Ухвала суду № 16562177, 29.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1729/10/5/0170

29.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Привалової А.В. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняКарпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Джанкой- ОСОБА_2, довіреність № 183 від 01.03.11

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 10.06.10 по справі №2а-1729/10/5/0170

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 8, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Джанкой (вул. Інтернаціональна, 48, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)

про стягнення 1743,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2010 у справі № 2а-1729/10/5/0170 (суддя Сидоренко Д.В.) позовні вимоги задоволени частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Інтернаціональна, 48, р/р 37170040200105 в Джанкойському відділенні Державного казначейства, МФО 824026, ЄДРПОУ 25872043) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, 8, р/р 25601010045001, КРУ "Державний Ощадний банк України" м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20727218) суми не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 у сумі 457,02 грн., у тому числі сума основного розміру пенсії 450,00 грн. та 7,02 грн. витрат на доставку за період жовтень-грудень 2009 р.

В інший частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2010 у справі № 2а-1729/10/5/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2010 у справі № 2а-1729/10/5/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 29.03.2011року представник позивача не зявився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу, але заперечує проти апеляційної скарги позивача, просить рішення суду першої інстанції скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2010 у справі № 2а-1729/10/5/0170 та прийняти нову постанову суду.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. ДжанкойАР Крим про стягнення не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 у розмірі 1 743,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління ПФУ та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4, встановлений механізм погодження та відшкодування таких витрат, пунктом 5, зокрема, якого передбачено, що органи ПФУ щомісячно проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірки витрат по особових справах потерпілих, складають акти щомісячної звірки, в яких визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням ПФУ та Управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період жовтень-грудень 2009 р. (а.с.5,7,9).

У акті звірки за жовтень 2009р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 68 осіб в сумі 36 903,65 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 6 151,01 грн. на 47 осіб; в акті звірки за листопад 2009р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 68 осіб в сумі 38 142,34 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 6 059,39 грн. на 46 осіб; в акті звірки за грудень 2009 р. позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 70 осіб в сумі 37 266,02 грн., за висновками ж відповідача сума, що підлягає відшкодуванню складає 6 002,42 грн. на 48 осіб.

Розбіжності в розмірі 1 743,99 грн. виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_3, з яких 450,00грн. основний розмір пенсі, 1 182,00 грн. державна адресна допомога, 85,20 грн. підвищення по Постанові КМУ № 198 від 11.03.09р. та 26,79 грн. витрат на доставку, що підтверджується списком осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Джанкойському районі, не прийнятих до заліку за жовтень-грудень 2009 року(а.с.6,8,10); актом про нещасний випадок на виробництві № 2 (а. с. 11); довідкою 013191(а. с. 12); розпорядженням позивача про перерахунок пенсії (а. с. 17-18).

Як вбачається з матеріалів справи, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_3 не були включені відповідачем до акту щомісячної звірки у звязку з тим, що у відповідача відсутня особова справа потерпілого.

Судова колегія вважає, що обовязок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, повязані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи потерпілий ОСОБА_3, документи якого не передані до Фонду, продовжує отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Судова колегія вважає, що будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у звязку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.

Відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 №166 “Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги” розмір оплати послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у селі становить 1,56% від її суми.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_3 за період жовтень-грудень 2009 р. в розмірі 450,00 грн. та 7,02 грн. витрат на доставку (450х1,56%), що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування державної адресної допомоги, підвищення до пенсії, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. № 198, та витрат на доставку цих виплат судова колегія вважає наступне.

Діяльності органів Пенсійного фонду, то їх повноваження стосуються призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку Держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.

Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 26.03.2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, якою регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.

В пункті 2 цієї постанови встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону №1105.

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом №1105 адресна допомога, визначена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Таким чином судова колегія вважає, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” не поширюються на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом №1058, який визначає обовязки саме органів Пенсійного фонду України.

За пунктом 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697 відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 та підвищення до пенсії, встановлене Постановою КМУ від 11.03.2009 р. № 198 не включається.

Судова колегія приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 та Постанови КМУ від 11.03.2009 р. № 198 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обовязки саме органів Пенсійного фонду України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції який не бере до уваги доводи позивача, що оскаржувані адресна допомога та підвищення до пенсії, встановлене Постановою КМУ від 11.03.2009 р. № 198 у даному випадку включаються до основного розміру пенсії і повинні відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з викладених вище норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом суми що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено “державну адресну допомогу до пенсії”, яка призначена і виплачена позивачем згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, вона відсутня і в переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Зазначений перелік також не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога та підвищення до пенсії, встановлене Постановою КМУ від 11.03.2009 р. № 198 є самостійними видами пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру окрім інших видів виплат.

Судова колегія вважає, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги та підвищення до пенсії, встановленого Постановою КМУ від 11.03.2009 р. № 198 ОСОБА_3, у звязку з чим відсутні підстави для відшкодування витрат на доставку цих виплат.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2010 у справі № 2а-1729/10/5/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2010 у справі № 2а-1729/10/5/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.2010 у справі № 2а-1729/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис А.В.Привалова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова