Ухвала суду № 16567109, 15.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р.Справа № 2-а-14512/09/2170 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім, ЛТД»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Продексім, ЛТД»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.11.2009 року №0005212301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 192435,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Продексім, ЛТД»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за січень, березень 2009 року»від 18.11.2009 р. №3499/23-02/31006594. Згідно з актом перевірки, причинами, за якими зменшено бюджетне відшкодування ПДВ, зазначені ті обставини, що ДПІ в процесі зустрічних перевірок не змогла підтвердити сплату податку на додану вартість субєктами підприємницької діяльності, що були постачальниками позивача та їх контрагентами.

Представник відповідача заперечував проти позову вказуючи, що одним з основних постачальників сільськогосподарської продукції (добрива) у грудні 2008 року по І ланцюгу постачання є ТОВ «Сагитта», яке не є виробником товару. Постачальником зазначеного товариства по другому ланцюгу було ТОВ «Укрхімтрейд», яке, відповідно до відповіді ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, не повідомляє інформацію про постачальників та не надає до ДПІ додатку №5. У лютому 2009 року одним із основних постачальників сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) по І ланцюгу постачання є ТОВ «Агрохімпродукт», яке не є виробником товару. Постачальником даного товариства по IV ланцюгу було ДП «Ель»ТОВ «Дружба», яке відповідно до відповіді Камянсько-Дніпровської МДПІ, не знаходиться за юридичною адресою. Оскільки неможливо підтвердити факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Продексім, ЛТД»по постачальникам ДП «Ель»ТОВ «Дружба» та ТОВ «Укрхімтрейд», то відсутні підстави для повернення сум надмірно сплаченого податку позивачу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 20 листопада 2009 року №0005212301/0.

Відповідачем на зазначену постанову була подана апеляційна скарга, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Продексім, ЛТД». Апелянт вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував низку юридичних приписів законодавчих актів, не врахував норми Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: невірно застосував до спірних правовідносин пп. 7.2, п. 7.4 Закону №168, чим порушено ст. 159 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за своєю економічною сутністю, податок на додану вартість є непрямим податком, тобто цей податок включається в ціну товару при його продажі. Обов'язок сплатити ПДВ до бюджету виникає у платника податків у разі збільшення вартості реалізованого товару, тому на платника податків Законом №168/97-ВР покладено обов'язок формувати податкові зобов'язання та податковий кредит для визначення своїх зобов'язань перед бюджетом.

Законом №168/97-ВР передбачено, що головними умовами включення ПДВ до податкового кредиту є наявність податкової накладної та використання придбаного товару для господарської діяльності платника податків. У разі перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями платник ПДВ отримує право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок. Законом України №168/97 передбачено, що умовою для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок є фактична сплата цього податку постачальникам товарів (робіт, послуг). Аналіз викладених у акті ДПІ порушень свідчить про те, що причиною зменшення бюджетного відшкодування із ПДВ позивачу стало неможливість підтвердити факт надмірної сплати ПДВ його котрагентами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Законом України № 168/97-ВР на платника податків не покладено функцію контролю за нарахуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг). Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ вказану функцію покладено на податкову службу, а єдиним документом, що підтверджує для покупця цих товарів сплату або намір сплатити ПДВ до бюджету, є податкова накладна.

Думка ДПІ, що, у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету, постачальниками товарів (робіт, послуг), у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Закон України № 168/97-ВР не передбачає механізм контролю і відповідальність покупця за сплату податку на додану вартість постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника.

На думку судової колегії, є помилковим тлумачення ДПІ у м. Херсоні законодавства таким чином, що несплата податку TOB «Сагитта»та TOB «Агрохімпродукт»є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу, хоча факт несплати TOB «Сагитта»та TOB «Агрохімпродукт»є недоведеним. Розрахунки між позивачем та основними постачальниками велись у безготівковій формі, відвантаження товару проводилося згідно оплачених рахунків - фактур, що підтверджує правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ним у ціні придбаного товару.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький