Ухвала суду № 16567152, 22.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5603/10/5/0170

22.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 26.10.2010 у справі № 2а-5603/10/5/0170

за позовом Підприємства "Бюро дорожного нагляду" (вул. Октябрська, 74, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 у справі № 2а-5603/10/5/0170 позовні вимоги Підприємства "Бюро дорожного нагляду" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - задоволено.

Визнано протиправними дії Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо зміни призначень платежів з ринкового збору за період з 17.12.2008р. по 14.09.2009р.

Зобовязано Джанкойську обєднану державну податкову інспекцію в АР Крим здійснити перерозподіл платежів в особовому рахунку Підприємства “Бюро дорожного нагляду” з оплати ринкового збору відповідно до їх призначень за період з 17.12.2008р. по 14.09.2009р.

Визнані протиправними та скасовані: податкове повідомлення-рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0005371503/1 від 10.06.2009 на суму 2702,80 грн.;податкове повідомлення-рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0005361503/1 від 10.06.2009 на суму 7802,65 грн.; податкове повідомлення-рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0009921503/1 від 23.10.2009 на суму 15774,44 грн.; податкове повідомлення-рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0009931503/1 від 23.10.2009 на суму 6787,69 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, направили суду клопотання про розгляд справи у відсутність представників сторін.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд представники не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Підприємство “Бюро дорожного нагляду” звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати неправомірними дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим щодо самостійної зміни призначень платежів та зобовязати відповідача здійснити перерозподіл платежів і особистому рахунку позивача з урахуванням їх призначень; скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005371503/1 від 10.06.2009р. на суму 2702,80 грн., № 0005361503/1 від 10.06.2009р. на суму 7802,65 грн., №0009921503/1 від 23.10.2009р. на суму 15774,44 грн., № 0009931503/1 від 23.10.2009р. на суму 6787,69 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач самостійно змінив призначення платежу, яке визначене у платіжних документах, чим порушив вимоги діючого законодавства, в наслідок чого помилково встановив порушення позивачем терміну сплати узгодженого податкового зобовязання та незаконно нарахував останньому штрафні санкції.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.05.2009 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання сплати ринкового збору платника податків Підприємства “Бюро дорожного нагляду” за період з 31.12.2008р. по 24.04.2009.

За результатами проведення вказаної перевірки 07.05.2009 складений Акт № 701/1503/24877593, у якому відповідач зафіксував порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме порушений термін сплати податкового зобовязання ринкового збору.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення № 005361503/0 та № 005371503/0, якими позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 20% - 7802,65 грн.; штраф у розмірі 10% - 2702,80 грн. відповідно.

17.09.2009р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання сплати ринкового збору платника податків Підприємства “Бюро дорожного нагляду”за період з 03.03.2009р. по 15.09.2009р.

За результатами проведення вказаної перевірки 17.09.2009 складений Акт № 1432/1503/24877593 від 17.09.2009.

У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме несвоєчасна сплата податкового зобовязання ринкового збору за період з 03.03.2009 по 15.09.2009.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 29.09.2009р. прийняти податкові повідомлення-рішення № 0009921503/0 та № 0009931503/0, якими позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 77 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 20% - 15774,44 грн.; за затримку на 27 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 10% - 6787,69 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у порядку передбаченому Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, але всі скарги залощені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. За результатами розгляду скарги відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення № 0005371503/1 від 10.06.2009р. на суму 2702,80 грн., № 0005361503/1 від 10.06.2009р. на суму 7802,65 грн., №0009921503/1 від 23.10.2009р. на суму 15774,44 грн., № 0009931503/1 від 23.10.2009р. на суму 6787,69 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону для подання декларації платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

Відповідно до п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 вказаного Закону узгодженна сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав відповідачу податкові розрахунки ринкового збору, в яких самостійно визначив податкове зобовязання з ринкового збору за період 31.12.2008 по 15.09.2009, в яких у графі “Призначення платежу” зазначений зовсім інший період оплати ринкового збору ніж той в рахунок якого відповідач зарахував кошти.

Також, як вірно зазначив суд першої інстанції, в квитанції від 20.08.2009 на суму 8100,00 грн. у графі “призначення платежу” зазначено ринковий збір за липень, в квитанції від 18.08.2009 на суму 4600,00 грн. не зазначено періоду за який сплачується податкове зобовязання зі сплати ринкового збору, але з матеріалів справи вбачається, що відповідач спрямував цю суму на погашення розрахунку № 12785 (за червень 2009р.). Однак, що в матеріалах справи наявні квитанції, що підтверджують сплату позивачем податкового зобовязання з ринкового збору за червень 2009р. в добровільному порядку.

У квитанції від 07.08.2009 на суму 5000,00 грн. дійсно не зазначено періоду за який сплачується податкове зобовязання зі сплати ринкового збору. Але відповідач спрямував цю суму на погашення розрахунку № 1652 (за травень 2009р.). Однак, в матеріалах справи є квитанції, що підтверджують сплату позивачем податкового зобовязання з ринкового збору за травень 2009 року в добровільному порядку .

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач помилкового встановив факт порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з ринкового збору, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Крім того, відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" № 679-XIV від 20.05.1999 Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181-III від 21.12.2000, з аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач перераховував кошти для погашення заборгованості зі сплати ринкового збору, визначивши це у графі “Призначення платежу” відповідних платіжних документах.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії відповідача щодо зміни призначень платежів з ринкового збору та правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 у справі № 2а-5603/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська