Рішення № 16568003, 23.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2011Справа №5002-2/945-2010 за позовом Приватного підприємства "Термо плюс" (25030, м. Кіровоград, вул. Беляєва, 12)

до Відкритого акціонерного товариства "Судацький Агробуд" (98000, м. Судак, пров. Будівельників, 8)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ капітального будівництва Судацької міської ради АР Крим ( 98000, м. Судак, вул. Леніна, 85 а)

про стягнення 272 571,60 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - ОСОБА_1 представник, довіреність у справі.

Від відповідача - не зявився

Третя особа - не зявилась

Обставини справи: Приватне підприємство "Термо плюс" звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Судацький Агробуд" про стягнення 272 571,60 грн. заборгованості за виконані роботи за договором субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 р. по виконанню будівельних робіт 81-квартирного жилого будинку по вул. Гвардійське в м. Судаку. Позивач виконав необхідні будівельні роботи, однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив розрахунок у 15-дений строк, у результаті чого виникла заборгованість, несплата якої і стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.

03.03.2010 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 01.03.2010 р. №27, в якому зазначено, що на момент предявлення виконаних робіт договір між сторонами на виконання спеціальних робіт не було укладено. У відзиві зазначено, що ціна договору складає 600000, 00грн., виконання робіт склало на суму 3017758,00грн., вище вказаної ціни договору не мали право виконувати роботи. Крім того, позивачем неналежним чином виконувались будівельні роботи та не були прийняті до уваги зауваження відповідача відносно якості виконаних робіт.

Від третьої особи 14.04.2010 року надійшло пояснення від 12.04.2010 р., в якому зазначено, що відповідно до чинного законодавства генеральний підрядник самостійно укладає договори з субпідрядними організаціями та є для них замовником. Відповідно до п.2.2. договору №1 від 24.03.2004 р. Відділ капітального будівництва Судацької міської ради прийняв на себе зобовязання з виконання всіх функцій замовника в частині технічного надзору. При здійснені прийомки виконаних робіт на предмет їх відповідності проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельним нормам та правил. Таким чином, завіряючи акти прийомки виконаних робіт Відділ капітального будівництва Судацької міської ради діяв як замовник, що виконував функції технічного надзору та необхідність оплати не підтверджував.

Також від третьої особи 14.04.2010 року надійшло клопотання, яким просять суд розглянути спір за відсутності представника.

Представник позивача у судовому засіданні 15.4.2010 року надав суду пояснення, в якому вказано, що сума розрахунків в акті звірки взаєморозрахунків від 10.03.2010 року відповідає даним позивача, за виключенням спірної суми, яка є заборгованістю за виконані субпідрядні роботи у лютому 2009 року, також пояснив суду, що в актах КБ-2в, КБ-3 на суму 272571грн60коп. помилково вказано, що роботи виконані в квітні 2009, а фактично ці роботи були виконані в лютому 2009 року.

09.6.2011 року від позивача надійшло пояснення, в яких зазначено, що проведені експертизи підтвердили факт відповідності виконаних позивачем будівельних спеціальних робіт обєму підписаних та погоджених сторонами в актах на суму 272571грн60коп, яка відповідає обєму фактично виконаних робіт.

09.6.2011 року позивачем була надана заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 15995грн85коп річних, 50970грн86коп інфляційних збитків. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10000,00грн. судових витрат, які повязані з наданням правової допомоги.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви в частині вимог про стягнення з відповідача 15995грн85коп річних, 50970грн86коп інфляційних збитків.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до рішення зборів суддів Вищого господарського суду України №4 від 04.8.2010р початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог. Заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову, подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в рішенні, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Заявою про збільшення позовних вимог позивач доповнив позовні вимоги новими вимогами про стягнення 15995грн85коп річних, 50970грн86коп інфляційних збитків.

Отже, в порушення статті 22 ГПК України позивач своєю заявою змінив предмет спору після початку розгляду справи по суті, та воно залишається без розгляду.

22.6.2011 року від відповідача надійшла телеграма, якою він просить суд відкласти розгляд справи у звязку із хворобою керівника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Суд дійшов до висновку про те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та наявних у справі документів достатньо для розгляду спору по суті, неявка представників відповідача цьому не перешкоджає.

Більш того, вказані у клопотанні обставини, не являються поважною причиною для відкладення справи слуханням, оскільки стороною в господарському процесі є юридична особа ВАТ "Судацький Агробуд", суд не запрошує для участі в судовому засіданні керівника підприємства і тому, до суду можуть з'явитися інші уповноважені представники. До того ж, клопотання відповідача про відкладення слухання справи вже задовольнялось судом.

За такими обставинами, суд дійшов висновку, що підстав для відкладення розгляду справи вдруге не вбачається.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 838 ЦК України передбачено право підрядника, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Між ВАТ "Судацький Агробуд", як генпідрядником, та Приватним підприємством "Термо плюс", як субпідрядником, був укладений договір субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 р. на будівельні спеціальні роботи по обєкту: 81-квартирний житловий будинок по вул. Гвардійська в місті Судак Автономної Республіки Крим, відповідно до п.2.1. якого генпідрядник зобовязується своєчасно і в повному обсязі виконувати роботи, обумовлені функціями генпідрядника, створити умови для ефективної і безперебійної роботи субпідрядника. Субпідрядник приймає на себе зобовязання по виконанню робіт будівельних робіт в межах будівельного майданчику по обєкту: 81-квартирний житловий будинок по вул. Гвардійська в місті Судак, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та в установлений договором термін і установленої договірної ціни (п.2.2 договору).

Договором визначена вартість будівельних спеціальних робіт та інших витрат за договором, яка складає 600000,00грн.(3.1). Вартість робіт переглядається сторонами за наступних умов: зміна обсягів та складу робіт за обґрунтованим рішенням генпідрядника; прийняття нових законодавчих актів, що знайде відображення у відповідних документах Держбуду (п.3.2.).

На підставі договору 5.1. договору генпідрядник забезпечує безперервне фінансування будівництва обєкту у відповідності до умов цього договору. Генпідрядник на протязі 10 банківських днів з дня підписання цього договору зобовязаний перерахувати авансовий платіж в розмірі 25 % від загальної вартості договору на розрахунковий рахунок субпідрядника (п.5.2.).

Відповідно п.5.3. договору генпідрядник підписує щомісячну форму КБ-3 в 2 - денний термін після подання їх субпідрядником.

Акти виконаних робіт готує Субпідрядник та передає їх для підписання технагляду у термін не пізніше 27 числа звітного місяця. Генпідрядник на протязі 2-х робочих днів перевіряє і підписує їх у частині фактично виконаних обсягів робіт, та їх якості, або висуває свої зауваження. Після зняття зауважень акти КБ - 2в повертаються Генпідряднику для включення до реєстру 1-го числа наступного за звітним місяцем.

На підставі п.5.4. договору генпідрядник щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи на протязі 15-ти робочих днів після підписання форми КБ -2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та форми КБ - 3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт).

Договором визначено, що він вступає в силу з часу підписання його сторонами і діє до повного виконання обовязків (п.12.2).

Укладеною додатковою угодою №2 від 01.01.2008 року до договору субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 р. сторони продовжили термін виконання будівельних спеціальних робіт терміном до 31.12.2008 року з правом дострокового закінчення.

Приватне підприємство "Термо плюс" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Судацький Агробуд" , якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 р. у сумі 272571грн60коп., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору та діючого законодавства відмовився від прийняття виконаних позивачем підрядних робіт та відхиляться від проведення розрахунку, що обумовило виникнення заборгованості за виконання робіт за договором.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обовязок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на акт прийомки виконаних підрядних робіт формі 2-КБ в та КБ-3 за квітень 2009 року на суму 272 571грн60коп., що були прийняті та підписані замовником Відділом капітального будівництва Судацької міської ради, у звязку із тим, що відповідач (генпідрядник) не прибув для прийомки виконаних робіт.

В процесі розгляду справи виникла необхідність отримання відповідей на питання, що вимагають спеціальні знання, у звязку із чим судом була призначена комплексна судова економічна та будівельна експертизи.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновком будівельно-технічної експертизи №1174 від 26 квітня 2011 року встановлено, що аналізом отриманих результатів розрахунків встановлено, що результати розрахунків співпадають з обємами фактично виконаних Приватним підприємством "Термо плюс" вказаних ним в акті прийомки передачі будівельних робіт за квітень 2009 рік на суму 272571грн60коп.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №1175 від 30.9.2010року заборгованість відповідача в заявленій до стягнення суми підтвердилась.

Крім того, у висновку судово-економічної експертизи зазначено, що відповідач не представив експертному закладу акт прийомки-виконаних робіт за квітень 2009 рік, також відповідач не надав бухгалтерські документи за період з 01.9.2008 року по 01.05.2009 рік.

Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов до висновку, що сторони своїми діями узгодили зміни в сторону збільшення вартості будівельних робіт в межах договору субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 року:

Насамперед, сам відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що ціна договору складає 600000,00грн., а виконання робіт склало 3017758,00грн, тобто вище вказаної ціни договору. Спір йде про стягнення з відповідача 272571 грн60коп., тобто за виконанні в межах договору субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 року роботу оплачено більш 2000000,00грн.

Крім того, в матеріалах справи є платіжні доручення №1790 та №1707 про сплату ВАТ "Судацький Агробуд" авансових платежів на виконання будівельно-монтажних робіт по 81-квартирному житловому будинку по вул. Гвардійська в місті Судак відповідно договору №06004/Ю від 18.01.2006 року на загальну суму 700000,00грн., що також є доказом узгодження сторонами збільшення вартості робіт.

Відповідач також представив суду акт звірки взаємних розрахунків від 01.3.2010 року за договором субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 року, з якого також вбачається що сторонами узгоджено збільшення вартості робіт за договором.

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобовязань перед позивачем по сплаті 272571 грн60коп. заборгованості за виконані роботи та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 272571 грн60коп. заборгованості за виконані роботи боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В заяві про збільшення позовних вимог, у прийнятті якої в частині стягнення 15995грн85коп річних та 50970грн86коп інфляційних судом відмовлено, було також заявлено про стягнення 10000,00 грн. суми витрат з надання правової допомоги.

Стосовно питання про стягнення 10000,00 грн. суми витрат з надання правової допомоги, суд зазначає, що відповідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 ЗУ «Про адвокатуру»).

Між позивачем та адвокатом Стахеєвим А.А., що діє на підставі свідоцтва про право займатись адвокатською діяльністю №200/49 від 30.12.1993 року, було укладено угоду на надання правової допомоги від 25.6.2010 року, на умовах угоди адвокат здійснює представництво ПП "Термо плюс" по судовому спору про стягнення заборгованості за договором субпідряду №06004/Ю від 18.01.2006 року, оплата правової допомоги за згодою сторін складає 10000,00грн.

В підтвердження оплати послуг адвокату Стахеєву О.О. до матеріалів справи додані квитанції №28/1 від 2.6.2009 року на суму 5000,00грн. та №28/2 від 02.6.2011 року на суму 5000,00грн.

Відповідно до пункту 10 Розяснення Арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78

«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Згідно пункту 12 Розяснення Арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Розглянувши даний спір по суті суд дійшов до висновку, що стягненню за послуги адвоката підлягає сума у розмірі 5000,00грн. Суд вважає, що даний спір по кількості документів, які адвокату необхідно було підготувати та представити суду не складний.

Отже, суд з врахуванням обставин даної справи вирішив обмежити розмір заявленої до стягнення суми за послуги адвоката у розмірі 10000,00грн. до 5000,00грн.

Про необхідність зясування судом при розгляді справи наскільки обґрунтовані витрати, повязанні з оплатою послуг адвоката, зазначено також в постанові Верховного суду України від 03.2.2004 року у справі №36/207.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, витрати за оплату послуг адвоката у сумі 5 000,00грн. відносяться на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлено та підписано 25.6.2011р.

Керуючись ст.ст. 49,77,75,82,84,85, ГПК України

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Судацький Агробуд" (98000, м. Судак, пров. Будівельників, 8, р/р26009261805001 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО384436, ОКПО 01274107 ІНН 012741001100) на користь Приватного підприємства "Термо плюс" (25030, м. Кіровоград, вул. Беляєва, 12, ЄДРПОУ 32833010, р/р26003052901258 в Кіровоградській філії КБ «Приватбанк», МФО 323583, ІПН 328330111238) 272571грн60коп. боргу, 2725грн70коп. державного мита, 236,00 грн.,витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 5000,00грн. оплати за послуги адвоката.

3.Повернути Приватному підприємству "Термо плюс" (25030, м. Кіровоград, вул. Беляєва, 12, ЄДРПОУ 32833010, р/р26003052901258 в Кіровоградській філії КБ «Приватбанк», МФО 323583, ІПН 328330111238) з державного бюджету (р/р 31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 670,00грн. доплати держмита, сплаченого квитанцією №6421/з53 від 03.6.2011 року.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.