Рішення № 16568038, 22.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2011Справа №5002-26/1033.1-2011 За позовом заступника прокурора міста Ялти (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 18), в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим, (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13).

до відповідачів: 1) Приватного підприємства Фірми «Шарм», (98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, Б.1, 3,

2) Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Дзержинського, 4);

2) Лівадійської селищної Ради (98655, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8),

3) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2),

4) ОСОБА_3 (АДРЕСА_3)

про визнання недійсним договору купівлі продажу.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_4 представник, дов. №01-01/899 від 15.04.2011 р.,

від відповідача 1) ОСОБА_5., ю/к, дов. від 01.01.2010р., 2) не зявився,

від третіх осіб не зявились,

прокурор Сокол О.В., посвідчення НОМЕР_1

Суть спору: заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів Приватного підприємства Фірми «Шарм» та Фізичної сооби підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі продажу нежитлової будівлі реєстраційний №3702, укладений 01.10.2008 року між ПП Фірмою «Шарм» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 Також просить зобовязати відповідача ПП Фірму «Шарм» знести самовільно збудовану нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АР Крим, селище Охотниче, вул. Ай Петрінська, 8 літ. Г загальною площею 9,6кв.м., за власний рахунок.

Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим звернувся також з заявою про забезпечення позову згідно якої просить накласти арешт на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АР Крим, селище Охотнице, вул. Ай Петрінська, 8, літ. Г, загальною площею 9,6кв.м. та заборонити уповноваженим органам здійснювати посвідчення та реєстрацію будь яких право чинів щодо змін права власності, користування нежитловою будівлею, що розташована за адресою: АР Крим, селище Охотниче, вул. Ай Петрінська, 8, літ. Г, загальною площею 9,6кв.м..

Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.05.2010 року порушено провадження у справі №2-32/2548-2010, призначено дату розгляду справи та залучено до участі у справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Ялта.

Ухвалою від 27.07.2010 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_3, ОСОБА_2, Лівадійську селищну Раду,

06.08.2010 року ухвалою господарського суду АР Крим в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АР Крим, селище Охотниче, вул. Ай Петрінська, 8, літ. Г, загальною площею 9,6кв.м. відмовлено.

Рішенням господарського суду АР Крим від 06.08.2010 року у справі №2-32/2548-2010 позов Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі продажу нежитлової будівлі реєстраційний №3702 від 01.10.2008 року, укладений між ПП Фірмою «Шарм» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1. Позов в частині зобовязання відповідача ПП Фірму «Шарм» знести самовільно збудовану нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АР Крим, селище Охотниче, вул. Ай Петрінська, 8 літ. Г загальною площею 9,6кв.м., за власний рахунок залишено без розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року рішення господарського суду АР Крим від 06.08.2010 року у справі №2-32/2548-2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року та рішення господарського суду АР Крим від 06.08.2010 року у справі №2-32/2548-2010 в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі продажу від 01.102.1008 року, укладеного між ПП Фірмою «Шарм» та ОСОБА_1 скасовано з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

23.03.2011 року справу №2-32/2548-2010 прийнято до свого провадження суддею господарського суду АР Крим Медведчук О.Л. з привласненням справі нового №5002-26/1033.1-2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення договору оренди земельної ділянки від 22.07.2002 року укладеним між Радою міністрів України та ПП Фірмою «Шарм», Закону України «Про планування і забудову території», ПП Фірма «Шарм» побудувала на спірній земельній ділянці нежитлову будову, яку у подальшому, шляхом укладення договору купівлі продажу, відчужила відповідачу 2. На думку заявника, даний правочин був укладений без наявності на це відповідних повноважень, у звязку з чим, в силу відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності при вчиненні спірного правочину, на підставі ст.ст. 203, 215 оскаржуваний договір повинен бути визнаний недійсним.

Представник Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 представив пояснення, згідно яких зазначає, що спірний договір ФОП ОСОБА_1. був укладений ним як фізичною особою та підприємницьку діяльність в придбаній будівлі він не здійснював.

Представник Ради міністрів АР Крим у поясненнях вказує, що укладеним між Радою міністрів України та ПП Фірмою «Шарм» договором оренди земельної ділянки від 22.07.2002 року цільове призначення спірної земельної ділянки передбачено, як будівництво та обслуговування торгового центру. Однак, відповідачем 1 на земельній ділянці було збудовано не торговий центр, а нежитлове приміщення площею 9,6кв.м..

Представник ПП Фірми «Шарм» позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. У своїх поясненнях вказує, що право власності ПП Фірми «Шарм» на збудовані будівлі на спірній земельній ділянці було належним чином зареєстровано Ялтинським бюро технічної інвентаризації, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12343812 від 02.02.2007 року та договір купівлі продажу укладений з дотриманням встановленої нотаріальної форми, а отже, ПП Фірма «Шарм» на момент укладення спірного договору була власником збудованої будівлі.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України.

22.06.2011р. сторонами заявлені вимоги та заперечення на них підтримані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

встановив:

09.07.2002 року постановою №243 Ради міністрів Автономної Республіки Крим «Про передачу земельних ділянок в оренду Приватному підприємству Фірмі «Шарм» та ТОВ «Стартінвест» вирішено, затвердити проекти відводів земельних ділянок Приватному підприємству Фірмі «Шарм» для будівництва та обслуговування торгового центру та ТОВ «Стартінвест» для обслуговування та експлуатації верхньої прохідної станції канатної дороги «Місхор Ай-Петрі» з земель Лівадійської селищної Ради м. Ялта. Припинити право користування земельною ділянкою землекористувачу Ялтинському виконавчому комітету площею 4,16га за межами населеного пункту Лівадійської селищної Ради та передати в оренду строком на 50 років земельні ділянки площею 2,794 та 1,3655га відповідно: Приватному підприємству Фірмі «Шарм» - камянистих місць для будівництва та обслуговування торгового центру, а також ТОВ «Стартінвест» для обслуговування та експлуатації існуючої верхньої станції канатної дороги «Місхор Ай-Петрі», (а.с.12).

22.07.2002 року між Радою міністрів Автономної Республіки Крим Орендодавцем та Приватним підприємством Фірмою «Шарм» - Орендарем, укладений договір оренди земельної ділянки, (а.с.13-16).

Відповідно до п.1.1. даного договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає у довгострокове платне користування на умовах оренди земельну ділянку площею 2,794га за межами населеного пункту Лівадійської селищної Ради за адресою: АР Крим, м. Ялта, за межами населеного пункту Лівадійської селищної Ради, кадастровий номер земельної ділянки 0111947900:09:001:0001.

Пунктом 2.1. передбачено, що земельна ділянка надається в оренду для будівництва та обслуговування торгового центру.

Згідно з п. 2.2. договору, договір оренди укладений строком на 50 років починаючи з дня прийняття постанови Ради міністрів АР Крим від 09.07.2002 року №243.

Абзацом 3 пункту 2.5. встановлені існуючі обмеження у користуванні земельної ділянки, а саме, здійснювати будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт споруд, на наданій земельній ділянці тільки при наявності дозволу отриманому в установленому законодавством порядку.

За пунктом 3.2. договору, Орендар має право при погодженні Орендодавця проводити поліпшення земельної ділянки, зводити в установленому законом порядку будови та споруди, закладати насадження без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Даний договір 22.07.2002 року посвідчений ОСОБА_6 приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим. Зареєстрований в реєстрі №4865.

В подальшому Приватне підприємство «Шарм» на наданій земельній ділянці, на підставі рішення Виконкому Лівадійської селищної Ради №120 (а.с.67), дозволу на виконання будівельних робіт №38-Г від 18.04.2005 року (а.с.68), здійснило будівництво обєктів нерухомості, в тому числі, за адресою: с. Охотниче, вул. Ай-Петрінська, будинок 8, площею 9,6кв.м., за літерою Г.

18.01.2007 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-13/920-2007 за позовом Приватного підприємства Фірми «Шарм» до Виконавчого комітету Лівадійської селищної Ради, Комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності на нерухоме майно, з врахуванням ухвали господарського суду АР Крим від 19.01.2007 року про виправлення технічних помилок, вирішено визнати за ПП Фірмою «Шарм», зокрема, право власності на обєкт нерухомості, літер Г загальною площею 9,6кв.м. розташоване за адресою: сщ. Охотниче, вул. Ай Петрінська, №8, (а.с.17-23).

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №20354479 від 25.09.2008 року, право власності на нежитлової будівлі за адресою АР Крим, м. Ялта, сщ. Охотниче, АДРЕСА_1, загальною площею 9,6кв.м. зареєстровано за Приватним підприємством Фірмою «Шарм», (а.с.39).

01.10.2008 року між Приватним підприємством Фірмою «Шарм» - Продавцем та ОСОБА_1 Покупцем укладений договір купівлі продажу нежитлової будівлі, (а.с.8-11).

Згідно з п. 1.1. даного договору, Продавець продає, а Покупець купує нежитлову будівлю розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, сщ. Охотниче, вул. Ай-Петринська, буд. 8, літ. Г, (далі предмет договору).

За пунктом 1.2., на момент укладення цього договору предмет договору належить Продавцеві на праві власності, що підтверджується рішенням господарського суду АР Крим у справі №2-13/920-2007 від 18.01.2007 року, та ухвали господарського суду АР Крим від 19.01.2007 року. Право власності Продавця на предмет спору зареєстроване Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13440554, 02.02.2007 року, номер запису 877 в книзі 16-и, стор. 179 за №17707783.

Пунктом 1.3. передбачено, що загальна площа предмету договору 9,6кв.м..

Продаж предмету договору було здійснено за 8190грн., згідно з п. 2.1. договору.

Згідно з п. 3.1., право власності у Покупця на відчужуваний предмет договору виникає згідно зі ст. 334 ЦК України з моменту державної реєстрації цього договору.

01.10.2008 року договір купівлі продажу нежитлової будівлі посвідчено ОСОБА_7 приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу. Зареєстровано в реєстрі за №3702.

Після перегляду справи у касаційному порядку попереднього рішення у справі, даний позов у частині визнання недійсним договору купівлі продажу від 01.10.2008 року укладеного між ПП Фірмою «Шарм» та ОСОБА_1. направлено до суду на новий розгляд.

Згідно ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2011 року звернено увагу, по перше на те, що спірний договір купівлі продажу від 01.10.2008 року зі сторони покупця укладено не фізичною особою підприємцем ОСОБА_1., а саме, як громадянином ОСОБА_1. тобто, фізичною особою. По друге, спірне нежиле приміщення площею 9,6кв.м., по вул. Ай-Петрінська, 8а, в сщ. Охотниче АР Крим знаходиться на орендованій ПП Фірмою «Шарм» земельній ділянці та входить до складу будівель спорудженого ПП Фірмою «Шарм» торгового центру. Цільовим призначенням орендованої земельної ділянки визначено будівництво та обслуговування торгового центру (п.2.1. договору оренди земельної ділянки від 22.07.2002 року). Однак, з наявних у справі матеріалів не вбачається можливим встановити, чи є придбане ОСОБА_1. нежиле приміщення торгівельним чи має воно інше (негосподарське) цільове призначення. По третє, у постанові вказана необхідність достеменно встановити цільове призначення спірного нежилого приміщення, можливість чи неможливість його використання ОСОБА_1. у підприємницькій діяльності, та, як наслідок, наявність чи відсутність передбачених п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України підстав для припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі продажу від 01.10.2008 року.

В той же час, при обґрунтуванні позовних вимог заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим посилається на відсутність у ПП Фірми «Шарм» повноважень на укладення договору купівлі продажу нежитлової будівлі від 01.10.2008 року.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у звязку з наступним.

Відповідно до свідоцтва Серії А00 №445765 про державну реєстрацію юридичної особи, 22.01.1997 року Виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради зареєстровано Приватне підприємство Фірму «Шарм». Номер запису про заміну свідоцтва 11461050001000446.

На підставі постанови Ради міністрів АР Крим №243 від 09.07.2002 року, між Радою міністрів АР Крим та ПП Фірмою «Шарм» 22.07.2002 року був укладений договір оренди земельної ділянки.

18.10.2002 року Рішенням №120 Виконавчого комітету Лівадійської селищної ради «Про дозвіл ПП Фірмі «Шарм» будівництва торгового центру в районі верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петрі» сщ. Охотниче» вирішено дозволити ПП Фірмі «Шарм» будівництво торгового центру в районі верхньої станції канатної дороги «Місхор-Ай-Петрі» сщ. Охотниче». Зобовязано ПП Фірму «Шарм» до початку робіт отримати дозвіл в ДАБК м. Ялти. По закінчені будівництва торгового центру зареєструвати його в БТІ м. Ялти.

18.04.2005 року Інспекцією державного архітектурно будівельного контролю ПП Фірмі «Шарм» видано дозвіл №38-Г на виконання будівельних робіт по будівництву торгового центру в районі верхньої станції канатної дороги «Місхор Ай-Петрі» сщ. Охотниче у відповідності з затвердженою та зареєстрованою проектною документацією.

В ході виконання будівельних робіт ПП Фірмою «Шарм» було збудовано нежитлову будівлю за адресою АР Крим, м. Ялта, сщ. Охотниче, АДРЕСА_1, загальною площею 9,6кв.м.. Між тим, ПП Фірмою «Шарм» не представлено жодного підтвердження того, що у виконання п. 3.2. договору оренди земельної ділянки від 22.07.2002 року, Орендар отримав погодження від Орендодавця, тобто, від Ради міністрів АР Крим на зведення будь яких будівель та споруд на орендованій земельній ділянці.

За ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковий для виконання сторонами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди, орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Таким чином, законом чітко встановлено, що на зведення будівель на орендованій земельній ділянці в обовязковому порядку необхідно отримати згоду орендодавця, та крім того, оформленої у письмовому вигляді. Тому, посилання ПП Фірми «Шарм» на те, що нічим не встановлено в якій формі повинна оформлюватися дана згода не відповідають дійсності.

Крім того, ч. 1 ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Суд враховує те, що положення вказаної статті щодо необхідності отримання належного дозволу на будівництво, крім ч. 1 ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій» яка діяла на момент винесення рішення №120 від 18.10.2002 року Виконкомом Лівадійської селищної Ради, кореспондуються також з п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на момент укладення договору оренди землі, а отже фактично будівництво спірних обєктів є самочинним. Як встановлено вище, в подальшому, право власності на збудоване майно було визнано за ПП Фірмою «Шарм» на підставі рішення господарського суду АР Крим від 18.01.2007 року у справі №2-13/920-2007.

З даної обставини, суду представлена завірена копія постанови Вищого господарського суду України від 27.02.2008 року у справі №2-13/920-2007 згідно якої рішення господарського суду АР Крим від 18.01.2007 року у цій справі скасовано з передачею справи на новий розгляд, (а.с.24-27).

Не дивлячись на це, Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на спірні будівлі за ПП Фірмою «Шарм» та 25.09.2008 року виданий витяг №20354479 з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Так, згідно з п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України віл 07.02.2002 року №7/5, у редакції, чинній на час реєстрації спірного права власності, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п. 2.7. цього ж Положення, документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Згідно з п. 10. Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на обєкти нерухомого майна, який є додатком до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація права власності, зокрема, є рішення судів.

Проте, суд виходить з того, що дана реєстрація права власності за відповідачем №1 була здійснена без повідомлення органа, який здійснює державну реєстрацію права власності, про скасування рішення на підставі якого проводилася ця реєстрація, та, крім того, введення в оману ОСОБА_1 при укладанні договору купівлі продажу нежилого приміщення від 01.10.2008 року, адже продавець був обізнаний про відсутність фактичного права власності у нього на відчужуване майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Зі встановлено випливає, що у порушення договору оренди земельної ділянки, ПП Фірма «Шарм» здійснила на ній самочинне будівництво нежилих приміщень та у подальшому, на підставі, фактично, скасованого рішення суду зареєструвало право власності на дане приміщення та відчужило третій особі.

Отже, враховуючи самочинне будівництво та порушення умов договору оренди землі від 22.07.2002 року, взаємозвязок даного договору зі спірним, а також те, що за статтею 658 ЦК України, право продажу товару належить тільки власникові товару, а відповідач №1 не довів наявності такого, суд робить висновок про відсутність у ПП Фірми «Шарм» права на укладення спірного договору, з чого випливає, що у суду наявні всі підстави для визнання спірного договору недійсним.

За ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В свою чергу, беручи до уваги вказівки Вищого господарського суду України у постанові від 18.01.2011 року при перегляді попереднього рішення у справі, треба зазначити наступне.

З аналізу договору купівлі продажу нежилого приміщення від 01.10.2008 року вбачається, що по суті, зі сторони покупця виступає фізична особа громадянин ОСОБА_1, а не фізична особа підприємець.

Дана обставина повязується зі встановленням господарських відносин між сторонами договору та можливістю розгляду даної справи у господарських судах України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За ч.1 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Так, ухвалами господарського суду АР Крим від 05.05.2011 року та від 24.05.2011 року прокурора було зобовязано провести перевірку фактичного використання спірного обєкту.

24.05.2011 року на адресу господарського суду АР Крим надійшов Акт обслідування нежилого приміщення розташованого в м. Ялта, сщ. Охотниче, вул. Ай-Петрінська, 8, літ А, проведений старшим оперуповноваженим ГОИМ ДПІ м. Ялта, капітаном податкової міліції Сморшевським О.Н. за участю декількох осіб 19.05.2011 року, (а.с.27-32). Згідно даного акту, в ході перевірки встановлено, що за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_4, приміщення літ. А являє собою деревяну споруду на бетонному фундаменті в один поверх, стіни із зовнішньої сторони відбиті соломою, вхідні двері закриті на навісний замок. На момент обстеження не встановлено ведення будь якої господарської діяльності. Між тим, літ. Г входить до складу будівель які знаходяться за адресою м. Ялта, АДРЕСА_4, та по суті, є місцями для громадського харчування та приміщеннями для відпочинку, що зазначено у листі Прокуратури м. Ялта АР Крим від 19.05.2011 року №22-х/10, (3т., а.с.26), а отже, в тому числі і літ. Г, можуть використовуватись у господарській діяльності. Зі змісту ст. ст. 58, 128, 133, 134 Господарського кодексу України вбачається, що фізична особа підприємець здійснює підприємницьку діяльність на свій ризик, використовуючи майно, яке належить йому на праві власності та відповідає за своїми зобовязаннями всім належним йому майном. При цьому, слід зазначити, що діюче законодавство не розмежує майно фізичної особи - підприємця та майно фізичної особи громадянина, зокрема, у тому випадку, якщо таке майно використовується громадянином у господарської діяльності. Тому, суд дійшов висновку, що належним відповідачем зі спору є фізична особа підприємець ОСОБА_1 який є власником майна, що розташоване на спірній земельній ділянці.

Згідно Свідоцтва НОМЕР_2 (а.с. 71) ОСОБА_1 був зареєстрований в якості фізичної особи підприємця з 19.04.2000 року.

Отже, укладаючи спірний договір навіть у якості фізичної особи громадянина, ОСОБА_1 мав можливість використовувати придбане ним за вказаним договором майно у господарській діяльності в тому числі і за торгівельним призначенням.

Таким чином, виходячи з наявності можливих господарських відносин та можливого використання спірного майна при здійсненні підприємницької діяльності відповідача №2 за торгівельним призначенням, у суду відсутні підстави для застосування п.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, який передбачає припинення провадження у справі у звязку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Оскільки спір виник в наслідок неправильних дій відповідача №1, судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню саме на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір купівлі продажу нежитлової будівлі, реєстраційний №3702, укладений 01.10.2008 року між Приватним підприємством Фірмою «Шарм» (98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, 1, 3) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) недійсним.

3. Стягнути з Приватного підприємства Фірми «Шарм» (98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, 1, 3) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 85грн.. 4. Стягнути з Приватного підприємства Фірми «Шарм» (98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, 1, 3) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 29.06.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.