Ухвала суду № 16562503, 06.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10007/10/8/0170

06.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЛядової Т.Р.,

суддів Іщенко Г.М. , Привалової А.В. секретар судового засіданняРоманенко Г.О.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 13.01.11 у справі №2а-10007/10/8/0170

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" (вул. Київська, 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Акціонерне товариство закритого типу "Абсолют" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, в якому просило визнати неправомірними дії ДПІ у м. Сімферополі Ар Крим по винесенню повідомлення № 31758/10/28-4 від 21.07.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2011 року позовні вимоги за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання неправомірними дій задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо не проведення в картці особового рахунку з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" показників податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим провести в картці особового рахунку Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" показники податкової декларації Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" з податку на додану вартість за червень 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" 3,40 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, якім у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не зявилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність незявившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що акціонерне товариство закритого типу «Абсолют»є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 22278204, державну реєстрацію якої проведено виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 18.01.1994 року, є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

Згідно довідки з ЄДРПОУ №053-6-06/167 від 22.01.2008р. АТЗТ "Абсолют" з 18.01.1994р. включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2010 року ДПІ в м Сімферополі АРК отримано податкову декларацію з податку на додану вартість позивача за червень 2010 року з додатками.

Повідомленням від 21.07.2010 року №31758/10/28-4 відповідач повідомив позивачу, що декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року відповідно до п.п.4.1.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181 не визнана, як податкова декларація, оскільки всупереч вимогам п.1.1, пп.1.2, п. 1 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року надана АТЗТ '"Абсолют", яке не зареєстровано платником податку на додану вартість.

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181 зі змінами та доповненнями передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181 зі змінами та доповненнями підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Відповідно до п. 3.1. Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N250/2054 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" із змінами і доповненнями декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями. Вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої") подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) - на аркушах формату А-4 (п. 3.2.) Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень І помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (п.3.3.).

Дослідивши матеріали справи судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції, що податкова декларація, подана Акціонерним товариством закритого типу "Абсолют" відповідає вказаним вимогам .

Також судом першої інстанції вірно встановлена відсутність підстав для невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за червень 2010р. документом податкової звітності у зв'язку з тим, що позивач не зареєстрований платником податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою про забезпечення адміністративного позову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.10.2009 року по справі № 2а-11986/09/11/0170 за позовом АТЗТ "Абсолют" до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним акту №182/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість задоволено клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, а саме: до ухвалення судового рішення по справі 2а-11986/09/11/0170 зупинено дію акту ДПІ у м. Сімферополі АР Крим №182/15-2 від 30.09.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ «Абсолют».

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 12.02.2010 року по справі №2а-11986/09/11/0170 визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ "Абсолют", оформлене актом №182/15-2 від 30.09.2009 року. Станом на 26.11.2009р. скарг на ухвалу суду від 15.10.09 про забезпечення позову не надходило, у зв'язку з чим ця ухвала набрала законної сили.

Судом першої інстанції встановлено, що під час складання повідомлення від 21.07.10, яким податкову декларацію позивача з ПДІ за червень 2010р. не визнано податковою звітністю, відповідач не прийняв до уваги та не врахував цієї ухвали, якою зупинено дію рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ '"Абсолют", оформленого актом №182/15-2 від 30.09.2009 року.

Судова колегія вважає обґрунтованим твердження суду першої інстанції, що повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом. Право же привласнювати декларації статус "не визнана як податкова декларація" з підстав інших, ніж встановлено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181, чинним податковим законодавством України не передбачено.

У матеріалах справи відсутні докази наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковою декларацію.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що наслідком подачі податкової звітності платником податків з урахуванням її відповідності всім обов'язковим вимогам до такої звітності, належного підписання відповідними посадовими особами та скріплення печаткою платника податків є відображення в картці особового рахунку відповідних податкових зобов'язань, задекларованих у поданій звітності.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі щодо невизнання як податкової звітності поданої податкової декларації з ПДВ та вважає правомірною відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині, так як, Закон України №2181-111 від 21.12.2000р. не містить вимог чи обов'язку органу ДПС вчиняти дії по прийняттю податкової декларації саме як податкової звітності, оскільки відповідач, прийнявши податкову декларацію, що відповідає всім вимогам закону (відповідність всім обов'язковим вимогам, належне підписання відповідними посадовими особами та скріплення печаткою платника податків), повинен відобразити її показники в картці особового рахунку платника податків.

Також судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про можливість застосування положень ст. 11 КАС України та для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо не проведення в картці особового рахунку з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют»показників податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та зобов'язання провести в картці особового рахунку Акціонерного товариства закритого типу «Абсолют»показники податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 13.01.11 у справі №2а-10007/10/8/0170 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання неправомірними дій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписТ.Р.Лядова

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис А.В.Привалова З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова