Ухвала суду № 16567247, 04.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6974/10/14/0170

04.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Кучерука О.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В.) від 26.10.2010 у справі № 2а-6974/10/14/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєляєв" (вул. Свердлова, 89 кв. 41, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 у справі № 2а-6974/10/14/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєляєв" до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта № 0002211502/0 від 24.11.09, №0002221502/0 від 24.11.09 № 0002211502/1 від 17.12.2009, №0002221502/1 від 17.12.09, № 0002211502/2 від 01.03.10р, №0002221502/2 від 01.03.10р, № 0002211502/3 від 28.04.10р, №0002221502/3 від 28.04.10р про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальної сумі 8000,00 грн. та штрафних санкцій у загальної сумі 2300,00 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Беляєв” звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Ялта про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002211502/0 від 24.11.2009, №0002221502/0 від 24.11.2009, № 0002211502/1 від 17.12.2009, №0002221502/1 від 17.12.2009, № 0002211502/2 від 01.03.2010, №0002221502/2 від 01.03.2010, №0002211502/3 від 28.04.2010, №0002221502/3 від 28.04.2010 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 8000,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2300,00 грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем 09.11.2009 та 10.11.2009 проведені планові невиїзні перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ “Беляєв” за серпень та вересень 2009 року, за результатами яких складено акти перевірки №2951/15-2/31068048 від 09.11.2009 та №2970/15-2/310680401128 від 10.11.2010.

На підставі вказаних актів перевірки ДПІ в м. Ялта прийняти податкові повідомлення-рішення № 0002211502/0 від 24.11.2009, №0002221502/0 від 24.11.2009 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 8000,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2300,00 грн., не погодившись з вказаними податковими повідомленнями рішеннями позивач оскаржував їх в адміністративному порядку, однак його скарги було залишено без задоволення, у звязку з чим відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0002211502/1 від 17.12.2009, №0002221502/1 від 17.12.2009, № 0002211502/2 від 01.03.2010, №0002221502/2 від 01.03.2010, № 0002211502/3 від 28.04.2010, №0002221502/3 від 28.04.2010 про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 8000,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2300,00 грн.

Як зазначено в актах перевірки, податок на додану вартість було донараховано в зв'язку з тим, що позивачем включені до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Донарахування позивачу ПДВ а також застосування до нього штрафних санкцій здійснено відповідачем у наслідок того, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ “Кримекодизайн”, яке не являючись платником ПДВ надало позивачу податкові накладні №269 від 31.08.2009 на суму ПДВ 7000 грн. згідно договору на ремонт торгових місць, та №12/09 від 12.09.2010 на суму ПДВ 1000 грн. згідно договору на поточний ремонт шиферної крівлі. У подальшому ці суми були включені позивачем до складу податкового кредиту. Однак, як вважає відповідач, позивач не мав право на включення податку на додану вартість в податковий кредит по отриманим від ТОВ “Кримекодизайн” податковим накладним.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997.

Згідно з п. 7.1. ст. 7, пп. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 цього Закону, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця в двох екземплярах. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного вище Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно п. 7.2.6. Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 7.4.5. цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачу його контрагентом булі надані податкові накладні №269 від 31.08.2009 та №12/09 від 12.09.2010, та згідно цих документів він мав право на отримання податкового кредиту на суми ПДВ 7000 грн. та 1000 грн. відповідно, а причиною донарахування позивачу ПДВ та застосування до нього штрафних санкцій стало саме те, що у контрагента позивача ТОВ “Кримекодізайн” було анульоване свідоцтво платника ПДВ, отже, анулювання свідоцтва платника ПДВ само по собі не призводить до недійсності угод які було укладено ТОВ “Кримекодізайн” з контрагентами та не позбавило правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні та не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 8000,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 2300,00 грн. є законними та обґрунтованими та правильно їх задовольнив.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 у справі № 2а-6974/10/14/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис О.В.Кучерук підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська