Ухвала суду № 16567022, 23.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2011 р.Справа № 2-а-2832/09/1470 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого –судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар компані»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про стягнення з бюджету заборгованості з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И Л А :

22 червня 2009 року ТОВ «Юкрейніан Шугар компані» звернулося до суду з позовом про стягнення з бюджету на свою користь заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 46690 гривень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року позов був задоволений. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 46690 гривень.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ТОВ «Юкрейніан Шугар компані», суд першої інстанції встановив, що 07.04.09 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2008 року, відповідно до якого бюджетному відшкодуванню підлягає 46690 гривень (а. с. 11-13).

07.05.09 року ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області провело невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача. Відповідно до Довідки, складеної за результатами перевірки, уточнюючий розрахунок на суму 46690 перевіркою підтверджений (а. с. 18-27).

Разом з тим, також в травні 2009 року ДПІ у Жовтневому районі проведено планову виїзну документальну перевірку позивача.

Відповідно до акту виїзної планової документальної перевірки від 22.05.2009 року № 534/23-34539925 у позивача виявлено завищення податкового кредиту на суму 1049602 гривень (а.с. 41-44, 80-156).

Податкові ревізори, які проводили перевірку, вважали неправомірним включення до податкового кредиту позивача ПДВ, сплаченого ним з вартості консультаційних послуг від підприємств ТОВ «Ернст енд Янг»та ТОВ «Емерджес Аутсорсінг»на суму 57118,67 гривень, при наявності в штаті підприємства 9 бухгалтерів та юриста (а.с. 115). Окрім цього, податкові ревізори не погодилися з включенням до податкового кредиту ПДВ, сплаченого позивачем за вугілля, дизельні погрузчики, ремонтні роботи тепловозу, будівельні роботи тощо на суму 992483,33 гривень, оскільки основним видом діяльності підприємства позивача є виробництво цукру (а.с. 117).

Перевіряючи кваліфікували ці витрати як не пов'язанні з господарською діяльністю (ст. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), а тому вважали, що їх необґрунтовано включено до податкового кредиту позивача за грудень 2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні суду першої інстанції зазначив, що з цими висновками податківців вони не згодні, оскільки підприємство інвестує великі кошті в промисловий комплекс по виробництву цукру (розбудова власної бази, залізна дорога, реконструкція приміщень, які залишилися з радянських часів тощо), а тому витрати на будівельні роботи та інше безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Також, позивач пояснив, що до жовтня 2008 підприємство знаходилося на податковому обліку у м. Києві, а фактично свою діяльність вело у Жовтневому районі Миколаївської області, тому мало нагальну необхідність у використання консультаційних та бухгалтерських послуг зазначених підприємств, розташованих в м. Києві, оскільки подання періодичних звітів, спілкування з контролюючими органами, участь у судових справах, відбувалося за місцем реєстрації підприємства. Окрім цього, ТОВ «Ернст енд Янг»та ТОВ «Емерджес Аутсорсінг»є всесвітньо відомі підприємства з надання аудиторських, юридичних та фінансових послуг, а використання їх послуг є загальноприйнятою світовою практикою, саме чому і звернувся до них закордонний інвестор позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

На запит суду першої інстанції представники позивача та відповідача пояснили, що за результатами перевірки від 22.05.09 р. податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість стосовно ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»не приймалося.

За таких обставин, позивач позбавлений можливості оскаржити висновки податкових ревізорів, викладені у акті виїзної планової документальної перевірки від 22.05.09 р. щодо податку на додану вартість, оскільки на підставі них уповноваженими особами податкового органу не прийнято рішення (акта індивідуальної дії).

Відповідно до ст. ст. 4.2, 5.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові зобов'язання, самостійно нараховані контролюючим органом, оформлюються у вигляді податкових повідомлень.

Відповідно до п. 1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», який затверджений наказом ДПА України № 327 від 10.08.05 року, акт перевірки –службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 4.11 цього Порядку, протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки, керівником податкового органу (його заступником) приймається податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином акт перевірки на відмінність від податкового повідомлення-рішення –це лише компетентна обґрунтована думка (позиція) податкового ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Отже акт перевірки сам по собі не породжує, не змінює та не припиняє права та обов'язків сторін. Він є лише документом, який може бути використаний як доказ або правова підстава при прийнятті інших управлінських рішень: застосування штрафних санкцій, нарахування податкових зобов'язань та інше.

Наявність факту неприйняття за актом виїзної планової документальної перевірки від 22.06.09 р. уповноваженою особою ДПІ у Жовтневому районі податкового повідомлення-рішення за викладеними в акті порушеннями формування ТОВ «Юкрейніан Шугар компані»податкового кредиту дає підстави суду вважати, що уповноважена особа ДПІ не погоджується з висновками ревізорів, а таким чином сам по собі цей акт не впливає на податкові зобов'язання позивача, та не може бути перешкодою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. ст. 7.7.4, 7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»підставами для відшкодування податку на додану вартість з бюджету є податкова декларація, заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, а також висновок невиїзної документальної (камеральної) перевірки про правильність заявлених у декларації даних.

Всі зазначені вимоги є в наявності, але всупереч ст. 7.7.5 Закону, ДПІ у Жовтневому районі не надає висновок Головному управління Держказначейства у Миколаївській області.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, якій є суб’єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області –залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар компані»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про стягнення з бюджету заборгованості з податку на додану вартість –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий                                                   В.О. Скрипченко

Суддя                                                   С.Д. Домусчі

Суддя                                                                      Л.П. Шеметенко