Ухвала суду № 16561486, 11.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8778/10/17/0170

11.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Єланської О.Е. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняРузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Підприємства "Бюро дорожнього нагляду"- ОСОБА_2, довіреність № 42 від 01.05.11

розглянувши апеляційні скарги Підприємства "Бюро дорожнього нагляду" та Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 29.09.10 по справі №2а-8778/10/17/0170

за позовом Підприємства "Бюро дорожнього нагляду" (вул. Советська, 15 а, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96102)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання неправомірними дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.10 позов Підприємства "Бюро дорожнього нагляду" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання неправомірними дії та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволений частково.

Визнано протиправними дії Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо самостійної зміни призначення платежів зі сплати ринкового збору Підприємством "Бюро дорожнього нагляду" протягом періоду з 24.03.08 р. по 15.12.08 р.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.12.08 р. №001380503/0 сумою 13700,27 грн., від 31.12.08 р. № 0013791503/0 на суму 6357,91 грн., від 31.12.08р. №0013781503/0 сумою 2789,51 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Підприємство "Бюро дорожнього нагляду" звернулося до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

У той же час, не погодившись з постановою суду, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволення позову відмовити.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав надану апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.12.2008р. посадовою особою Джанкойської ОДПІ в АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку з питання сплати збору за податковий період з 31.11.2007р. по 16.12.2008р. за результатами якої виявлено порушення п.5.3.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасна сплата податкового зобовязання ринкового збору за період з 31.11.2007р. по 16.12.2008р., що підтверджується інформацією автоматизованих систем Джанкойської ОДПІ АРМ "Облік платників податків", про що свідчить Акт від 18.12.2008р. №1869/1503/24877593 (а.с.7-12).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем за виявлені порушення до позивача на виконання приписів підпункту17.1.7 пункту17.1 статті17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зобовязано позивача сплатити штраф:

-за затримку на 174 календарні дні від суми податкового зобовязання в розмірі 27400,41грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% сумою 13700,27грн. податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008р. №0013801503/0 (а.с.13);

-за затримку на 89 календарних днів від суми податкового зобовязання в розмірі 31789,56грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% сумою 6357,91грн. податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008р. №0013791503/0 (а.с.14);

-за затримку на 23 календарні дні від суми податкового зобовязання в розмірі 27894,96грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% сумою 2789,51грн. податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008р. №0013781503/0 (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, як платником ринкового збору самостійно розраховано до сплати розмір збору та подано до Джанкойської ОДПІ податковий розрахунок ринкового збору за період з жовтня 2007року по листопад 2008р., а також на підтвердження сплати податку надано банківські квитанції (а.с.19-86). Судом встановлено, що у банківських квитанціях позивачем вказано період сплати ринкового збору та сума.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено принцип рівності бюджетних інтересів. Встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як підтверджується матеріалами справи податковим органом внаслідок проведеної перевірки та виявленого порушення щодо несвоєчасної сплати податкового зобовязання ринкового збору за період з 31.11.2007року по 16.12.2008р., відповідачем здійснено самостійне зарахування платежів, направлених позивачем у рахунок погашення зобовязань зі сплати ринкового збору, направлено в рахунок сплати податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень рішень від 31.12.2008року №0013801503/0, №0013791503/0, №0013781503/0.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Отже, враховуючи приписи зазначеної статті, грошовий платіж є єдиною формою сплаті податкового зобовязання та погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України правлінням Національного банку України затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004року під №377/89/76. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Згідно пункту 1.7 Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому відповідно до пункту 3.8 вказаної інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Враховуючи, наведене, право визначення призначення платежу у відповідності до діючого законодавства України належить виключно платнику.

Закон України від 21.12.2000р. №2181-ІII "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

За таких підстав, враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, суд зазначає про неправомірність дій відповідача, оскільки спеціальний закон яким є Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не надає органам державної податкової служби права змінювати призначення платежу, яке самостійно визначено платником податків, а тому зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу або податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу, що самостійно визначено платником податків, при перерахуванні платником податків коштів до бюджету є неправомірним.

Що стосується оскаржених податкових повідомлень рішень від 31.12.2008р. №0013801503/0 сумою 13700,27грн., №0013791503/0 сумою 6357,91грн., №0013781503/0 сумою 2789,51грн., якими застосовано штрафні санкції, то з положень Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані заходи відповідальності за порушення позивачем пункту 7.7 статті 7 Закону є неправомірним та таким що суперечить закону, оскільки законом не передбачено застосування штрафних санкцій за порушення платником податків вимог з першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позов підлягає частковому задоволенню, обмежені права позивача поновленню, шляхом скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2008р. №0013801503/0 сумою 13700,27грн., №0013791503/0 сумою 6357,91грн., №0013781503/0 сумою 2789,51грн.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційні скарги - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Підприємства "Бюро дорожнього нагляду" та Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.09.10р. по справі № 2а-8778/10/17/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.09.10р. по справі № 2а-8778/10/17/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Н.П.Горошко З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва