Постанова № 16566737, 22.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р.Справа № 13/249-06-8647А/5017 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Панченко О.Л. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріКапустинській А.М. за участю сторін: СДПІ по роботі з ВППОСОБА_5 (довіреність) КП «Міжнародний аеропорт Одеса»ОСОБА_6 (довіреність)

ОСОБА_7 (довіреність) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса на Постанову Господарського суду Одеської області від «09» листопада 2006 року по справі за позовом комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановиЛА:

Позивач, комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Одеса», звернувся до Господарського суду Одеської області з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Одеської області від «09» листопада 2006 року позов задоволено. Податкові повідомлення - рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 01.08.2006р. №№ 00000713322/0, 00000513322/0 скасовано. Податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 01.08.2006р. № 00001013322/0 скасовано в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 49193,04 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 24596,52 грн. Податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 01.08.2006р. № 00000413322/0 скасовано в частині донарахування податку на прибуток у сумі 3661 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1830,50 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Господарського суду Одеської області від «09» листопада 2006 року по справі № 13/249-06-8647А та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено ст. 86 КАС України щодо всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проведена планова виїзна документальна перевірка КП "Міжнародний аеропорт Одеса" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 31.03.2006р., про що складено акт від 18.07.2006р. № 203/30441902/13-32.2/6.

За результатами перевірки позивачу донараховано земельний податок у сумі 85261,99 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 39641,73 грн., податок з доходів найманих працівників у сумі 110312,35 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 220624,70 грн., податок на додану вартість у сумі 81741 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 44940,8 грн., податок на прибуток у сумі 17533 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 7851 грн., про що СДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 01.08.2006р. №№ 00000713322/0, 00000513322/0, 00001013322/0, 0000413322/0 відповідно.

В акті перевірки від 18.07.2006 р. СДПІ зазначено, що в порушення вимог п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (надалі скорочено - Закон 283/97) Позивач зайво включив до складу амортизаційних відрахувань 14644 грн., тому що основні фонди групи 1,2 передані до СД відповідно до п. 5.8 Договору № 385/05 від 15.06.2006 р.

Приймаючи постанову, що оскаржується, Господарський суд вказав що, СДПІ не враховано, що згідно з п. 5.7 зазначеного договору про спільну діяльність № 385/05 від 15.06.2005 р. нарахування амортизаційних відрахувань на майно, включаючи нематеріальні активи передане як внески сторін, здійснюються самостійно відповідно до чинного законодавства. Враховуючи, що витрати по придбанню основних фондів, переданих у спільну діяльність, понесені позивачем, зазначені основні фонди перебувають на балансі аеропорту. Тому самостійне нарахування амортизації на основні фонди позивачем здійснено правомірно.

Згідно умов договору, майновий внесок до спільної діяльності складає 157928,91 грн., який внесено у вигляді частини приміщення будинку аеро-вокзального комплексу (147,58 кв. м.) на суму 96084,91 грн., обладнання на суму 56081 грн. та інших необоротних майнових активів на суму 5763 грн., що підтверджується актами передачі, які є додатками до Договору.

Згідно з п.23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. №288/4509, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

На підставі п. 3.1. ст.3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітною періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8 Закону №334/94-ВР, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення коригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до вимог пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №334/94-ВР амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

Таким чином, збільшення витрат по ДСД №385/05 у перевіряємому періоді на суму 14644 грн. амортизаційних відрахувань відбулось у порушення вищенаведених нормативно-правових актів, так як ДСД не поніс втрати на придбання основних фондів, капремонт, реновацію.

Перевіркою було встановлено порушення вимог пл. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 6.1, п.п. 6 .2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (надалі скорочено - Закон № 168/97-ВР), тобто Позивачем не нараховувався ПДВ по ставці 20% на вартість комунальних послуг, вартість експлуатаційних витрат і компенсації витрат експертної оцінки приміщень на загальну суму 17607, 26 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договорів орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" і Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Рішенням сесії Одеської міської Ради "Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси". В оренду плату згідно договорів оренди не входить вартість комунальних послуг, вартість експлуатаційних витрат і компенсація витрат експертної оцінки приміщень та інші.

Таким чином, при винесені рішення, судом порушені п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), а саме, суд неправильно дійшов до висновку, що позивачем при застосуванні нульової ставки з податку на додану вартість по операціях з надання в оренду приміщення до пільгової бази оподаткування правомірно виключалась вартість комунальних послуг (тепло -та водопостачання, електроенергії, зв'язку), утримання інфраструктури, компенсації затрат по експертній оцінці приміщення та інші, тобто проведених витрат, які виготовлені та спожиті на території України.

Також перевіркою було встановлено порушення абз. 1 п. 21 "Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженої Постановою Кабінету міністрів від 23.03.1995 р. № 213 (надалі скорочено - постанова № 213), п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) (надалі скорочено - Закон № 2181-III), а саме позивачем не проведена грошова оцінка земельних ділянок на 2005 рік при комерційному використанні (надання приміщень в оренду, зміна цільового призначення) по земельним ділянкам.

Перевіркою було встановлено, що позивачем були укладені договори оренди не житлових приміщень з авіакомпаніями, підприємствами, що здійснюють виробничу діяльність, пов'язану з забезпеченням технологічного процесу аеропорту та з тими, які не відносяться до галузі "Транспорт" (преса, банки, торгівля та громадське харчування).

По укладених з орендарями приміщень, споруд та прилеглих територій (зони експлуатації та обслуговування) договорах встановлювалися нижчі ставки податку, як для власної виробничої діяльності платника, а не ставки при комерційному використанні платником земельної ділянки.

Позивач застосував у договорах та у розрахунках ставки податку як до земель авіатранспорту, зокрема, при проведенні розрахунків з підприємствами транспорту та їх обслуговуючими. При цьому позивач отримував доходи не від здійснення основної статутної діяльності - "Функціонування інфраструктури авіаційного транспорту", а від орендних відносин (що не передбачено встановленими у Довідці Управління статистики кодами діяльності).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ (надалі - Закон № 2535), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. На виконання вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 213 від 23.03.1995 р. (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМ України від 05.07.2004 р. № 843), якою була затверджена Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Пунктом 21 "Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" передбачено застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки при визначені грошової оцінки земель.

Такі ставки земельного податку були визначені Одеським міським управлінням земельних ресурсів 06.02.2006 року, коли на адресу позивача були видані Витяги з "Грошової оцінки земель м. Одеси" №№ 41м-54м (в яких вказана грошова оцінка земель для комерційного використання), якими було встановлено грошову оцінку у розрізі категорій земель та цільового призначення, а також Довідок №№ 706-710 від 25.01.2000 р., показники яких діяли до 06.02.2006 р.

Після отримання 06.02.2006 р. грошової оцінки земель позивач надав до СДПІ уточнюючий розрахунок № 2218 від 17.04.06 р., яким були зменшені нарахування податку на 2006 рік. Однак перевіркою встановлено, що у уточнюючому розрахунку № 2218 від 17.04.06 р. не були враховані зміни (підвищення) грошової оцінки земель при комерційному використанні платником земельної ділянки з 518,54 грн. за м. кв., відповідно не була збільшена ставка податку на землю для орендарів на 544,05 грн.

Оподаткування земельних ділянок по комерційних ставках під приміщеннями наданими у оренду застосовується при здійсненні іншої діяльності, ніж авіаційна, тобто отримання доходів від орендної плати не є основною галузевою діяльністю, незалежно від того, яку діяльність здійснюють орендарі - авіаційну чи ні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з дотриманням вимог закону, а суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно зясував обставини, що мають значення до справи, що призвело до її неправильного вирішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають значення до справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса на Постанову Господарського суду Одеської області від «09» листопада 2006 року по справі № 13/249-06-8647А, - задовольнити.

Постанову Господарського суду Одеської області від «09» листопада 2006 року за позовом комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позову комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса», - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 23 червня 2011 року.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль