозволу спеціально уповноважених на те органів, слід керуватися листом від 30.12.2008р. №13-10355 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькі області про продовження терміну дії раніше виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (32442295) на 1 квартал 2009р., при цьому відповідач зазначає, що на момент подачі позову дозвіл так і не наданий.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 23.06.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області , -

ВСТАНОВИВ:

З 12.04.2010 р. по 15.04.2010 р. державною інспекцією з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області проведено перевірку виконання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря на ВП „Шахта ім.. В.М.Бажанова” ДП „Макіїввугілля”, результати якої оформлено актом перевірки дотримання вимог законодавства від 12.0415.04.2010 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, зокрема, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з 31.08.2008 року по теперішній час, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”. Термін дії попереднього дозволу, виданого Держуправлінням екології і природних ресурсів № 32442235 від 16.02.2004 року закінчився 30.08.2008 року.

За результатами перевірки відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області відповідачу також видано припис від 20.04.2010 року № 11/67 на усунення встановлених порушень.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно статті 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоровя людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я (ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”).

Як зазначалось раніше, відповідачем порушено вимоги ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.0415.04.2010 року.

При цьому слід зазначити, що вказаний акт підписано директором ВП „Шахта ім.. В.М.Бажанова” ДП „Макіїввугілля” Олексюк А.Б. та технічним директором ДП „Макіїввугілля” Синявським О.О. без зауважень.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України “Про атмосферне повітря” особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням екологічної доцільності, рівня технологічних процесів, технологічного стану обладнання, газоочисних установок встановлюються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

Згідно ст. 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

За ч. 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Таким порядком є Методика, яка за змістом п. 1.1. розроблена відповідно до Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”та “Про охорону атмосферного повітря”, постанов Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 N 1520 “Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію”та від 28.12.2001 N 1780 “Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел”, наказу Мінприроди України від 27.06.2006 N 309 “Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за N 912/12786 (далі Методика).

Відповідно до п. 2.1.2. Методики викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, вважаються наднормативними.

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря).

Факт викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря підтверджується даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою 2-ТП (повітря), а саме звітами про охорону атмосферного повітря за 2009 рік, за 1 квартал 2010 року, а також довідкою від 20.05.2010 р. № 01-02/610 за період з 01.04. 2009 р. по 01.04.2010 р.

Акт перевірки, підписаний керівником підприємства та звіти відповідача за формою 2-ТП (повітря)долучено до матеріалів справи.

На підставі вказаних документів, враховуючи порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства та відповідно до вищеназваної Методики, позивачем здійснено розрахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу на ВП „Шахта ім.. В.М.Бажанова” ДП „Макіїввугілля” за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 31.03.2010р., загальна яких склала 10194186,05 грн.

За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Оскільки, сума збитків в розмірі 10194186,05 грн. відповідачем не сплачена, вона є такою, що підлягає стягненню в судовому порядку.

Посилання відповідача на вжиття ним заходів щодо продовження терміну дії дозволу шляхом листування з відповідними органами судом до уваги не приймається, оскільки фактично здійснені позивачем заходи не призвели ані до продовження терміну дії попереднього дозволу, ані до отримання нового. Відсутній дозвіл у відповідача і на момент розгляду даної справи. Вказаний факт визнається відповідачем.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 40, 51, 47, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 10, 33, 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Державного підприємства „Макіїввугілля” про стягнення збитків, заподіяних державі, в сумі 10194186,05 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, м. Макіївка, пл. Радянська,1, ЄДРПОУ 32442295) до спеціального фонду місцевого бюджету Макіївської міської ради (УДК м. Макіївка, п/р 33116331700064 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686736, КБК 24062100) збитки, заподіяні державі, в сумі 10194186,05грн.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, м. Макіївка, пл. Радянська,1, ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 25500,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157, м. Макіївка, пл. Радянська,1, ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення долучити до матеріалів справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2011р.