Ухвала суду № 16565450, 23.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 року справа №2а/0570/2227/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ляшенка Д.В.

суддів Чумака С.Ю. , Гайдара А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 р. у справі №2а/0570/2227/2011, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр ділового розвитку” до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька, скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр ділового розвитку" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції Пролетарському районі м. Донецька від 19.11.2010 № 0000842303/0, № 0000832303/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.11.2010 року № 0002252302.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в період з 07.10.2010 по 3.11.2010 ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька було проведено перевірку ТОВ "Центр ділового розвитку". За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства від 08.11.2010 № 4012/23-1/33577341, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 3.1.1 Акту перевірки зазначено, що ТОВ "Центр ділового розвитку" в порушення п. 5.9 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" при розрахунку приросту/убутку балансової вартості запасів не включено дані по бухгалтерському рахунку № 23 "виробництво", що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів у 3 кварталі 2008 р. на суму 251 430,00 грн., і як наслідок, до заниження податку на прибуток в сумі 62858,00 грн.

Але протягом 3 кварталу 2008 ТОВ "Центр ділового розвитку" не здійснювало відпуск запасів: матеріалів, сировини, малоцінних предметів, напівфабрикатів у виробництво (будівництво), тобто фактичне не формувало матеріальну складову незавершеного виробництва, що підлягає коригуванню на підставі вимог п. 5.9 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств". Позивач вважав безпідставним твердження перевіряючих про необхідність визначення приросту запасів у незавершеному виробництві у 3 кварталі 2008, оскільки позивач не мав жодних законодавчих підстав для оподаткування балансової вартості будь-якої частини незавершеного виробництва, та як наслідок відсутні факти, які б свідчили про заниження приросту балансової вартості у 3 кварталі 2008 на суму 251 430,00 грн.

В розділі 3.1.2 Акту перевірки зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів, отриманих від ПП "Леко Будпостач", що на думку перевіряючих, призвело до заниження податку на прибуток у 1 кварталі 2009 - на суму 688,00 грн., у 2 кварталі 2009 -на суму 323,00 грн., у 3 кварталі 2009 - на суму 1 615,00 грн.

Придбані ТОВ "Центр ділового розвитку" у ПП "Леко Будпостач" товари були використані на спорудження об'єкту, який не завершений будівництвом. Перевіркою не встановлено заниження приросту матеріалів у 1-3 кварталах 2009, тому віднесені до валових витрат в ці періоди матеріали, в тому числі придбані у ПП "Леко Будпостач", не вплинули на об'єкт оподаткування і розмір податку на прибуток зазначених податкових періодів.

Виконання угоди підтверджується усіма необхідними документами.

За результатами перевірки правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість зроблено висновок про заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 2 100,00 грн., у т.ч.: у лютому 2009 - на суму 550,00 грн., у травні 2009 - на суму 258,00 грн., у липні 2009 - на суму 1 292,00 грн. Перевіряючими встановлено, що підприємство не мало права на віднесення цих сум до складу податкового кредиту, тому що вони виникли з операцій, що проведені на підставі нікчемного правочину.

В процесі взаємовідносин з ПП "Леко Будпостач" позивачем було придбано товари - продукцію виробничо-технічного призначення для подальшого використання у оподаткованих операціях в межах власної господарської діяльності. Суми податку на додану вартість у зв'язку із придбанням у ПП "Леко Будпостач" товарів підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Крім того, позивач зазначив, що згідно інформації ДП "Інформаційно-ресурсний центр", ПП "Леко Будпостач" є юридичною особою (ЄДРПОУ 36305915), на час розгляду справи воно не є припиненим, знаходиться за місцем знаходження, перебуває на обліку як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 100157059 від 24.12.2008.

Також є безпідставними висновки відповідача викладені в п. 3.5.8 Акту перевірки про те, що підприємством здійснено перевищення ліміту готівки в касі підприємства на суму 2 965,00 грн.,

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Представники сторін за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька було складено акт № 4012/23-1/33577341 від 08.11.2010 року (а.с. 27-71) та додаток до акту № 25176/10/23-113 від 16.11.2010 року (а.с. 75-80), відповідно до яких встановлено наступні порушення позивачем вимог законодавства:

1.п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65 484,00 грн., у т.ч.:

-у 3 кварталі 2008 - на суму 62 858,00 грн.;

-у 1 кварталі 2009 - на суму 688,00 грн.;

-у 2 кварталі 2009 - на суму 323,00 грн.;

-у 3 кварталі 2009 - на суму 1 615,00 грн.

2.п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 100,00 грн., у т.ч.:

-у лютому 2009 - на суму 550,00 грн.;

-у травні 2009 - на суму 258,00 грн.;

-у липні 2009 - на суму 1 292,00 грн.

3.п. 2.8, п. 2.9 гл. 2, п. 3.5 гл. З "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (зі змінами та доповненнями) - перевищення ліміту залишків готівки у касі підприємства на суму 2 965,00 грн.

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька були прийняті:

-податкове повідомлення - рішення № 0000842303/0 від 19 листопада 2010 року, яким відповідно до п.п. "б" п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 - III, позивачу було розраховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 98 226,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 65 484,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32 742,00 грн.(а.с. 24)

-податкове повідомлення - рішення № 0000832303/0 від 19 листопада 2010 року, яким відповідно до п.п. "б" п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 - III, позивачу було розраховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 150,00 грн., у і тому числі: за основним платежем - 2 100,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 050,00 грн. (а.с. 25)

-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002252302 від 19 і листопада 2010 року, яким відповідно до ст.1 абз. 2 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 позивачу було нараховано фінансові санкції на суму 5 930,00 грн. (а.с. 26)

Так, в п. 3.1.1 Акту перевірки зазначено, що позивачем в порушення п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при розрахунку приросту/убутку балансової вартості запасів не включено дані бухгалтерського рахунку № 23 "виробництво", що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів у 3 кварталі 2008 року на суму 251 430,00 грн, та як наслідок, до заниження податку на прибуток в сумі 62 858,00 грн.

Основним видом діяльності Позивача є будівництво адміністративної будівлі за адресою: м. Донецька вул. Челюскінцев , 142. Фінансування зазначеного будівництва здійснюється за рахунок пайових внесків фізичних та юридичних осіб.

На рахунку № 23 "виробництво" накопичуються витрати Позивача, що пов'язані зі спорудженням зазначеного об'єкту будівництва.

Відповідно до вимог п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п 5.9 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення перетворення, зберігання яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом за винятком тих, що отримані безкоштовно.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

-ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої вартості однорідних запасів;

- вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

-нормативних затрат;

- ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

,Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Позивачем до суду було надано оборотно-сальдові відомості по рахунках 20,22,23,28 за 4 квартал 2007, 1-3 квартал 2008, декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, 1 квартал 2008, 1 півріччя 2008, 3 квартали 2008 року та за 2008 рік. (а.с. 115-201).

Крім того, позивачем до суду було надано картки по рахунку 23 "Виробництво" за липень, серпень, вересень 2008 року, оборотно-сальдові відомості по рахунку 23 "Виробництво" за липень,

серпень, вересень 2008 року, договори із субпідрядними організаціями з актами № КБ-2в та № КБ-3.

Відповідно до наданих доказів в 3 кварталі 2008 року ТОВ "Центр ділового розвитку" мало правовідносини будівельного підряду і наступними організаціями: ТОВ "Алюмо сервіс" (договори № 0000326 віл 05.12.2007), ПП ОСОБА_2 (договір № 02/23-06/08 від 23.06.2008), ТОВ "Сучасні фасадні системи" (договір № 29/10/07 від 29.10.2007), ТОВ "ДЗСМ "Астор" (договір № 2/51 від 23.05.2008), ТОВ “Інтерклімат", ТОВ "Альянс" (№ ЗМ 02/08-4 від 20.02.2008), ТОВ "Профіт" (Договір № 02/19 від 19.02.2009), ТОВ "Апексстрой" (договір від 03.12.2007), ТОВ "Дон груші" (договір № ЙІ/23-8 від 23.01.2008), ПП "Юг" (№ 5 від 07.04.2008), тому до рахунку № 23 "Виробництво" відносились будівельно-монтажні роботи, що здійснювались підрядними підприємствами. Загальна сума підрядних будівельно-монтажних робіт за 3 квартал 2008 року становить 1261 961. Вартість зазначених робіт є основною складовою формування приросту рахунку 23 "Виробництво".

На підставі аналізу довідок про вартість робіт та актів приймання підрядних робіт судом визначено, що в 3 кварталі 2008 року власні матеріали позивача були надані субпідрядникам ТОВ "Інтерклімат" та ТОВ "Профіт" в сумі 387 104,00 грн. та 1 595,20 грн. відповідно. Зазначені суми визначені шляхом відрахування при визначенні підсумкової суми актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість робіт, тому факти виключення зазначених сум з підсумку вартості робіт за актами унеможливлює віднесення їх на валові витрати у складі прийнятих субпідрядних робіт.

Відповідно до позиції ДПА України, викладеній в листі від 27.05.2005 № 4807/6/11-1116, відносно незавершеного будівництва та готової продукції, Законом зобов'язується вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості незавершеного будівництва та залишків готової продукції лише в частині вартості запасів, визначених Законом, а саме: сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів, використаних на їх виробництво. Витрати, пов'язані з виробництвом (перетворенням, зберіганням) запасів, у тому числі витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, тощо, у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості незавершеного будівництва та залишків готової продукції не враховується. Крім того, листом ДПА України від 24.10.2008 року № 10442/6/17-0716 було надано роз'яснення, що якщо платник податку здійснює будівництво з метою продажу і при цьому залучає до виконання будівельно-монтажних робіт підрядні організації, то вартість виконаних робіт, в тому числі і субпідрядними організаціями відноситься на валові витрати такого платника. При цьому вартість запасів у незавершеному будівництві, які були безпосередньо придбані платником податків, підлягає відображенню у податкової обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на загальних підставах.

Оскільки, згідно даних за 3 квартал 2008 року, підтверджується те, що витрати на придбання матеріалів були понесені відповідними підрядними організаціями, а не платником податку, тому вони не підлягають коригуванню у Позивача згідно із нормами п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а витрати щодо сплати вартості робіт субпідрядними організаціями за відрахуванням придбаних Позивачем матеріалів були віднесені на рахунок № 23 "Виробництво".

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (надалі -Порядок), акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Відповідно до п.1.5 Порядку акт виїзної планової перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами виїзної планової перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п.1.6 Порядку). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті виїзної планової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку).

В акті перевірки не міститься інформація стосовно встановленого порушення, не зазначені причини виникнення розбіжностей між даними податкового органу та даними платника податків, відсутнє посилання на будь-які первинні документи, що підтверджують передання власних матеріалів субпідрядним організаціям на суму 251430 грн. та які не було враховано в розрахунку приросту балансової вартості запасів по рахунку 23 "Виробництво".

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 71 КАС України, відповідно до яких, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов правильного висновку про недоведеність відповідачем обставин порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині не врахування в розрахунку приросту балансової вартості матеріалів вартість власних матеріалів, що були надані субпідрядникам, тому висновки ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька щодо заниження внаслідок зазначених вище порушень податку на прибуток у 3 кварталі 2008 року на суму 62 858,00 грн. є необґрунтованими.

Під час перевірки встановлено факт взаємовідносин між ТОВ "Центр ділового розвитку" (Покупець) та ПП "Леко Будпостач" (Постачальник), які склалися на підставі договору № ДГ-0000002 від 16.02.2009.

На виконання умов договорів ПП "Леко Будпостач" на користь ТОВ "Центр ділового розвитку" було поставлено продукцію виробничо - технічного призначення, що підтверджено видатковими накладними: № РН-0000002 від 16.02.09; № РН 0000009 від 22.05.09; № РН-0000011 від 22.07.09, та податковими накладними: № 2 від 16.02.09, № 9 від 22.05.2009, № 11 від 22.07.2009. Загальний обсяг проведених фінансово-господарських операцій з ПП "Леко Будпостач" склав 12 600,58 грн., у тому числі ПДВ 2 100,00 грн..

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок грати постачальника.

З метою встановлення достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість відповідачем були використано дані актів від 29.07.2010 № 3840/23-1/36305915 та № 3841/23-1/36305915 про неможливість проведення перевірки ПП "Леко Будпостач" з питань підтвердження відомостей, отриманих від платників податків за період лютий, травень, липень 2009 року, інформацію баз даних АІС "РПП", АІС "Бест звіт", даних співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Відповідно до зазначених актів фактично згідно податкової звітності у ПП "Леко Будпостач" недостатні трудові ресурси, складські приміщення, транспортне та торговельне обладнання для здійснення основного виду діяльності підприємства, основні засоби відсутні, додаток К1 до декларації з податку на прибуток за 2009 рік не надавався.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що ставляться звичайно у певних умовах .

Статтею 202 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи із вимог ст. 215 ЦК України підстави, передбачені ст. 203 ЦК України, для визнання спірних правочинів недійсними відсутні.

Належними доказами позивачем підтверджено виконання угоди.

Рішень судів або інших уповноважених органів про визнання договору недійсним або про встановлення мети укладення договору яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства ДПІ не надано.

Висновки відповідача про нікчемність угоди ґрунтуються на припущеннях і повністю спростовані наданими належними письмовими доказами.

З огляду на викладене, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про невідповідність висновків ДШ у Пролетарському районі м. Донецька щодо заниження податку на прибуток в розмірі 2 626, 00 грн. у 1-3 кварталі 2009, щодо заниження податку на додану вартість на суму 2 100,00 грн. матеріалам проведеної перевірки, та документам, наданими сторонами до суду.

Також є правильними висновки суду 1 інстанції про протиправність рішення відповідача про застосування до позивача штрафної санкції в сумі 5 930 грн. оскільки висновки ДПІ про перевищення ліміту залишків готівки в касі підприємства на суму 2965 грн, у зв”язку із відсутністю у відомості про виплату заробітної плати та видатковому ордері підписів осіб які отримали кошти, спростовані наданими позивачем відповідними документами, які підтверджують отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначених коштів.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 р. у справі №2а/0570/2227/2011 залишити без задоволення , а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.