Ухвала суду № 16567098, 14.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 р.Справа № 2-а-2944/09/2170 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Кирницькій В.О.,

за участю: представника товарної біржі "Українська Універсальна товарна Біржа" Севрюкова І.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року по справі за позовом товарної біржі "Українська універсальна товарна біржа" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2007 року товарна біржа (далі ТБ) "Українська універсальна товарна біржа" звернулася до суду з позовом (уточненим) до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0006962301/3 від 15 січня 2007 року та №0006952301/3 від 15 січня 2007 року за якими позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 12 807,60 грн., у тому числі за основним платежем на 9 852 грн., та з податку на додану вартість на 437,79 грн., у тому числі за основним платежем на 291,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки акту перевірки від 11 серпня 2006 року є таким, що не відповідають вимогам діючого податкового законодавства, а складені на його підставі податкові повідомлення - рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість є незаконними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Суд визнав недійсними податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 15 січня 2007 року №0006962301/3 та №0006952301/3, а також судом стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної посадовими особами ДПІ у м. Херсоні перевірки ТБ "Українська універсальна товарна біржа" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01 квітня 2003 рок по 01 квітня 2006 року було складено акт від 11 серпня 2006 року № 2616/23-6/31759770.

Зазначеним актом встановлено, що позивачем не включено до складу валового доходу кошти, внесені засновником понад зареєстровану в державному реєстрі суму статутного фонду в 4 кварталі 2005 році в розмірі 105 405 грн.

На думку податкового органу кошти, внесені засновником товарної біржі понад зареєстровану в державної реєстрі суму статутного фонду, є безповоротною фінансовою допомогою і відповідної підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства" (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 334/94-ВР) включаються до складу валового доходу.

На підставі зазначеного було прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2006 року №0006962301/3 за якими позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 12 807,60 грн., у тому числі за основним платежем на 9 852 грн. та штраф у сумі 2 955,60 грн.

Крім того, повідомленням-рішенням від 17 серпня 2006 року №0006952301/3 позивачу нараховані податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 437,49 грн., у тому числі 291,6 грн. - за основним платежем та 145,83 грн. - за штрафними санкціями, внаслідок включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних СТОВ "Дніпро" від 29 вересня 2003 року на суму 283,33 грн. та ХФ ЗАТ "Консалтинговий центр" від 03 листопада 2003 року на суму 8,33 грн., в яких невірно зазначено найменування позивача.

За наслідками апеляційного узгодження скарги ТБ "Українська універсальна товарна біржа" залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін, прийнято податкові повідомлення-рішення №0006962301/3 від 15 січня 2007 року та №0006952301/3 від 15 січня 2007 року, якими визначено нові граничні строки сплати податкового зобовязання.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, також суд виходив з того, податкові зобовязання з податку на прибуток нараховані позивачу неправомірно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Підпунктом 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" термін "корпоративні права" розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції до 01.01.2011р.) корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частини прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Відповідно до пп. 1.28.2 п. 1.28 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою є прямою фінансовою інвестицією, яка не включається до складу валового доходу, відповідно з пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 цього Закону.

Підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 зазначеного Закону встановлено, що до валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ТБ "Українська універсальна товарна біржа" придбала саме корпоративні права в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто здійснила пряму інвестицію, а тому у відповідача були відсутні підстави для умовного нарахування відсотків на суму 105 405,00 грн., яка є розміром відступної частки у статутному фонді товариства та була перерахована ТБ "Українська універсальна товарна біржа" згідно рішення загальних зборів до статутного фонду, та визначення її як безповоротної фінансової допомоги.

До того, судом першої інстанцій було обґрунтовано визнано нечинним податкове повідомлення - рішення 15 січня 2007 року №0006952301/3, оскільки зазначені у акті перевірки недоліки податкових накладних не є такими, що виключають можливість віднесення до складу податкового кредиту зазначених в цих податкових накладних сум ПДВ.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: