Постанова № 16563671, 25.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2011                                                                                           № 31/203

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:           Ткаченка Б.О.

          Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 25.06.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Конзас» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року,

у справі           № 31/203 (суддя Качан Н.І.)

за заявою          приватного акціонерного товариства «Конзас»

про          визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом приватного підприємства «Оздоб-сервіс»

до          приватного акціонерного товариства «Конзас»

про          стягнення заборгованості 280349,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року позовні вимоги приватного підприємства «Оздоб-сервіс» до приватного акціонерного товариства «Конзас» (в минулому ЗАТ «Конзас») про стягнення заборгованості 280349,16 грн. задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду – без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2010 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову від 29.09.2010 року та рішення від 22.06.2010 року – без змін. На виконання рішення судом видано судовий наказ від 06.12.2010 року.

06.04.2011 року приватного акціонерне товариство «КонЗас» звернулось з ззаявою про визнання наказу суду № 31/203 від 06.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року заяву боржника про визнання наказу суду № 31/203 від 06.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 21.04.2011 року приватного акціонерне товариство «Конзас» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року та прийняти нове рішення, яким визнати наказ господарського суду від 06.12.2010 року по справі № 31/203 про стягнення з приватного акціонерного товариства «Конзас» на користь приватного підприємства «Оздоб-сервіс» коштів у розмірі 270678,81 грн. таким, що не підлягає виконанню. Крім того, скаржник просив відновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року.

Ухвалами апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні 14.06.2011 року представник скаржника, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення суду, яким заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Приватне підприємство «Оздоб-сервіс» будучи належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи в судові засідання 14.06.2011 року та 25.06 2011 року представники не з’явились про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, заслухавши думку ПрАТ «Конзас», колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки участь в судовому засіданні 25.06.2011 року представників ПП «Оздоб-сервіс» судом обов’язковою не визнавалась. Клопотань від сторін про відкладення розгляду справи до апеляційного господарського суду не надходило. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити те, що по даній справі за заявою приватного акціонерного товариства «Конзас» у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України продовжувався строк розгляду апеляційної скарг на п’ятнадцять днів.

Ухвалою колегії суддів апеляційного господарського суду у судовому засіданні 25.06.2011 року здійснено заміну найменування сторони по справі № 31/203 – відповідача закритого акціонерного товариства «Конзас» на приватне акціонерне товариство «Конзас».

Також, судова колегія зазначає, що ухвалою апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року витребувано додаткові докази по справі, зокрема інформацію про те, чи вступило в законну силу рішення господарського суду Запорізької області по справі № 26/259/10 та чи не було оскаржено дане рішення до Вищого Господарського Суду України. Крім того, зобов’язано скаржника надати докази (довідку з Державної виконавчої служби) про те, чи виконаний судовий наказ від 26.01.2011 року виданий на виконання зазначеного рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2010 року.

На виконання вимог суду, у судовому засіданні 25.06.2011 року скаржником було надано апеляційному господарському суду належним чином завірену копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року, копію наказу господарського суду Запорізької області про примусове виконання рішення суду № 26/259/10 від 26.01.2011 року, копію постанови Вищого господарського суду України від 29.03.2011 року по справі № 26/259/10, якою залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року. Крім того, скаржником було надано лист підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області №8582 від 23.06.2011 року з якого вбачається, що станом на 23.06.2011 року судовий наказ № 26/259/10 від 26.01.2011 року не виконано, боржником, борг не сплачено.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року по справі № 31/203 позовні вимоги приватного підприємства «Оздоб-сервіс» до приватного акціонерного товариства «Конзас» (в минулому ЗАТ «Конзас») про стягнення заборгованості 280349,16 грн. задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду – без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2010 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову від 29.09.2010 року та рішення від 22.06.2010 року – без змін. На виконання рішення судом видано судовий наказ від 06.12.2010 року.

На підставі наказу за заявою ПП «Оздоб-Сервіс» відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києва було відкрито виконавче провадження № 23464747.

Крім того, 26.10.2010 року господарським судом Запорізької області винесено рішення по справі № 26/259/10, яким стягнуто солідарно з ПП «Оздоб-Сервіс» та TOB «Іннова-Україна» на користь ПрАТ «Конзас» (в минулому ЗАТ «Конзас») суму збитків 4415059,60 грн., 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2010 року у справі № 26/259/10 залишено без змін. 26.01.2011 року на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2010 року у справі № 26/259/10 останнім був виданий наказ про стягнення солідарно з ПП «Оздоб-Сервіс» та TOB «Іннова-Україна» суму збитків 4415059,60 грн., 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наказу господарського суду Запорізької області № 26/259/10 від 26.01.2011 року підрозділом примусового виконання відділу ДВС Головного управління юстиції в Київській області було відкрито виконавче провадження.

З матеріалів справи також вбачається, що 04.03.2011 року ПрАТ «Конзас» було направлено на адресу ПП «Оздоб-Сервіс» лист вих. № 124/03 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 270678,60 грн. в порядку ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України.

06.04.2011 року приватне акціонерне товариство «Конзас» звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання наказу суду № 31/203 від 06.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року заяву боржника про визнання наказу суду № 31/203 від 06.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції про залишення заяви боржника про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню без розгляду, колегія суддів апеляційного господарського суду погодитися не може виходячи з наступного.

Розглядаючи вказану заяву боржника в порядку ст. 117 ГПК України суд першої інстанції помилково прийшов до висновку та залишив її без розгляду. В порядку ст. 117 ГПК України місцевий господарський суд повинен був розглянути вказану заяву по суті та вирішити чи задовольнити заяву, чи відмовити в задоволенні останньої.

Так, ч. 2 ст. 117 ГПК України передбачено право господарського суду, який видав наказ, за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. Частина 4 ст. 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, а саме: якщо його видано помилково та якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що наведений вище перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є вичерпним. Крім того, так ж правова позиція зазначена у п. 3.3 Роз’яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 28.03.2002 року № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Виконання судових рішень, згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», здійснюється на підставах та у спосіб, визначених цим законом та іншими законами та нормативно-правовими актами. Зазначений закон не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ст. 601 ЦК України.

Судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що сторонами не проведено зарахування однорідних зустрічних вимог. Так, ПрАТ «Конзас» було направлено на адресу ПП «Оздоб-Сервіс» лист № 124/03 від 04.03.2011 року про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 270678,60 грн. в порядку ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи міститься копія поштового фіскального чеку та опис вкладення в лист з відміткою поштового відділення про відправлення вказаного листа. Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до положень ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України для зарахування зустрічної однорідної вимоги достатньо заяви однієї сторони.

Судова колегія зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов’язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша – боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов’язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов’язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) – лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов’язання. В такому випадку зобов’язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв’язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов’язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги; 4) зарахування припускається тоді коли між сторонами не має спору відносно характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання та інше. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов’язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду, і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованою заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та доводи апеляційної скарги про зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності норм ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України.

Так, як вбачається з матеріалів справи за рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року по справі № 31/203 ПрАТ «Конзас» є боржником перед ПП «Оздоб-Сервіс» на суму 270678,81 грн. На підставі судового наказу відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києва відкрито виконавче провадження № 23464747. Крім того, в свою чергу за рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2010 року по справі № 26/259/10 ПП «Оздоб-Сервіс» є боржником перед ПрАТ «Конзас» на суму 4440759,60 грн. та на підставі наказу господарського суду Запорізької області № 26/259/10 від 26.01.2011 року підрозділом примусового виконання відділу ДВС Головного управління юстиції в Київській області було відкрито виконавче провадження.

Як зазначалося вище, на виконання вимог суду скаржником було надано апеляційному господарському суду додаткові докази, зокрема лист підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області №8582 від 23.06.2011 року з якого вбачається, що станом на 23.06.2011 року судовий наказ № 26/259/10 від 26.01.2011 року не виконано, боржником, борг не сплачено.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи ПрАТ «Конзас» про зарахування зустрічних однорідних вимог є обґрунтованими. Так, за одним зобов’язанням ПрАТ «Конзас» є боржником перед ПП «Оздоб-Сервіс» на суму 270678,81 грн., а за іншим зобов’язанням ПП «Оздоб-Сервіс» є боржником перед ПрАТ «Конзас» на суму 4440759,60 грн. По зазначеним зобов’язанням вимоги ПрАТ «Конзас» перед ПП «Оздоб-Сервіс» та навпаки ПП «Оздоб-Сервіс» перед ПрАТ «Конзас» є грошовими, тобто однорідними. Крім того, як під час розгляду заяви у суду першої інстанції так і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, зобов’язання по сплаті суми боргу як зі сторони ПрАТ «Конзас» так і зі сторони ПП «Оздоб-Сервіс» не виконані. В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення ПП «Оздоб-Сервіс» про зарахування вказаних зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, враховуючи положення п.4 ст. 117 ГПК України, зокрема те, що ПрАТ «Конзас» добровільно виконало рішення по справі № 31/203, судова колегія вважає, що зобов’язання ПрАТ «Конзас» перед ПП «Оздоб-Сервіс» по сплаті заборгованості в сумі 270678,60 грн. припинилось на підставі листа № 124/03 від 04.03.2011 року про зарахування однорідних зустрічних вимог.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року, прийнята у зв’язку з не правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, є такою що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Конзас» слід задовольнити, оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким заяву приватного акціонерного товариства «Конзас» про визнання наказу № 31/203 від 06.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню – задовольнити. Визнати наказ господарського суду міста Києва № 31/203 від 06.12.2010 року про стягнення з приватного акціонерного товариства «Конзас» (в минулому ЗАТ «Конзас») на користь приватного підприємства «Оздоб-сервіс» заборгованості у розмірі 267765,16 грн., 2677,65 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, господарський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Конзас» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року по справі № 31/203 задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року по справі № 31/203 скасувати.

Прийняти нове рішення суду, яким заяву приватного акціонерного товариства «Конзас» про визнання наказу № 31/203 від 06.12.2010 року таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

3.          Визнати наказ господарського суду міста Києва № 31/203 від 06.12.2010 року про стягнення з приватного акціонерного товариства «Конзас» (03084, м. Київ, Столичне шосе, буд. 275, код ЄДРПОУ 14364778) на користь приватного підприємства «Оздоб-сервіс» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 18, код ЄДРПОУ 31463691) заборгованості у розмірі 267765,16 грн., 2677,65 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу таким, що не підлягає виконанню.

4. Матеріали справи № 31/203 повернути до господарському м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      Лобань О.І.

Судді                                                                                          Ткаченко Б.О.

                                                                                          Федорчук Р.В.