Ухвала суду № 16566819, 14.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2011 р.Справа № 2-а-2145/10/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Кирницькій В.О.,

за участю: представника відповідача Хамаза Юліани Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання дій такими, що не відповідають діючому законодавству та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2010 року дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі ДП "Одеський облавтодор") звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СПДІ по роботі з ВПП) у м. Одесі про визнання дії щодо проведення перевірки такими, що не відповідають діючому законодавству та скасування податкового повідомлення - рішення №0000071510/0 від 19 лютого 2010 року, за яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 11 555,70 грн., з якої 8 889,00 грн. - за основним платежем та 2 666,70 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що у контролюючого органу не було законних підстав для проведення перевірки, а висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржене рішення, є помилковими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ДП "Одеський облавтодор" подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що при отриманні від ДП "Одеський облавтодор" уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2009 року СПДІ по роботі з ВПП у м. Одесі направило позивачу 20 січня 2010 року письмовий запит про надання пояснень та документів щодо обставин включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах.

У зв'язку з невиконанням листа СПДІ по роботі з ВПП у м. Одесі було видано наказ від 05 лютого 2010 року №66 "Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ДП "Одеський облавтодор".

На підставі направлення №35/15-1 від 05 лютого 2010 року посадовими особами СПДІ по роботі з ВПП у м. Одесі була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ДП "Одеський облавтодор", за результатами якої складено акт від 15 лютого 2010 року №57/15-/32018511/4 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ДП "Одеський облавтодор", щодо правомірності включення податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах до складу податкового кредиту в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період листопад 2009 року №9000014466 від 19 січня 2010 року".

Актом перевірки встановлено, що ДП "Одеський облавтодор" до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним, які були виписані в іншому ніж звітний податковий період на загальну суму 8 889 грн.

На підставі зазначеного акту до позивача було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000071510/0 від 19 лютого 2010 року, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 11 555,70 грн. (8 889,00 грн. - за основним платежем, 2 666,70 грн. - штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення пп. 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР).

Вважаючи, що законних підстав для перевірки не було та зазначивши, що віднесення до податкового кредиту з ПДВ податкових накладних за минулий період не є порушенням норм Закону №168/97-ВР позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог позивача, а також з того, що податкове повідомлення рішення №0000071510/0 від 19 лютого 2010 року винесено відповідачем відповідно до вимог законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції чинної до 01.01.2011р.) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Виключні обставини проведення позапланової документальної перевірки, якою вважається перевірка, що не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби, передбачені в п.п. 1 - 9 ч. 6 та ч. 7 ст. 11-1 зазначеного Закону (у редакції до 01.01.2011 р.).

Так п. 3 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції чинної до 01.01.2011р.) визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 8 цього Закону (у редакції до 01.01.2011р.) закріплено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, спірну перевірку позивача було проведено за наявності направлень виданих на підставі наказу №66 від 05 лютого 2010 року.

Приймаючи до уваги, що ДП "Одеський облавтодор" не надавало до податкового органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та не надало копій документів на обов'язковий письмовий запит СДПІ по роботі з ВПП м. Одесі, які б підтверджували правомірність включення до складу податкового кредиту накладних, отриманих із запізненням, колегія суддів надходить до висновку про наявність законних підстав для видання вищезазначеного наказу та правомірність проведеної перевірки.

Щодо встановлених перевіркою порушень, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 1.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Звітним (податковим) є період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова закладна у двох примірниках з обов'язковим наданням її оригіналу покупцю.

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця.

За загальним правилом датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, ч.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяві зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що в ході проведення перевірок з метою встановлення правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість (на підставі податкових накладних) дослідженню підлягає не лише факт наявності належним чином оформлених податкових накладних, але і дати їх отримання.

Тобто, платник податків в такому випадку повинен довести факт отримання податкової накладної саме у звітному періоді, в якому сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

В силу приписів п. 1.5. ст. 1, п. 7.8 ст. 7 Закону №168/97-ВР період, за який платник податків зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, є календарний місяць, а у особливо визначених випадках - квартал. Податкове зобов'язання (п.1.6. ст. 1 вищезазначеного закону), податковий кредит (п.1.7 ст. 1 вищезазначеного Закону), суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню (п.7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону) є категоріями, які визначаються виключно за звітний податковий період, без перенесення результатів на наступні такі періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив операції по придбанню товарів у зазначених в акті контрагентів, але включив до складу податкового кредиту ПДВ від цих операцій в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період листопад 2009 року наданому до СДПІ у м. Одесі у січні 2010 року, у той час коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у листопаді 2009 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого до позивача податкового повідомлення - рішення №0000071510/0 від 19 лютого 2010 року.

Тому, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: