Ухвала суду № 16566697, 08.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р.Справа № 2-а-11503/09/2170 Категорія:9.1.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсон-Броктранс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.07.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю «Херсон-Броктранс» (надалі – ТОВ «Херсон-Броктранс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі –ДПІ у м. Херсоні), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення рішення №0000412200/0 від 11.06.2009р.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.07.2010р. позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.06.2009р. № 0000412200/0 про застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42677,25грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.05.2009р. до 27.05.2009р. відповідач здійснив позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання ним вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту №36-08 від 03.03.2008р., укладеному з нерезидентом Limited»Company за період з 03.03.2008р. по 27.05.2009р., за результатами якої складений акт №1742/22-2/34457777 від 02.06.2009р. /арк.6-8/

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Херсон - Броктранс" укладено контракт від 03.03.08р. №36-08 з компанією "Segrex Limited" Compani, за умовами якого нерезидент-продавець приймає на себе зобов'язання передати право власності на нові автомобілі, а позивач-покупець приймає на себе зобов'язання прийняти товар перелік, комплектація, кількість та ціна яких вказується в інвойсах. Строки поставки: 90 календарних днів з моменту перерахування передплати на банківський рахунок продавця. На виконання умов імпортного контракту ТОВ "Херсон - Броктранс" було перераховано на користь іноземного партнера кошти у сумі 41500 дол. США (201150,50 грн.) згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 02.09.08р. №11, строк ввезення імпортної продукції на територію України - 01.03.09р. Фактичнопродукція (автомобілі) ввезена на територію України від іноземного партнера 10.04.09р. тільки на суму 34000 дол. США (261800 грн.). Перевищення законодавче встановленого строку складає 40 днів. Частина передоплати за недопоставлений товар в сумі 7500 дол. США (57750 грн.) була повернута позивачу третьою особою Merve ULUS NAK TUR TIC LTD Sti (Turkey) згідно з трьохсторонньою угодою меморіальним ордером №9234 від 05.05.09р., перевищення законодавчо встановленого строку складає 65 днів.

На підставі акту відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції від 11.06.2009р. за № 0000412200/0, яким на позивача накладений штраф у сумі 42677,25грн. /арк.5/

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного.

Згідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України –сукупність дій, пов’язаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно зі ст. 43 вказаного Кодексу товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно зі ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів. Відповідно до Митного кодексу України, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 35 ст. 1 Кодексу є дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України. Таким чином, спочатку здійснюється пропуск товару, за ним - переміщення товару через митний кордон, тобто фактичне ввезення товару на митну територію України..

Отже, час здійснення імпортної операції має визначатися, виходячи з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Відповідно до п.1, п.2 та п.8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року №574, встановлено, що вантажна митна декларація (ВМД) –це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів, та засвідчує надання суб’єкту зовнішньо - економічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) або про зміну митного режиму щодо цих товарів і підтверджує, а не встановлює права та обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій. При цьому, у наведеній нормі не обумовлено, що ВМД є єдиним документом, яким засвідчується дата фактичного переміщення товарів через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи, перетин митного кордону України 24.12.2008р. підтверджується вантажною митною декларацією № 508000004/8/000812 /арк. 9/. Отже, товар фактично ввезений на митну територію України. В період з 24.12.2008р. по 10.04.2009р. цей товар знаходився на митній території України під митним контролем. /арк. 9-10/

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД типу ІМ-40, а дата фактичного перетину митного кордону України. Приписами Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлена відповідальність за порушення строків поставки товарів на митну територію України, а не за неввезення товару в режимі імпорту, тому позивачем не допущено порушення строків, встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»при ввезенні імпортних автомобілів та пеня нарахована безпідставно.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

          Судді: