Ухвала суду № 16567466, 25.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11299/10/7/0170

25.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія"- ОСОБА_2, довіреність № 371 від 19.05.11

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці- не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 26.10.2010 у справі № 2а-11299/10/7/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія" (с.Петрівка, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим,97012)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання незаконним акту, протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 у справі № 2а-11299/10/7/0170 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономній Республіці Крим №0000322301/0 від 15.06.2010, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000322301/1 від 21.07.2010 та № 0000322301/2 від 31.08.2010.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про місце та час розгляду справи сповіщені належним чином та своєчасно, направив суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд представник не зявився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившогося представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Закрите акціонерне товариство "Кримська фруктова компанія", звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача №0000322301/0 від 15.06.2010, №0000322301/1 від 21.07.2010, №0000322301/2 від 31.08.2010, яким позивачу нараховане податкове зобовязання у сумі 171432,5грн., яке складається з основного платежу з податку на додану вартість у розмірі 113591грн. та штрафних санкцій у сумі 57841,5грн.

Позов мотивовано тим, що з боку позивача не було порушень Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податкового зобовязання з ПДВ у період, що перевірявся відповідачем.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 до 31.12.2009.

За результатом планової виїзної перевірки ДПІ в Красногвардійському районі АРК складено Акт перевірки від 03.06.2010 № 1169/23-1/32644372, відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, порушено п. 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 113591,00грн. та п. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 №271, в результаті чого субєктом господарювання кошти, акумульовані на спецрахунку з податку на додану вартість, були використані не за цільовим призначенням. Сума нецільового використання коштів 1046,00грн.

Вказані висновки зроблені внаслідок встановлення перевіркою реалізації позивачем у 2008 році виноматеріалів, виготовлених на власних виробничих потужностях із самостійно вирощеного винограду, підприємству вторинного виробництва ЗАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний», в результаті чого у позивача виникли податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 113591грн., яки були занижені позивачем, у тому числі податкові зобовязання: за лютий 2008 року у сумі 65833грн., за квітень 2008 року у сумі 47758грн.

В акті зазначено, що податкові зобовязання по зазначеним операціям з реалізації виноматеріалів позивачем неправомірно відобразило в спеціальних деклараціях з ПДВ (скорочених, п. 11.29 Закону України про ПДВ) за лютий 2008 року та квітень 2008 року відповідно.

15.06.2010 ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим, на підставі складеного акту перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення №0000322301/0 від 15.06.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в розмірі 171432,5 грн. з яких податку на додану вартість у сумі 113591грн. та штрафних (фінансових санкцій) у сумі 57841,5грн.

ЗАТ «Кримська фруктова компанія»було оскаржено прийняте рішення в адміністративному порядку. За наслідком розгляду скарг у їх задоволенні було відмовлено, а рішення залишено без змін, в результаті чого відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення №0000322301/1 від 21.07.2010, №0000322301/2 від 31.08.2010.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є сільськогосподарським товаровиробником - заводом первинного виноробства. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України №48121-38/289 відповідач по коду КВЄД 15.93.0 має право здійснювати виробництво виноградних вин та має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція).

У своїй діяльності позивач керується галузевими стандартами України на виноматеріали оброблені та необроблені, технічними умовами «виноматеріали шампанські»та «виноматеріали коньячні».

Згідно галузевому стандарту України ГСТУ 202.001-96 підприємство обробляє виноматеріали, призначені для випуску вин, які по типовості і фізико-хімічним показникам відповідають вину даного найменування і пройшли встановлений для нього цикл технічної обробки згідно діючої нормативної документації.

Вироблені позивачем виноматеріали реалізуються підприємствам вторинного виноробства, де з них виробляють вина, які реалізуються в торгівлі.

З цього виходить, що виноматеріали є сировиною для виробництва підакцизних товарів, а згідно п. «в»ч. 2 ст. 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби»не підлягають оподаткуванню вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1996р. №365/96-ВР «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір», передбачено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліками підакцизних товарів, які ввійшли до законів України від 6 лютого 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби", від 7 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", від 24 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них", від 11 липня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)".

Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»та деяких інших законодавчих актів»від 22 травня 2003 року №849-IV у Законі України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" слова у назві "і ввізного мита" виключено.

Відповідно до абзацу 1 статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції встановлена ставка акцизного збору в розмірі 1,0 гривня за 1 літр.

Факт реалізації вироблених позивачем виноматеріалів підприємству вторинного виноробства, яке використовує ці виноматеріали для виробництва готової продукції підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позивач реалізовував виноматеріали підприємству, яке використовує виноматеріали для виробництва готової продукції, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ці виноматеріали оподаткуванню акцизним збором не підлягають.

Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що до підакцизної продукції може бути віднесено лише ту продукцію, яка призначена для пиття (безпосереднього вживання) та містить алкоголь, отже виноматеріали не є підакцизним товаром.

Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої»від 07.05.1996 не встановлює ставки акцизного збору, у т. ч. і з нульовою ставкою на виноматеріали з кодом 220429, тобто, з кодом, який містять виноматеріали, вироблені позивачем і реалізовувалися заводами вторинного виноробства.

Крім того, згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції), отже підакцизними товарами є ті товари, в вартість яких входить акцизний збір.

До вартості виноматеріалів, що були реалізовані позивачем заводам вторинного виробництва акцизний збір не входить.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виноматеріали вироблювані позивачем не є підакцизним товаром.

Відповідно до пункту 11.29. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»до 1 січня 2009 року зупинена дія пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства".

Дія пункту 11.29 статті 11 розповсюджувалася на період до 1 січня 2005 року згідно із Законом України від 28.11.2003 N1352-IV, до 1 січня 2006 року - згідно із Законом України від 23.12.2004 N2287-IV, до 1 січня 2007 року - згідно із Законом України від 18.10.2005 N2987-IV.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що позивач виробляє виноматеріали, які є алкогольною продукцією, а алкогольна продукція є підакцизною і на них не розповсюджується дія п. 11.29. Закону України «Про податок на додану вартість»є безпідставними, оскільки відповідно абзацу 1 статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий і алкогольні напої»підакцизними є тільки виноматеріали, на які встановлений код 220430, тоді як на виноматеріали позивача встановлені коди 220429, про які в цьому Законі вказівки відсутні.

Усі виноматеріали є сировиною для виробництва вина, шампанського і коньячного спирту, в перелік підакцизних товарів, які увійшли до Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої»вони не входять, реалізовувалися заводам вторинного виноробства для виготовлення готової продукції, а тому не є підакцизними товарами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу дозволено здійснювати діяльність по КВЕД 01.13.0 - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів та виробництво виноградних вин.

У статті 1 Закону України № 2238 від 18.01.2001 «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років»вказано, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - продукція, яка проводиться в сільському господарстві і відповідає кодам 01.11-01.42 і 05.001-05.0042 Державного класифікатора продукції і послуг ГК 016-97.

Позивач вирощує фрукти, ягоди, горіхи, культури для виробництва напоїв та прянощів, які є сільськогосподарською продукцією. З вирощеного винограду позивач виробляє виноматеріал, який є продуктом переробки сільськогосподарської продукції, а тому на підприємство розповсюджується дія п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, відповідно пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) у період, що перевірявся відповідачем, було зупинено дію пункту 7.7 статті 7 пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону у частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Таким чином, зупинення дії пункту 7.7 статті 7 та пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 Закону розповсюджується, у залежності від засобу походження, на два самостійних виду продукції: по-перше, власного виробництва та по-друге, продукцію, виготовлену на давальницьких умовах. Тобто треба розуміти ці види продукції як самостійні, а не як один вид продукції з кількома кваліфікуючими ознаками. При цьому фраза «крім підакцизних товарів»стосується тільки продукції, виготовленої на давальницьких умовах і не стосується продукції власного виробництва.

З цього слідує, що незалежно від того, є продукція підакцизною чи ні, якщо вона є продукцією власного виробництва, на неї розповсюджується дія п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а оскільки виноматеріали, що виробляє позивач є продукцією власного виробництва, він у своїй діяльності має право застосовувати норми п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки позивач реалізовував продукцію власного виробництва, незалежно від того кому та яку, на нього розповсюджується норма п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, пункт 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняє платника податків від сплати ПДВ, але не звільняє платника податків від визначення та нарахування ПДВ в бухгалтерському та податковому обліку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач в акті перевірки зробив неправильні висновки, що призвело до необґрунтованого визначення позивачу суми податкового зобовязання з ПДВ та нарахування штрафних санкцій, а отже, правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 у справі № 2а-11299/10/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська