Ухвала суду № 16561860, 05.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11133/10/6/0170

05.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Щепанської О.А. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняКарпова І.І.

за участю сторін:

позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 11.11.10 по справі №2а-11133/10/6/0170

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.11.2010 у справі № 2а-11133/10/6/0170 (суддя Латинін Ю.А.) позовні вимоги задоволени у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 18.03.2010 року № 0002331701/0 (від 25.05.2010 року № 0002331701/1, від 24.06.2010 року № 0002331701/2, від 31.08.2010 року № 0002331701/3) про нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 74 569,39 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 18.03.2010 року № 0002321701/0 (від 25.05.2010 року № 0002321701/1, від 24.06.2010 року № 0002321701/2, від 31.08.2010 року № 0002321701/3) про нарахування податку на додану вартість в сумі 96 733,78 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.11.2010 у справі № 2а-11133/10/6/0170 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання 05.04.2011року сторони не зявилися, явку своїх представників не забезпечили, про місце, день та час його проведення повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, у якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 (від 25.05.2010 року № 0002331701/1, від 24.06.2010 року № 0002331701/2) про нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 74 569,39 грн. та від 18.03.2010 року № 0002321701/0 (від 25.05.2010 року № 0002321701/1, від 24.06.2010 року № 0002321701/2) про нарахування податку на додану вартість в сумі 96 733,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені в акті перевірки висновки відповідача є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи, а оспорюванні повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України і суттєво порушують законні права та інтереси позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2010 року ДПІ в м. Сімферополі було складено акт № 2694/17-1/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.01.2007 р. по 19.02.2010 року (а. с. 16-30).

Згідно з висновками акту № 2694/17-1/НОМЕР_1 від 09.03.2010 року позивачем порушені вимоги п. 9.12 ст. 9, п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на прибуток фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV, зі змінами та доповненнями, та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року в результаті чого підприємцю донарахована податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 74 569,39 грн. та податок на додану вартість у сумі 64 489,19 грн.

На підставі зазначеного вище акту ДПІ в м. Сімферополі були прийняті:

- податкове повідомлення рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 74 569,39 грн. ( а. с. 14).

- податкове повідомлення - рішення від 18.03.2010 року № 0002321701/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 96 733,78 грн., де 64 489,19 грн. основний платіж, 32 244,59 грн. штрафні (фінансові) санкції ( а. с. 15).

Позивач звернувся до керівника ДПІ в м. Сімферополі зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 та № 0002321701/0, у зв'язку з тим що, контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами розгляду первинної скарги ДПІ в м. Сімферополі було прийнято рішення за вих. від 18.05.2010 р. № 3035/10/1/25-017, яким податкові повідомлення-рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 та № 0002321701/0 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

На адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 були скеровані податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0002331701/1 та № 0002321701/1.

Не погодившись з зазначеним вище рішенням, позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА в АР Крим.

Державна податкова адміністрація АР Крим залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі від 18.03.2010 року № 0002331701/0 (від 25.05.2010 року № 0002331701/1) та від 18.03.2010 року № 0002321701/0 (від 25.05.2010 року № 0002321701/1), прийняті стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та рішення ДПІ в м. Сімферополі за вих. від 18.05.2010 р. № 3035/10/1/25-017, прийняте за розглядом первинної скарги заявника, а повторну скаргу - без задоволення.

За наслідками розгляду вторинної скарги були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.06.2010 року № 0002331701/2 та № 0002321701/2.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України з скаргою на податкові повідомлення-рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 (від 25.05.2010 року № 0002331701/1, від 24.06.2010 року № 0002331701/2) та від 18.03.2010 року № 0002321701/0 (від 25.05.2010 року № 0002321701/1, від 24.06.2010 року № 0002321701/0).

Рішенням від 20.08.2010 року вих. № 5659/с/25-0315 про результати розгляду повторної скарги ДПА України залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 (від 25.05.2010 року № 0002331701/1, від 24.06.2010 року № 0002331701/2) та від 18.03.2010 року № 0002321701/0 (від 25.05.2010 року № 0002321701/1, від 24.06.2010 року № 0002321701/0) та скаргу без задоволення.

За наслідками розгляду скарги були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.08.2010 року № 0002331701/3 та № 0002321701/3.

Не погодившись з таким рішенням позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 (від 25.05.2010 року № 0002331701/1, від 24.06.2010 року № 0002331701/2, від 31.08.2010 року № 0002331701/3) про нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 74 569,39 грн. та від 18.03.2010 року № 0002321701/0 (від 25.05.2010 року № 0002321701/1, від 24.06.2010 року № 0002321701/2, від 31.08.2010 року № 0002321701/3) про нарахування податку на додану вартість в сумі 96 733,78 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні підприємницької діяльності позивач використовувала спрощену систему оподаткування, сплачувала єдиний податок за максимальною ставкою, ДПІ в м. Сімферополі ф/о-підприємцю ОСОБА_2 видавалося свідоцтво про сплату єдиного податку із зазначенням виду діяльності “здавання в найм нерухомого майна”, що зафіксовано в п.1.6, п.1.16, п. 2.1 акту перевірки.

Підставою для нарахування податку з доходів фізичних осіб за спірним податковим повідомленням-рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 стала викладена в акті перевірки думка перевіряючого про те, що суборенда це вид діяльності, який згідно КВЄД відноситься не до підкласу 70.2 “Здавання в оренду власного нерухомого майна”, а до підкласу 70.3 “Операції з нерухомістю для третіх осіб”, через що здійснювався вид діяльності не зазначений у Свідоцтві і отримані позивачем доходи підлягають оподаткуванню по нормам Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

З свідоцтва про сплату єдиного податку ф/о-підприємця ОСОБА_4 вбачається, що вид діяльності останньої - “здавання в найм нерухомого майна”, при цьому не конкретизовано власне чи орендоване майно здається в найм.

Департамент планування та організації статистичних спостережень в рамках своїх повноважень листом № 14\3-53\44 від 26.04.2007р. розяснював, що результатом діяльності з суборенди є отримання доданої вартості від оренди, а діяльність по наданню в суборенду майна по КВЕД відноситься саме до підкласу 70.20.0.

Відповідно до КВЕД в редакції наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02.02.2009 р. № 56:

70.20.0 - Здавання в оренду власного нерухомого майна

Цей підклас включає: - здавання в оренду власної житлової та нежитлової нерухомості - здавання в оренду земельних ділянок - діяльність ринків - здавання в суборенду житлової та нежитлової нерухомості, земельних ділянок. Враховуючи викладене, твердження що суборенда це вид діяльності, відноситься до підкласу 70.3 “Операції з нерухомістю для третіх осіб”, не відповідає КВЄД. Судова колегія вважає, що прийняте ДПІ в м.Сімферополі податкове повідомлення рішення № 0002331701/0 від 18.03.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 74 569,39 грн. не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

З акту перевірки від 09.03.2010р. №2694/17-1/НОМЕР_1 вбачається, що ф/о-підприємець ОСОБА_2 не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, та відповідно до цього декларації з ПДВ до ДПІ в м. Сімферополі не надавав.

В вищезазначеному акті перевірки відображені наступні показники податкового зобов'язання підприємця з ПДВ: за грудень 2007р. у сумі 10717,79грн., за січень 2008р. - 7539,95грн.; за лютий 2008р. - 8172,20грн.; за березень 2008р. - 7822,20грн.; за квітень 2008р. - 7822,20грн; за травень 2008р. - 7312,20грн.; за червень 2008р. - 420,00грн.; за липень 2008р. - 7884,67грн.; за серпень 2008р. - 3842,69грн.; за вересень 2008р. - 2955,29грн.

Однак, згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, при дотриманні ними, зокрема, умови щодо неперевищення встановленого пунктом 1 Указу обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік у 500 тис. грн. Тобто саме з виручки, яка не перевищує 500 тис. грн., і сплачується єдиний податок.

Звітним податковим періодом для фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку, згідно зі ст. 4 Указу є квартал. Свідоцтво про сплату єдиного податку видається підприємцю на календарний рік. У зв'язку з цим для визначення періоду, протягом якого слід розглядати питання щодо можливості реєстрації підприємця - платника єдиного податку платником податку на додану вартість, є календарний рік.

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи, які сплачують єдиний податок, не є платниками податків і зборів, перелічених у пункті 6 статті 1 Указу, в тому числі податку на додану вартість.

Водночас згідно з п. 9.4 ст. 9 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" якщо особа, на яку не поширюється дія п. 2.3 ст. 2 цього Закону, як платник податку вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам пп. 2.2 ст. 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Як вбачається з матеріалів справи, що позивач не надавав заяви про реєстрацію платником ПДВ.

Згідно з пп. 2.3.1 ст. 2 Закону про ПДВ особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Фізична особа - підприємець, який є платником єдиного податку і обсяг виручки у якого не перевищує 500 000 грн. на календарний рік, не має обов'язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість у цьому податковому періоді.

При цьому згідно зі ст. 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або/та в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Такої думки дотримується ДПА України в листі від 11.03.2008 р. N 3004/Д/17-0714.

Однак, в порушення вказаних норм законодавства, в акті перевірки вказано, що ф/о-підприємець ОСОБА_4 повинен був зареєструватися платником ПДВ, через що податковим повідомленням-рішенням № 0002321701/0 від 18.03.2010 року визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 96 733,78 грн., де 64 489,19 грн. основний платіж та 32 244,59 грн. фінансові санкції.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 18.03.2010 року № 0002331701/0 (від 25.05.2010 року № 0002331701/1, від 24.06.2010 року № 0002331701/2, від 31.08.2010 року № 0002331701/3) про нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 74 569,39 грн. та від 18.03.2010 року № 0002321701/0 (від 25.05.2010 року № 0002321701/1, від 24.06.2010 року № 0002321701/2, від 31.08.2010 року № 0002321701/3) про нарахування податку на додану вартість в сумі 96 733,78 грн. прийняти в порушення діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.11.2010 у справі № 2а-11133/10/6/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.11.2010 у справі № 2а-11133/10/6/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.11.2010 у справі № 2а-11133/10/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис О.А.Щепанська підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова