Ухвала суду № 16561823, 19.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3817/10/13/0170

19.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГорошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представник позивача - Малого підприємства "Корунд Техно"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 16.06.10,

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- Макієнко Наталія Юріївна, довіреність № 3/10 від 13.01.11,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 28.09.10 у справі № 2а-3817/10/13/0170

за позовом Малого підприємства "Корунд Техно" (пр. Перемоги, 56, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

доДержавної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.10 позов Малого підприємства "Корунд Техно" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення - задоволений частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.03.2010 № 0003652303 у розмірі 1191946,94 грн.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Малого підприємства "Корунд Техно" 1,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В судовому засіданні 19.04.2011 позивач заперечував проти апеляційної скарги, відповідач наполягав на задоволенні апеляційної скарги, з підстав викладених в ній.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 22.02.2010 року посадовими особами ДПІ у м.Сімферополі АР Кримпроведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка магазину “Таір”, розташованого за адресою: м. Феодосія, вул. Кримська, 9/1, який належить позивачу.

Встановлене порушення позивачем вимог п. 1,2,6,9,12,13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

За результатами перевірки складений акт за № 001128/0263/01/09/23/16328375 від 22.02.2010 року, який покладений у підставу винесення відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003652303 від 10.03.2010, згідно з яким за порушення позивачем вимог п. 1,2,6,9,12,13 ст.3 Закону про РРО до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1193836,94 грн., яке було отримане позивачем.

Позивач погодився з нарахуванням штрафних санкцій за порушення п.1, 13 статті 3 Закону про РРО у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на суму 5 ,00 грн. та п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 1545,00 грн., а всього на загальну суму 1550,00 грн. та добровільно перерахував вказані кошти платіжним дорученням від 19.03.2010 №211 до Державного бюджету.

Відповідно до п.9 ст. З Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ст.5 Закону про РРО передбачає, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більш 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до п.4.9 ст.4 Порядку реєстрації опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України от 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №106/5298, із змінами і доповненнями, якщо на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам'яті) за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач користується нежитловим приміщенням площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди від 03.01.2009, що укладений із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3. 05.01.2009 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди, де зазначили, що відповідальною особою за стан електромереж призначається фізична особа - підприємець ОСОБА_4, який здійснює нагляд та ремонт наявних електромереж на об'єкті оренди, шляхом найму сторонніх організацій. Орендар зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ до електромереж із можливістю відключення електропостачання на період проведення профілактичних та ремонтних робіт за адресою об'єкта оренди на підставі письмових повідомлень фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

Судом першої інстанції встановлено, що 09.04.2009, 26.05.2009, 06.10.2009, 13.10.2009, 10.07.2009, 28.07.2009, 25.08.2009, 12.11.2009, 07.12.2009, 25.12.2009, 27.12.2009, 10.02.2010 фізична особа - підприємець ОСОБА_4 попереджав позивача про проведення профілактичних та ремонтних робіт із можливим відключенням електропостачання.

Також до матеріалів справи надані копії актів від 09.04.2009, 26.05.2009, 10.07.2009, 28.07.2009, 25.08.2009, 06.10.2009, 13.10.2009, 12.11.2009, 07.12.2009, 25.12.2009, 27.12.2009, 10.02.2010, складених приватним підприємцем ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_5, про виконання робіт з ремонту електрообладнання в магазині «Таір»по АДРЕСА_1.

Тобто, судом першої інстанції встановлено, що позивач не забезпечив щоденну печать фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за 09.04.09, 26.05.09, 10.07.09, 28.07.09, 25.08.09, 06.10.09, 13.10.09, 12.11.09, 07.12.09, 25.12.09, 27.12.09, 10.02.10, саме через відключення електроенергії на період ремонтних робіт електрообладнання.

Після відновлення постачання електроенергії позивач провів через РРО суми розрахунків за час роботи, що передував відключенню електроенергії і виконав Z-звіти, а саме фіскальний звітний чек за 09.04.2009 був роздрукований 10.04.2009 о 07:42, Z-звіт за 26.05.2009 був роздрукований 27.05.2009 о 8:58, Z-звіт за 10.07.2009 був роздрукований 11.07.2009 о 09:04, Z-звіт за 28.07.2009 був роздрукований 29.07.2009 о 09:03, Z-звіт за 25.08.2009 був роздрукований 26.08.2009 о 13:25, Z-звіт за 06.10.2009 був роздрукований 07.10.2009 о 09:27, Z-звіт за 13.10.2009 був роздрукований 14.10.2009 о 08:46, Z-звіт за 12.11.2009 був роздрукований 13.11.2009 о 11:02, Z-звіт за 07.12.2009 був роздрукований 08.12.2009 о 09:42, Z-звіт за 25.12.2009 був роздрукований 26.12.2009 о 09:27, Z-звіт за 27.12.2009 був роздрукований 28.12.2009 о 09:45, Z-звіт за 10.02.2010 був роздрукований 11.02.2010 о 09:55.

Посилання відповідача на те, що позивач у разі відключення електроенергії повинен був використовувати розрахункові книжки під час відключення електроенергії та обліковувати розрахункові квитанції у розділу 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, неправомірні, оскільки під час відключення електроенергії позивач не здійснював продаж товарів і не виписував розрахункових квитанцій, тому книга ОРО, зареєстрована на РРО, не заповнена.

Посилання відповідача на те, що запис в розділі 2 наданої книги ОРО про виконаний Z-звіт №886 від 09.04.09р. нібито суперечить даті, вказаної на копії самого фіскального звіту №886, виконаного 10.04.09 в 07:42, також неправомірне, оскільки відповідно до п.7.9. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000г. №614, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2, до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3-8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.

Позивач виконав Z-звіт №886 10.04.09 в 07:42, тобто після відновлення роботи на РРО, але у графі 3 книги ОРО він занесений як за 09.04.09р. відповідно до контрольної стрічки з початку робочого дня до моменту відключення електроенергії, що повністю відповідає вимогам п.7.9. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000г. №614. Те ж саме стосується інших несвоєчасно роздрукованих щоденних фіскальних звітних чеків.

Таким чином суд першої інстанції правильно зробив висновок про наявність у позивача поважних підстав неможливості роздрукування Z-звітів за 09.04.09, 26.05.09, 10.07.09, 28.07.09, 25.08.09, 06.10.09, 13.10.09, 12.11.09, 07.12.09, 25.12.09, 27.12.09, 10.02.10 по причині відключення електроенергії. Після відновлення постачання електроенергії позивач провів через РРО суми розрахунків з початку робочого дня до моменту відключення електроенергії та виконував Z-звіт, що звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 9 статті 3 Закону про РРО на підставі пункту 4 статті 17 Закону про РРО у розмірі 4080,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту перевірки встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за період з 16.12.08 по 21.02.10 на загальну суму 583461,50 грн.

Відповідно до п.12 ст. З Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). У випадку не ведення, або порушення ведення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другої цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. При цьому статтею 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Отже, відповідно до наведених норм (статті 216, 217, 238 Господарського кодексу України) штрафи, передбачені статтями 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відносяться до адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом першої інстанції, порушення пункту 12 статті 3 Закону про РРО встановлене відповідачем 22.02.2010, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято 10.03.2010 року, таким чином, суд правильно визнав, що рішення відповідача від 10.03.2010 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання за період з 16.12.2008 по 10.03.2009 неправомірне у зв'язку з пропуском строку застосування адміністративно-господарських санкцій згідно статті 250 Господарського кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до п.12 ст.З Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст.6 Закону про РРО облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", що затверджений наказом Мінфіну України від 20.10.1999 №246, зареєстрований у Мін'юсті України 02.11.1999 за №751/4044 запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. До запасів включаються товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Як встановлено судом, під час перевірки була використана книга обліку розрахункових операцій Малого підприємства «Корунд», що розпочата веденням 16.12.2008 №019005859 р/2, та вартість запасів для розрахунку штрафних (фінансових) санкцій встановлена відповідачем на підставі відомостей, які вказані у розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунку»у графі 6 наростаючим підсумком на дату перевірки, тобто із 16.12.2008р. по 21.02.2010р.

Книга обліку розрахункових операцій (надалі - книга ОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України, книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) (стаття 2 Закону про РРО). Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, зареєстрований у Мін'юсті України 05.02.2000 за №106/5297. Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зробив висновок, що вказаний документ - книга ОРО, не є належним доказом, що фіксує облік товарів за місцем реалізації, тому на її підставі не можуть бути розраховані штрафні (фінансові) санкції за не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання.

Судом першої інстанції також правильно встановлене, що відповідач під час здійснення перевірки не встановив фактичну наявність товарних запасів, оскільки після продажу відповідного товару він втрачає визначення запасу та вибуває з власності підприємства.

Разом з тим Наказом Міністерства статистики України №389 від 28.12.1996 затверджена Інструкція про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, який зареєстрований в Мін'юсті України 28.01.1997 №13/18187. У п. 4.1 вказаної Інструкції зазначено, що товарні запаси в роздрібній торгівля обліковуються:

- у роздрібній мережі, на складах і сховищах;

- у мережі громадського харчування (фабриках-кухнях, їдальнях, ресторанах, закусочних, чайних, буфетах тощо).

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами або за цінами, за якими їх закуплено.

У товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, які належать торговому підприємству, що знаходяться на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування (п.4.2 Інструкції).

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 "Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання" зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські реєстри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених наказом Мінекономіки України від 17.06.2003 №157 отриманий та належним чином оприбуткований товар передається до відділів (секції) торговельного підприємства для реалізації на підставі накладної на внутрішнє переміщення. Основним документом, що складається в торгівля та дозволяє проконтролювати збереження і рух товару, є товарний звіт. Товарні звіти складаються матеріально відповідальними особами щодня чи один раз на 3, 5, 7, 10 днів (залежно від обсягів господарських операцій торговельного підприємства). Терміни подання товарних звітів встановлюються наказом по підприємству. На торговельних підприємствах, що мають дві чи більше секцій (відділів), очолюваних окремими матеріально відповідальними особами, товарні звіти складаються щодо кожної секції (відділу). Перед складанням товарного звіту всі прибуткові та видаткові документа ретельно перевіряються і сортуються за видами операцій (надходження та витрачання). Прибуткова частина товарного звіту заповнюється матеріально відповідальною особою на підставі відповідних первинних документів: накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових накладних тощо. Видаткова частина товарного звіту заповнюється на підставі документів, що містять інформацію про реалізацію товарів покупцям, - Z-звітів РРО тощо.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який мостить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документа повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення данях на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом першої інстанції встановлене, що мале підприємство «Корунд»правонаступником якого є приватне підприємство «Корунд Техно», зареєстровано у якості юридичної особи рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим 25.01.1991, місцезнаходження: м. Симферополь, проспект Перемоги, будинок 56, та зареєстровано у якості платника податків у Державній податковій інспекції в М.Сімферополі. Господарська одиниця, на який була проведена перевірка, - магазин «Таір», за адресою: АДРЕСА_1.

Також судом встановлене, що рух товарів між малим підприємством «Корунд»та магазином «Таір»за період з 01.12.2008 по 28.02.2010 супроводжувався оформленням товарних звітів, складених матеріально-відповідальними особами позивача на підставі відповідних накладних, виданих малим підприємством «Корунд»з 01.12.2008 по 12.02.2010.

Тому суд дійшов правильного висновку, що рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняте на підставі статті 21 Закону про РРО у сумі 1187866,94 грн., є неправомірним, оскільки господарська одиниця здійснює облік отриманих від своєї юридичної особи товарів на підставі товарних звітів та відповідних накладних (на внутрішнє переміщення) і не здійснює бухгалтерський облік товарних запасів на підставі документів від постачальників вказаних товарів.

Крім того, відповідач під час перевірки не розрахував різницю між залишками товару, визначених на підставі документів бухгалтерського обліку, та фактичними їх залишками, виявленими під час перевірки.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційної скарги.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтею 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.10 у справі № 2а-3817/10/13/0170 - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.09.10 у справі № 2а-3817/10/13/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписН.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко