Постанова № 16567180, 30.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2719/10/2770

30.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин"- ОСОБА_2, довіреність № 10-10/253 від 14.02.11;

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин"- ОСОБА_3, довіреність № 10-10/05 від 05.01.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Запорожець Леся Григорівна, довіреність № 4514/10 від 10.09.10;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Зінченко Юлія Віталіївна, довіреність № 7318/10/10 від 02.09.08;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Майсак О.І.) від 01.12.2010 у справі № 2а-2719/10/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" (вул. Маліновського, 20, м.Севастополь, 99703)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м.Севастополь, 99042)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Майсак О.І.) від 01.12.2010 у справі № 2а-2719/10/2770 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.12.2010 у справі № 2а-2719/10/2770 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин".

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Інкерманський завод марочних вин” звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позов мотивовано тим, що в період з 09 березня 2010 року по 22 березня 2010 року ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя була проведена перевірка ТОВ “Інкерманський завод марочних вин” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року, яка виникла за рахунок негативного значення ПДВ, що декларувалося в період за грудень 2009 року. За результатами перевірки був складений акт №159/23-131/32367281 від 29.03.2010. За результатами розгляду заперечень позивача керівником ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000082301/0 від 13.04.2010; № 0000092301/0 від 13.04.2010; № 0000102301/0 від 13.04.2010. За наслідками розгляду скарг TOB “Інкерманський завод марочних вин” під час апеляційного узгодження вказаних повідомлень-рішень підприємству було відмовлено у їх задоволені та ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя прийняти відповідні повідомлення-рішення за розглядом первинних та повторних скарг, а саме: податкове повідомлення-рішення № 0000082301/1 від 21.04.2010; податкове повідомлення-рішення № 0000082301/2 від 06.09.2010; податкове повідомлення-рішення № 0000092301/1 від 21.07.2010; податкове повідомлення-рішення № 0000092301/2 від 06.09.2010; податкове повідомлення-рішення № 0000102301/1 від 21.07.2010; податкове повідомлення-рішення № 0000102301/2 від 06.09.2010. Позивач зазначив, що підставами для винесення вказаних Рішень є позиція начальника ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя, відповідно до якої ТОВ “ІЗМВ” порушило вимоги п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” і п.4 Порядку заповнення і подачі податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженим Державною податковою адміністрацією України від 30 травня 1997 року № 166. Також позивач зазначив, що перевірка TOB “ІЗМВ”, проведена посадовими особами ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя, що склали акт, здійснена не компетентно і упереджено по відношенню до підприємства, у зв'язку з чим допущена фіксація в Акті недостовірних відомостей, які можуть спричинити значний фінансовий збиток TOB “ІЗМВ”.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Судова колегія, вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м.Севастополя 09 березня 2010 року по 22 березня 2010 року була проведена перевірка ТОВ “Інкерманський завод марочних вин” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 740554,00грн. за січень 2010 року, на рахунок платника, яка виникла за рахунок негативного значення ПДВ, що декларувалося в період за грудень 2009 року.

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” і п.4 Порядку заповнення і подачі податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженим Державною податковою адміністрацією України від 30 травня 1997 року № 166., що виразилося у завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 740554,00грн. за січень 2010 року, та заниженні суми, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у сумі 28341грн., а також, завищенні суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року у розмірі 204070,00грн.

За результатами зазначеної перевірки складений акт №159/23-131/32367281 від 29.03.2010, який покладений в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З акту перевірки, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що позивач мав договірні стосунки з ПП «Скіф»та з ПП «Наталюкс».

Згідно договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг (договори №02/11-09 від 02.11.2009 та №09/09 від 09.09.2009), виконавці прийняли на себе зобовязання щодо виконання наступних робіт.

Згідно договору №09/09 від 09.09.2009:

-Оцінка обсягу внутрішнього ринку тихих вин в Україні, місце імпортної продукції;

-Вимір обємів ввезеної продукції за 2007-2009 роки в розрізі країн, підприємств-імпортерів;

-Вивчення смаків українських споживачів, які вживають тихі вина іноземних виробників;

-Порівнювальний аналіз портрету споживача тихих вин українського виробництва з портретом споживачів, які вживають імпортні вина.

Згідно договору №02/11-09 від 02.11.2009:

- Оцінка частки каналів продажів у структурі реалізації вин;

-Аналіз показників знання, відвідування роздрібних торгівельних мереж, яким надають перевагу споживачі;

-Вивчення факторів, що впливають на вибір торгівельної мережі;

-Аналіз торгівельних мереж, яким надають перевагу споживачів, в залежності від типу продукції;

-Вивчення реакції споживачів на рекламні матеріали, розташовані в торгівельних мережах роздрібної торгівлі;

-Розгляд актуальних засобів продажу алкогольної продукції.

У підтвердження виконання вказаних договорів, позивачем були надані акти виконаних робіт б/н від 30.12.2009 та №0909 від 30.11.2009.

Згідно висновків акту перевірки, ці акти не містять інформації, передбаченої пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», понесені витрати на придбання зазначених послуг не оформлені відповідними документами, що б підтверджували фактичне їх виконання, а також за відсутності підтвердження повязаності витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва.

Зокрема, у акті зазначено, що згідно абзацу 4 підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат, не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи, що надані ТОВ «ІЗМВ»акт виконаних робіт б/н від 30.12.2009 не містять інформації, передбаченої пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», понесені витрати на придбання зазначених послуг не оформлені не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне їх виконання, а також, за відсутності підтвердження повязаності витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону N 283/97-ВР заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону N 283/97-ВР, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону N 283/97-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до визначення, наведеного у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення витрат до валових витрат, а податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності. При цьому презумується, що така господарська операція здійснюється з врахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

Судова колегія вважає, що факт здійснення господарських операцій, повязаних з формуванням валових витрат при виконанні позивачем обовязків по договорах про надання інформаційно-консультаційних послуг, підтверджуються первинним документами бухгалтерського обліку і податкової звітності, а саме:

-договорами про надання інформаційно-консультаційних послуг (№02/11-09 від 02.11.2009 та №09/09 від 09.09.2009)

-актами виконаних робіт;

- податковими накладними;

Первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, що не заперечується відповідачем.

Тому судова колегія вважає хибними доводи відповідача стосовно того, що наявність акту виконаних робіт не дає можливості встановити використання їх у власній господарській діяльності ТОВ «ІЗМВ»у звязку з відсутністю в акті конкретної інформації щодо надання консультаційних послуг, оскільки зміст договорів №09/09 від 09.09.2009 та №02/11-09 від 02.11.2009 свідчать про те, що на їх підставі можуть надаватися тільки послуги, повязані з господарською діяльністю позивача, у актах приймання-передачі зазначено про надання послуг на підставі договору.

Стосовно доводів відповідача про порушення Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що включення суми 365641,00грн. в декларацію за грудень 2009 року не мала наслідком завищення суми заявленого бюджетного відшкодування , оскільки залишок негативного значення за грудень 2009 року переноситься в рядок 23.2 декларації за січень 2010 року.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, викладених в акті перевірки.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення без вимоги про визнання їх протиправними та скасування.

В свою чергу, частиною другою статті 11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, судова колегія вважає необхідним визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до пунктів 1,3 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 статті 198, пунктами 1,3 статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товарства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" задовольнити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.12.2010 у справі № 2а-2719/10/2770 скасувати.

3.Прийняти нову постанову:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" задовольнити.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000082301/0 від 13.04.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000082301/1 від 21.04.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000082301/2 від 06.09.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092301/0 від 13.04.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092301/1 від 21.07.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092301/2 від 06.09.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102301/0 від 13.04.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102301/1 від 21.04.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102301/2 від 06.09.2010;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192310/0 від 06.09.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" судові витрати у сумі 5,10 грн.».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська