Постанова № 16563674, 29.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011 № 7/555

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Гольцової Л.А.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник, дов. № 143 від 31.03.2011;

від відповідача:не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства "Чоколівське" Соломянської районної у місті Києві ради

на рішення Господарського судуміста Києва від10.03.2011

у справі№ 7/555 (суддя Якименко М.М.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

доКомунального підприємства "Чоколівське" Соломянської районної у місті Києві ради

простягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення 1 122 329,44 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2011 розгляд апеляційних скарг у справі № 7/555 відкладено на 20.06.2011, а у судовому засіданні 20.06.2011 оголошено перерву до 29.06.2011.

Згідно зі ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційних скарг у справі № 7/555 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі №7/555 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 909 377,00 грн. основного боргу, 2 843,56 грн. 3% річних, 3 836,82 грн. пені, 9 160,57 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних маршрутних листів, розшифровками рахунків абонента, дебетово-інформаційними повідомленнями та актами виконаних робіт стверджується факт надання позивачем відповідачу у період з 01.04.2010 по 01.08.2010 послуг з постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення вартістю 2 734 243,30 грн., а також оплати відповідачем одержаних послуг у розмірі 1 824 866,30 грн., у звязку з чим борг відповідача становить 909 377,00 грн.; згідно з наявними доказами на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають, таким чином, у позові щодо стягнення боргу по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих з 01.04.2010 по 01.08.2010 у розмірі 327 888,45 грн., слід відмовити; вимоги про стягнення 3% річних за час прострочення підлягають частковому задоволенню, з урахуванням фактичного розміру простроченої суми; нарахована позивачем пеня підлягає частковому задоволенню, згідно із розрахунком суду, з урахуванням фактичного розміру простроченої суми.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі № 7/555 скасувати в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивача суми в розмірі 206 272,06 грн. з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються тим, що позивач, в розумінні ст. 34 ГПК України, обґрунтував та довів в судовому процесі правомірність стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води, що була використана відповідачем в своїй господарській діяльності для надання послуги з гарячого водопостачання, належними засобами доказування; відповідно до своєї статутної діяльності та ліцензії на такий вид господарської діяльності, як централізоване водопостачання та водовідведення, позивач є єдиним в місті Києві підприємством централізованого водопостачання та водовідведення, тому несплата коштів, або перерахування їх іншій юридичній особі, за послуги з постачання питної води, в тому числі і питної води, яку відповідач використав у своїй господарській діяльності для надання послуги з гарячого водопостачання, є порушенням права власності позивача.

На думку позивача, судом, в порушення ст.ст. 4-7, 43 ГПК України, не перевірено, ким та яким чином здійснюється оплата за питну воду, що використовується для гарячого водопостачання, та не наведено підстав для звільнення відповідача від оплати вартості одержаних послуг у випадку, коли питна вода, що облікована за відповідачем, відпущена ним з мережі іншій особі, яка не має правових підстав для одержання послуг з водопостачання.

Позивач у апеляційній скарзі вказує на те, що зазначені обставини не були враховані Господарським судом міста Києва, що призвело до порушення загальних принципів судочинства, закріплених в ст. 129 Конституції України, та ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 43 ГПК України.

Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі №7/555 скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

На думку відповідача, при винесенні рішення, суд спирався тільки на поданий позивачем розрахунок заборгованості, вважаючи даний розрахунок повним підтвердженням позовних вимог; судом не було проведено належної оцінки доказів, відповідно до ст. 43 ГПК України; суд не взяв до уваги, що послуги, за які позивач вимагав стягнення плати з відповідача, надавались ним на інший абонентський номер і не були врегульовані договором.

Відповідач зазначає, що субєкт господарювання, на балансі якого знаходиться тепловий пункт (бойлер, котельня тощо), має купувати холодну воду для виробництва комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води у водопостачальних підприємств, а на балансі відповідача немає жодної котельні чи бойлера; постачання води на підігрів не регулюється умовами договору.

У запереченні на апеляційну скаргу відповідача, позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі № 7/555 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись, зокрема, на ту обставину, що матеріали справи свідчать про знаходження на балансі відповідача бойлерних, теплорозподільчих пунктів, котелень.

На виконання вимог ухвали суду від 23.05.2011, позивачем надано письмове пояснення.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи заперечення на апеляційну скаргу відповідача та письмового пояснення, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості, з врахуванням штрафних санкцій, за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2010 по 01.08.2010 в розмірі 1 122 329,44 грн. та судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та відповідачем укладено договір № 08205-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до п. 1.1 якого, ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", за договором постачальник, зобовязується надавати відповідачу, за договором абоненту, послуги з постачання питної води та на підставі предявленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва, приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому місцеві правила приймання), а відповідач зобовязується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Позивачем до матеріалів справи надано витяг зі Статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", ідентифікаційний код 03327664, затверджений позачерговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", протокол від 20.12.2010, відповідно до п. 1.1 якого, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке було утворене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.07.2001 № 359 шляхом перетворення Державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства "Київводоканал" у Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Пунктом 2.1.1. договору № 08205-А/2-09 сторони погодили, що облік поставленої води та кількості прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у позивача.

Згідно із п. 2.2.1 договору № 08205-А/2-09 позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів; тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства та не підлягають узгодженню сторонами.

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3 зазначеного договору, оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача; за згодою позивача оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України; в разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходять від відповідача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу; у разі неотримання від позивача щомісячного розрахункового документу, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Зі змісту пункту 2.2.4 договору № 08205-А/2-09 вбачається, що сторонами передбачено порядок узгодження розбіжностей з приводу незгоди з кількістю або вартістю отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, зокрема, відповідач зобов'язався у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача, письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки та підписання акту; в іншому випадку відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважається безпідставною.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним, за період з 01.04.2010 по 01.08.2010 надано відповідачу послуги відповідно до умов договору №08205 А/2-09 на суму у розмірі 3 357 835,14 грн., що підтверджується копіями актів про зняття показань з приладів обліку за вказаний період, платіжних вимог-доручень, розшифровок рахунків відповідача, дебетових інформаційних повідомлень, наявними у матеріалах справи, однак, відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, у звязку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму у розмірі, згідно з уточненим розрахунком, 1 237 265,45 грн., з яких 909 377,00 грн. заборгованість за спожиту питну воду для потреб холодного водопостачання і водовідведення, а сума у розмірі 327 888,45 грн. заборгованість по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання.

Відповідач не погоджувався з позивачем щодо нарахування плати за постачання холодної води для підігріву, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії листів відповідача від 18.05.2010 № 896/59, від 08.06.2010 № 1024/59, від 10.08.2010 № 1254/59 на адресу відокремленого структурного підрозділу позивача.

Згідно із п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Перевіривши умови договору № 08205-А/2-09, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зазначений договір не регулює відносин сторін щодо постачання відповідачу питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, тоді як інші договори, які б регулювали ці відносини, в матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що згідно із наявними доказами, на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється водопостачання гарячої води, не перебувають. Адже у матеріалах справи наявні документи, а саме: перелік теплових пунктів по КП "Чоколівське", що знаходяться не на балансі АЕК "Київенерго", крім того, відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 23.05.2011, надані дислокація житлового фонду по КП "Чоколівське" станом на 15.05.2008, перелік теплових пунктів по КП "Чоколівське", що знаходиться на обслуговуванні КП "Чоколівське", копія листа відповідача від 21.01.2009 № 56/59, на адресу відокремленого структурного підрозділу позивача, про укладення договору на придбання холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води по теплових пунктах, що знаходяться на балансі відповідача.

Зазначені документи свідчать, що частина теплових пунктів обслуговується на балансі відповідача.

Однак, позивач матеріалами справи не довів того, що договором № 08205-А/2-09 від 01.04.2008, порушення виконання зобовязань за яким позивачем вказано підставою позову, сторони погодили умови надання послуг з постачання холодної води для виготовлення гарячої води.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості у розмірі 327 888,45 грн. по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 909 377,00 грн. заборгованості за спожиту питну воду для потреб холодного водопостачання і водовідведення, є такими, що відповідають вимогам ст.ст. 193 ГК України, 526 ЦК України та підтверджені матеріалами справи.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок суми трьох відсотків річних, з урахуванням фактичного розміру заборгованості, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 2 843,56 грн.

Згідно із п. 4.2 договору № 08205 А/2-09 у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання та перевіривши розрахунок, апеляційний господарський суд вважає правильною суму пені у розмірі 3 836,82 грн.

Доводи апеляційних скарг є такими , що не грунтуються на нормах законодавства та матеріалах справи.

Висновок про порушення судом першої інстанції, при винесенні рішення у справі № 7/555, загальних принципів судочинства, закріплених в ст. 129 Конституції України, та ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 43 ГПК України, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідачем не надано доказів відсутності заборгованості за спожиту питну воду для потреб холодного водопостачання і водовідведення саме у розмірі 909 377,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі №7/555 залишити без змін, а скарги без задоволення.

2. Справу №7/555 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяРопій Л.М.

СуддіРябуха В.І.

Гольцова Л.А.

04.07.11 (відправлено)