Ухвала суду № 16565246, 14.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року справа №2а/0570/1798/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представників позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 07.06.2011 року, ОСОБА_3, за довіреністю від 07.06.2011 року, представників відповідача Булигої В.П., Присяжного С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/1798/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвнешторг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, за участю прокурора про скасування податкове повідомлення рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 645 833 грн., по податковим деклараціям з податку на додану вартість за березень, квітень 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

14 липня 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Донвнешторг” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення 0001382340/0/16516/10/23-3 від 11.06.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 66666 грн. та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 645833 грн., яка склалась з повних сум заявлених у податкових деклараціях з ПДВ за березень 2009 р. 300000 грн., за квітень 2009 р. 345833 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.09, залишеною без змін ухвалою від Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.02.10, позов задоволений.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2010 по справі №К-16075/10, касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задоволена частково, скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.09 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 24.02.10 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування в сумі 645833,00грн., справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині залишено без змін. Підставою для скасування судових рішень в цій частині, стало не дослідження факту поставки позивачу шкіряного напівфабрикату вет-блу із зясуванням, зокрема обставин щодо місця поставки, транспортування, складування товару, його подальшого використання, наявних виробничих площ, документи державного ветеринарну - санітарного нагляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Донвнешторг” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька була надана податкова декларація з розрахунком суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 300000 грн. за березень 2009 р. та 345833 грн. за квітень 2009 р. Крім того, відповідно пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач в пятиденний термін після подання вищевказаної декларації податковому органу, надав відповідному органу Державного казначейства України копію декларацій з ПДВ по якої прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування за наслідками звітного періоду з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення свого реєстру податкових декларацій у розрізі платників, з прийняття якої органом державного казначейства України на податкової декларації також була зроблена відповідна відмітка з датою, а саме: 21.04.2009 р. за березень 2009 р., 25.05.2009 р. за квітень 2009 р. Вищевказана сума бюджетного відшкодування була розрахована Позивачем відповідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(надалі по тексту Закон), як відємна різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за відповідний вищевказаний звітний податковий період. Також Позивачем відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону у деклараціях з ПДВ за березень, квітень 2009 р. були включені суми ПДВ які підлягають відшкодуванню з бюджету, які дорівнюють сумам податку які були фактично сплачені ТОВ “Донвнешторг”(одержувачем товару) у попередніх податкових періодах (у лютому та березні 2009 р.) своєму постачальнику товару - ТОВ “Укспецторг-К” за придбаний у нього шкіряний полуфабрікат ВЕТ-БЛУ згідно договору б/н от 01.07.2005 р. Позивач не погоджується з тим, що неможливість перевірки контрагента є підставою в відмові в відшкодуванні з бюджету податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено, а саме стягнуту з Державного бюджету України на користь ТОВ “Донвнешторг” м. Донецьк

(83044, м. Донецьк, вул. Університетська, 138/46, п/р 26004098001111 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанке”м. Донецьк, МФО 335593 ЄДРПОУ 32805224), бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі - 645833 грн., яка склалась з повних сум заявлених у податкових деклараціях з ПДВ за березень 2009 р. - 300000 грн., за квітень 2009 р. - 345833 грн. шляхом перерахування на його поточний рахунок та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донвнешторг” м. Донецьк (83044, м. Донецьк, вул. Університетська, 138/46, п/р 26004098001111 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанке” м. Донецьк, МФО 335593 ЄДРПОУ 32805224) судовий збір в розмірі 1703,40 грн.

Відповідач-1 Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що за змістом Закону № 168, право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару, тобто, при винесенні постанови Донецьким окружним адміністративним судом від 22.04.11 по справі № 2а/0570/1798/2011 порушені норми матеріального права, а саме: п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.7.5, п. 7.7. ст. 7 Закону №168, та не враховані норми ст. 2, п. 1 ст. 10 Закону № 509, п. 1 Порядку №451. Окрім того відповідач-1 в апеляційній скарзі зауважує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, а саме судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання щодо призначення експертизи додаткової угоди від 13.01.07 за № 2/1 до угоди від 01.07.05 б/н, яка фактично виключає необхідність постачанню товару засобами ТОВ «Укрспецторг-К», не враховано, що зазначена додаткова угода є невід'ємною частиною угоди від 01.07.05 б/н, яка позивачем до перевірки надана не була. Окрім того зазначає, що Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженими наказом ДПА України від 18.08.2005 №350, затверджені передбачені заходи з запобігання безпідставного отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. На підставі Наказу №350 та Наказу №451, органи Державної податкової служби здійснюють перевірки по всьому ланцюгам учасників господарських відносин до кінцевого виробника продукції. В ході проведення зустрічних перевірок між позивачем та його контрагентів за спірні періоди відповідачем-1 були направлені наступні запити до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька щодо взаємовідносин з ТОВ «Укрспецторг-К». Отримано відповіді №8826\7\23-313 від 26.03.08 року та №8827\7\23-413 від 26.03.08 року відповідно до яких підприємство за юридичною адресою не заходиться. На думку відповідача-1 отримання відповідей по запитам на проведення зустрічних перевірок має істотне значення для підтвердження або не підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету, і як слід, встановлення правомірності включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача зауважили, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представники відповідача-1 зауважили, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню.

Представник відповідача-2 та представник прокуратури у судове засідання не зявися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у їх відсутність.

Представник прокуратури у судове засідання не зявися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Донвнешторг" м. Донецьк є юридичною особою, зареєстроване 22 грудня 2003 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 32805224, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 07775963 від 26 січня 2004 року (а.с.18-20).

На підставі направлення від 22.05.2009 року № 687/002231, ДПІ у Київському районі м. Донецька проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвнешторг" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника

у банку за березень, квітень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в березні, квітні, травні, вересні, грудні 2007 року, та березні, квітні 2008 року.

На підставі перевірки податковим органом складено акт від 02.06.2009 року №3524/23-3/32805224, відповідно до висновку акту перевірки, не можливо підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року на суму 233334 грн., за квітень 2009 року на суму 345833 грн., що повязано з відсутністю відповідей по направленим запитам по ланцюгу до виробника, щодо ТОВ “Укрспецторг-К” який був постачальником ТОВ “Донвнешторг”.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.7.2, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. В акті перевірки зазначено, що за результатами проведених податковим органом перевірок не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, що пов'язано з відсутністю відповідей по направленим запитам по ланцюгу до виробника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, за приписами п.п. 7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п. 7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

В даному випадку платник податку прийняв рішення про відшкодування сум ПДВ в зазначеному розмірі шляхом зарахування на його рахунок, про що свідчать рядок 25.1 податкових декларацій з ПДВ за березень 2009 р. та за квітень 2009 р.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Позивачем до відповідача-1 були надані декларації з податку на додану вартість, податкові декларації з розрахунками сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ( далі по тексту - податкова декларація з ПДВ) у розмірі 300000 грн. - за березень 2009 р. та 345833 грн. - за квітень 2009 р.

Відповідно п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону позивач в пятиденний термін після подання вищевказаних декларацій податковому органу, надав відповідному органу Державного казначейства України копії декларацій з ПДВ по яким прийняв рішення про повернення сум бюджетного відшкодування за наслідками звітного періоду з відмітками податкового органу про її прийняття, для ведення свого реєстру податкових декларацій у розрізі платників, з прийняття яких органом державного казначейства України на податкових деклараціях також були зроблені відповідні відмітки з датами, а саме: 21.04.2009 р. - за березень 2009 р., 25.05.2009 р. - за квітень 2009 р.

Згідно податкових декларацій з ПДВ, відшкодуванню з бюджету підлягає відшкодуванню ПДВ у розмірі 300000 грн. - за березень 2009 р. та 345833 грн. - за квітень 2009 р.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний

термін після закінчення перевірки надати погану державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового - органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невід'ємність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетною відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого зниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3. цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б)у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для ії вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність субєктів господарювання.

Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару.

Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що «бюджетне відшкодування» це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обовязку платника податку покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на отримання суми бюджетного відшкодування повязано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Факт отримання позивачем продукції та сплати позивачем суми податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам був встановлений під час проведення перевірки та відповідачем не оспорюється.

Доводи скаржника з посиланням на неможливість проведення перевірки контрагентів позивача по ланцюгу до виробника, колегією суддів не прийняті до уваги оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування відємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Фактичне виконання позивачем господарських операцій за договором укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донвнешторг" та ТОВ “Укспецторг-К”, підтверджується матеріалами справи, а саме податковими накладними: від 25.05.07 №28/07, від 24.09.07 №41/07, від 18.10.07 №44/07, від 24.10.07 №46/07, від 02.11.07 №46/11, від 02.11.07 №47/11, від 29.11.07 №49/11, від 06.12.07 №51/11, від 06.12.07 №52/11, від 14.12.07 №56/12, від 14.12.07 №58/12, від 14.12.07 №57/12, від 14.12.07 №59/12, від 15.12.07 №61/12, від 15.12.07 №60/12, від 26.12.07 №66/12, від 26.12.07 №63/11, від 26.12.07 №65/12, від 26.12.07 №64/12,від 04.03.08 №07-3,від 04.03.08 №08-3, від 25.04.08 №16-04, та платіжними дорученнями: від 12.02.09 №14, від 13.02.09 №13, №15, №16, від 16.02.09 №18, №17, від 17.02.09 №19, №20, від 18.02.09 №21, №22, від 19.02.09 №24, №23, від 23.02.09 №27, №28, від 24.02.09 №30, від 26.02.09 №32, №33, №34, від 02.03.09 №36, №37, від 04.03.09 №38, від 05.03.09 №39, №40, від 06.03.09 №41, №42, від 13.03.09 №43, від 16.03.09 №44, від 18.03.09 №45, від 20.03.09 №55, від 19.03.09 №46, від 23.03.09 №56. від 24.03.09 №57, №58, від 25.03.09 №59, №60, від 29.03.09 №61, №62. Зазначені платіжні доручення виписані на суму 100000,00 грн. кожна, та платіжне доручення від 30.06.09 №65 на суму 75000,00 грн. (а.с.57-96,

Стосовно питання зберігання та транспортування полуфабрікату ВЕТ-БЛУ, колегія суддів зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донвнешторг" та ПП «Фабрика ВЕТ БЛУ» було укладено договір складського зберігання від 01.12.07 (т.3 а.с. 4). 12.01.2007 року між ТОВ “Укспецторг-К” та ПП «Фабрика ВЕТ БЛУ» було укладено договір складського зберігання (т.2 а.с. 233). Відповідно до матеріалів справи, а саме додаткової угоди № 2/1 до договору б/н від 01.07.2005 року відповідно з якою, товар відпускався покупцю зі складу ПП «Фабрика ВЕТ БЛУ». З огляду на викладене шкіряний полуфабрікат ВЕТ-БЛУ фактично за межі складу не вивозився, що обумовлює відсутність товарно-транспортних накладних.

Відповідно до довідки з Головного управління ветеринарної медицини в Донецькій області від 21.02.2011 року, згідно якої шкіряний полуфабрікат ВЕТ-БЛУ не відноситься к шкіряній сировині тому ветеринарними документами супроводжуватися не зобовязано (т. 2 а. с. 228).

В обґрунтування подальшого використання шкіряного полуфабрікату ВЕТ-БЛУ, в матеріалах справи наявні вантажно-митні декларації, екологічні декларації, які оформлювались при експорті даного товару.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за результатами господарської діяльності позивач отримав право на відшкодування податку на додану вартість у розмірі 300000 грн. - за березень 2009 р. та 345833 грн. - за квітень 2009 р.

Зазначені суми дорівнюють сумам податку, які були фактично сплачені ТОВ “Донвнешторг” (одержувачем товару) у попередніх податкових періодах (у лютому та березні 2009 р.) своєму постачальнику товару - ТОВ “Укспецторг-К” за придбаний у нього шкіряний полуфабрікат ВЕТ-БЛУ згідно договору б/н от 01.07.2005 р.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до листів ТОВ “Укспецторг-К” які підтверджують факт надання до ДПІ в Калінінському районі м. Донецька для перевірки документи по взаємовідносинам з позивачем, проте до теперішнього часу податковим органом перевірки не здійснені. Відповідно до листа від 29.10.08 року №7/10/08 сторони не є учасниками перевізного процесу.

Колегія суддів підкреслює, що відповідно до судової практики Верховного суду України під фактом надмірної сплати товару розуміється сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими, що спростовує посилання відповідача на необхідність доведення наявності в бюджеті надмірно сплаченої суми ПДВ.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/1798/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/1798/2011 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 17 червня 2011року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва