Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.11 Справа № 11/69/2011(11/313)
За позовом За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КАН ТРАНС”, м. Красний Луч Луганської області
до Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування” в особі Луганської філії приватного акціонерного товариства “ПРОСТО страхування”, м. Луганськ
про стягнення 48 810 грн. 28 коп.
суддя Москаленко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., дов. б/н від 24.11.2010;
від відповідача не прибув;
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за договором добровільного страхування транспортних засобів № 192048 серії АТК від 05.02.2010 в сумі 44617 грн. 38 коп., пені в сумі 1 грн. 72 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3673 грн. 03 коп. та 3 % річних у розмірі 518 грн. 15 коп.
Представником відповідача у судовому засіданні 23.06.2011 суду надано письмовий відзив № 04-2637 від 21.06.2011 на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечив з викладених у відзиві підстав.
В судове засідання відповідач не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях у справі представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.
05.02.2010 між позивачем у даній справі як страхувальником та відповідачем як страховиком укладений договір добровільного страхування транспортних засобів № 192048 серії АТК (том справи 1, а.с. 13 24), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, повязані з:
- володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням транспортним засобом (далі ТЗ), дані якого вказані у пункті 1.4 договору;
- володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням додатковим обладнанням (далі ДО), дані якого вказані у пункті 1.5 договору.
Відповідно до умов пункту 1.4 договору застрахованим транспортним засобом є автобус NEOPLAN державний номер НОМЕР_1.
Як встановлено умовами пункту 2.4.2 договору, якщо обумовлені у ньому страхові суми по ризиках «НЗ», «пошкодження»або «додаткове обладнання»нижче дійсної ринкової вартості ТЗ/ДО на дату укладення договору більше ніж на 10% , то розмір страхового відшкодування визначається пропорційно відношенню страхової суми до дійсної ринкової вартості ТЗ/ДО.
Як зазначено у пункті 2.8.10 договору, якщо в пункті 1.8.2 договору зазначено «СТО на вибір Страхувальника», то розмір збитку визначається на підставі пункту 2.8.9.3 або 2.8.9.1 договору за домовленістю між Страхувальником та Страховиком.
Відповідно до умов пункту 2.8.9.1 договору у випадку пошкодження ТЗ, застрахованого по ризику «пошкодження», розмір збитків визначається на підставі, зокрема, калькуляції витрат на відновлення пошкодженого ТЗ (далі за текстом калькуляція), яка складається Страховиком, або калькуляції за висновком автотоварознавчої експертизи, з якою згоден Страховик.
05.02.2010 сторонами у справі укладено додаткову угоду № 1 до договору (том справи 12, а.с. 149), якою викладено у новій редакції пункт 2.8.6.2 договору, а саме чітко визначений порядок обрахування зносу запасних частин, деталей і обладнання застрахованого транспортного засобу, зокрема : за перший рік експлуатації 15%, за другий рік 10%, за третій та наступний роки - по 8%, але не більше 70% взагалі.
Відповідно до пункту 1.9.1 договору безумовна франшиза становить 1% від страхової суми (15000000 грн. 00 коп.), а саме 15000 грн. 00 коп.
П. 2.8.6.2. Договору страхування передбачено, що страхове відшкодування виплачується з вирахуванням зносу запасних частин, деталей і обладнання, що підлягають заміні, якщо в п. 1.8.1. цього Договору визначено Варіант «А».
Згідно п. 2.8.4. Договору страхування: «...При виплаті страхового відшкодування безпосередньо Страхувальнику (Вигодонабувачу) по ризику «ПОШКОДЖЕННЯ»на умовах п. 2.8.9.1. цього договору розмір збитку визначається без урахування податку на додану вартість (надалі - ПДВ)...».
01.08.2010 внаслідок короткого замикання електромережі автобусу відбулася пожежа у відсіку двигуна автобусу NEOPLAN державний номер НОМЕР_1.
03.08.2010 складено Акт про пожежу (том справи 1, а.с. 26). Вказаний акт складений та підписаний інспектором з дізнання Краснолуцього МУ УМВС України в Луганській області Горданюк В.М., начальником ВДПН КМУ УМВС України в Луганській області Скоковим С.В., заступником генерального директора ВАТ АТП 20911 Пронь Ю.І. Згідно вказаного акту пожежею, що виникла у багажному відсіку транспортного засобу, пошкоджено кондиціонер (компресор), розширювальний блок, лако-фарбове покриття заднього відсіку та відсіку двигуна.
Відповідно до наявної у матеріалах справи пояснювальної записки водія ОСОБА_2., вказаний водій разом з іншими водіями (ОСОБА_3. та ОСОБА_4.) здійснювали профілактичний технічний огляд вказаного вище застрахованого транспортного засобу на території АТП 10911 та після вказаного огляду виїхали з території АТП, після чого виявили пожежу у задній частині автобусу. Аналогічні письмові пояснення надали й інші зазначені у пояснювальній записці ОСОБА_2. водії.
03.08.2010 аварійним комісаром Шевченко складений протокол огляду транспортного засобу з назвами, описом пошкоджень та типом ремонтних робіт.
Відповідно до наявного у матеріалах справи Висновку № 2/149-10 експертного автотоварознавчого дослідження за фактом спричиненої матеріальної шкоди власнику автобусу NEOPLAN державний номер НОМЕР_1 (том справи 1, а.с. 33 50) вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склала 71314 грн. 00 коп. Як зазначено у висновку, він є попереднім.
На адресу відповідача позивачем було направлено повідомлення про настання страхового випадку від 02.08.2010.
За доводами відповідача оскільки відповідно до умов Договору страхування п.2.3.4.13, подія, яка відбулась внаслідок технічної помилки, виходу з ладу деталей, вузлів і агрегатів застрахованого ТЗ при його експлуатації, що не викликали у подальшому ДТП, за ризиками «ПОШКОДЖЕННЯ»та/або «НЗ», та/або «ДОДАТКОВЕ ОБЛАДНАННЯ»не визнається страховим випадком, AT «ПРОСТО-страхування» прийняло рішення провести страхове розслідування, після якого прийняти остаточне рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до п. 2.11.3.3. Договору страхування: Страховик має право для з'ясування обставин, причин, розміру і характеру збитку, заподіяного застрахованому ТЗ, направляти запити у відповідні компетентні органи, що можуть володіти необхідною інформацією (наприклад, замовляти проведення незалежної експертизи).
Крім того, п. 2.11.3.6. Договору страхування передбачає, що Страховик має право відстрочити виплату страхового відшкодування до з'ясування всіх обставин страхового випадку, письмово повідомивши про це Страхувальника.
Позивачем відповідачеві надіслано страхову претензію від 20.09.2010 (том справи 1, а.с. 51), яку відповідачем отримано 20.09.2010 та на яку надано письмову відповідь № 623 від 19.11.2010 (том справи 1, а.с. 52) про те, що розмір страхового відшкодування становить 26696 грн. 62 коп. При цьому відповідачем під час розрахунку суми страхового відшкодування враховано наданий позивачем висновок автотоварознавчої експертизи та суму, що підлягає відшкодуванню, обчислено таким чином:
111309 грн. 60 коп. вартість запчастин;
20334 грн. 19 коп. вартість ремонтних робіт з матеріалами;
56,69% - коефіцієнт зносу, розрахований згідно додаткової угоди № 1;
68542 грн. 38 коп. вартість ремонту з урахуванням зносу;
68542 грн. 38 коп. 20% = 57118 грн. 65 коп. вартість ремонту з урахуванням зносу за мінусом ПДВ;
1500000 грн. /2073818 грн. = 0,73 коефіцієнт пропорційності згідно з умовами пункту 2.8.6.5 договору;
57118 грн. 65 коп. х 0,73 = 41696 грн. 62 коп. з урахуванням коефіцієнту пропорційності;
41696 грн. 62 коп. 15000 грн. 00 коп. = 26696 грн. 62 коп. за мінусом франшизи згідно пункту 1.9.1 договору.
Фактично відповідачем позивачеві було виплачене страхове відшкодування у розмірі 26696 грн. 62 коп., що підтверджено матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростовується позивачем.
Обчислюючи розмір заявленого до стягнення за даним позовом страхового відшкодування, позивач виходить з розміру різниці між вартістю відновлювальних робіт згідно з вказаним вище висновком автотоварознавчої експертизи та розміром фактично сплаченого відповідачем страхового відшкодування. Вказана різниця складає 44617 грн. 38 коп.
Крім того, на вказану суму страхового відшкодування позивачем нараховано пеню у розмірі 1 грн. 72 коп., інфляційні нарахування на суму заявленого до стягнення відшкодування у розмірі 3673 грн. 03 коп. та 3 % річних у розмірі 518 грн. 15 коп.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Спірні взаємовідносини сторін регулюються умовами договору добровільного страхування майнових інтересів власника застрахованого транспортного засобу - автобуса „NEOPLAN", реєстраційний номер НОМЕР_1, нормами Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 № 85/96-ВР „Про страхування”.
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний:
- ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
- протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;
- у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 25 Закону України „Про страхування”, яка кореспондується з вимогами статті 990 ЦК України, встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина 1 статті 6 Закону України „Про страхування”).
Виходячи з умов пунктів 2.3.4.13, 2.11.3.3, 2.1.3.6 договору, AT «ПРОСТО-страхування» скористалось свої правом страхового розслідування страхового випадку, що відбувся з застрахованим транспортним засобом 01.08.2010.
Лист про проведення страхового розслідування вих. № 469 від 25.08.2010, було вручено представнику TOВ «КAH-TPAHC»під розписку.
Відповідно до умов зазначеної додаткової угоди № 1 до договору відсоток зносу деталей застрахованого транспортного засобу від дати придбання застрахованого транспортного засобу (05.06.2005) до дати страхового випадку становить 50,33% (15% за період з 05.06.2005 по 04.06.2006 + 10% за період з 05.06.2006 по 04.06.2007 + 8% за період з 05.06.2007 по 04.06.2007 + 8% за період з 05.06.2008 по 04.06.2009 + 8% за період з 05.06.2009 по 04.06.2010 + 1,33% за два місяці з 05.06.2010 по 01.08.2001).
Таким чином, відповідачем у даній справі невірно визначений процент зносу деталей застрахованого транспортного засобу - обраховано 56,69%, в той час як знос становить 50,33%.
Відповідно до наявного у матеріалах справи експертного висновку №2/149-10 від 16.09.2010 вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 131643 грн. 79 коп. з яких вартість деталей становить 113309 грн. 60 коп., вартість ремонтних робіт становить 14940 грн., вартість матеріалів становить 5394 грн. 19 коп.( додаток 1 до висновку).
Вартість деталей з урахуванням відсотка зносу (50,33%) становить 56146 грн. 76 коп.
Як зазначалося вище, додатковою угодою № 1 до договору визначено порядок обрахування зносу запасних частин, деталей і обладнання застрахованого транспортного засобу. При цьому договором не передбачено застосування відсотка зносу до матеріалів (наприклад, фарби) та до вартості ремонтних робіт, що необґрунтовано здійснено відповідачем у справі.
Вартість матеріалів відповідно до експертного висновку склала 5394 грн. 19 коп., ремонтних робіт 12060 грн. 00 коп. + 2880 грн. 00 коп. = 14940 грн. 00 коп., а усього 20334 грн. 19 коп.
Таким чином, вартість ремонту (вартість деталей з урахуванням відсотка зносу, матеріалів та ремонтних робіт) з ПДВ складає 76480 грн. 95 коп.
При цьому відповідачем обґрунтовано, відповідно до умов пункту 2.8.4 договору («...При виплаті страхового відшкодування безпосередньо Страхувальнику (Вигодонабувачу) по ризику «ПОШКОДЖЕННЯ» на умовах п. 2.8.9.1. цього договору розмір збитку визначається без урахування податку на додану вартість (надалі - ПДВ)...») з суми страхового відшкодування виключено ПДВ 20%.
З урахуванням вказаної умови договору, а також розміру передбаченої договором безумовної франшизи 15000 грн. 00 коп., сума належного до виплати позивачеві страхового відшкодування повинна була 61184 грн. 76 коп. (вартість ремонту без ПДВ) 15000 грн. 00 коп. = 46184 грн. 76 коп.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування" у разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій само частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Відповідачем цілком обґрунтовано до суми належної до сплати позивачеві страхової виплати застосовано коефіцієнт пропорційності 0,73, передбачений умовами пункту 2.8.6.5 договору (1500000 грн. (страхова сума за умовами пункту 1.9.1 договору) /2073818 грн. (вартість застрахованого транспортного засобу за експертним висновком) = 0,73).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27.12.2007 у справі № 1/2676-16/238 за позовом ТОВ „Системпроект” до ЗАТ „Страхова група „ТАС” про стягнення 17319 грн. 40 коп.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище відповідач повинен був сплатити позивачеві страхове відшкодування у розмірі 33714 грн. 87 коп.
Фактично ж відповідачем позивачеві сплачене страхове відшкодування у розмірі 26696 грн. 62 коп.
Належна до стягнення з відповідача на користь позивача у справі сума страхового відшкодування становить 33714 грн. 87 коп. 26696 грн. 62 коп. = 7018 грн. 25 коп.
У частині стягнення вказаної суми підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування.
Стосовно заявлених до стягнення з відповідача сум пені - 1 грн. 72 коп. (за період з 23.08.2010 по 03.12.2010, інфляційних нарахувань - 3673 грн. 03 коп. (за період з 23.08.2010 по 03.12.2010) та 3 % річних - 518 грн. 15 коп. (за період з 23.08.2010 по 03.12.2010), суд вважає за необхідне зазначити таке.
Судом прийняті до уваги доводи відповідача щодо наявного у нього права страхового розслідування страхового випадку.
Відповідно до пункту 2.8.2.3 договору виплата страхового відшкодування за ризиком «Пошкодження»здійснюється протягом 20 календарних днів, починаючи з дня надання Страхувальником Страховику останнього з усіх необхідних документів. При цьому серед необхідних для здійснення виплати страхового відшкодування документів договором передбачене надання документів, що підтверджують розмір збитку.
Визначаючи період вказаних вище нарахувань, позивач виходив з того, що 03.08.2010 ним відповідачеві були надані усі необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування документи.
Як свідчать матеріали справи та її фактичні обставини, позивачем було за власною ініціативою замовлене експертне автотоварознавче дослідження, висновок експертизи складений 16.09.2010. Дату надання відповідачеві вказаного експертного висновку позивач під час розгляду справи документально не підтвердив.
У матеріалах справи наявний лист позивача № 44/юр13 від 13.08.2010 (том справи 1, а.с. 32), у якому позивач повідомляє відповідача про перелік документів, наданих останньому 03.08.2010. Документи, що підтверджують розмір спричинених збитків, серед перелічених у листі відсутні.
З заявою на виплату страхового відшкодування в розмірі 26696 грн. 62 коп. позивач звернувся до відповідача 20.10.2010, що не спростовано позивачем під час розгляду справи.
Страхове відшкодування у розмірі 26696 грн. 62 коп. відповідачем позивачеві виплачене 26.10.2010 відповідно до платіжного доручення №15311. Передбачений пунктом 2.8.2.3 договору 20-денний строк для здійснення виплати сплив 09.11.2010.
Таким чином, період прострочення виплати відповідачем необґрунтовано несплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 7018 грн. 25 коп. розпочався 10.11.2010.
За період прострочення з 10.11.2010 по 03.12.2010 розмір належної до стягнення з відповідача пені складає 0,36 грн., розмір належних до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань складає 21 грн. 05 коп., розмір 3% річних за вказаний період складає 13 грн. 84 коп.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у частині стягнення 7018 грн. 25 коп. страхового відшкодування, пені у розмірі 0,36 грн., інфляційних нарахувань у сумі 21 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 13 грн. 84 коп.
Судові витрати у справі покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33,34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позові задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування», м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код 24745673, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАН транс», Луганська область, м. Красний Луч, вул. Кислородна, буд. 8а, код 36031248, страхове відшкодування у розмірі 7018 грн. 25 коп., пеню у розмірі 0,36 грн., інфляційні нарахування у сумі 21 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 13 грн. 84 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 70 грн. 54 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 34 грн. 10 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
В судовому засіданні 01.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дата складення та підписання повного рішення 04.07.2011.
Суддя М.О. Москаленко
Судове рішення № 16563448, Господарський суд Луганської області було прийнято 01.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/69/2011(11/313). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: