Ухвала суду № 16561333, 05.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4536/10/7/0170

05.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГорошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Керчгаз"- не зявився,

представник відповідача- Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим- Москвіна Ірина Стефанівна, довіреність № 9379/10/10-0 від 16.04.10,

представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудсервіс 2008"- не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 10.08.10 у справі № 2а-4536/10/7/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Керчгаз" (вул. Чкалова, буд. 151А, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

доДержавної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, буд. 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудсервіс 2008" (вул. Московська, буд. 17/2, м. Київ 10, 01010)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.08.2010 позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної республіки Крим № 0000382301/0 від 25.03.2010 року у сумі 2172833,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної республіки Крим № 0000372301/0 від 25.03.2010 року у сумі 1508343,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Керчгаз»з державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність висновків ДПІ щодо заниження позивачем податку на прибуток та заниження податку на додану вартість, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Державна податкова інспекція в м. Керчі Автономної Республіки Крим, 22.11.2010 звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, в задоволені позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.

В судовому засіданні 05.04.2011 представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання, призначене на 05.04.2011, представники позивача та третьої особи явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та третя особа викликались в судове засідання, але в суд не зявились, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та третьої особи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією в м. Керч Автономної Республіки Крим у березні 2010 року проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Керчгаз»з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2009.

За результатами вказаної перевірки складений акт №308/23-1/03348130 від 15.03.2010 (а.с.15-41).

Відповідачем встановлені порушення, а саме:

- пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що привело до заниження податку на прибуток на суму 1 232 254 грн.;

- пунктів 7.4.1, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до заниження ПДВ на суму 1 005 562 грн.;

- пунктів 4.2.9, 4.2 ст.4, п.п, 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п. 19.2 а) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що привело до неутримання і неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у розмірі 387,98 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Керчі Автономної Республіки Крим були винесені податкові повідомлення - рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 25.03.2010 (а.с.42), яким позивачу визначене податкове зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств в сумі 2172833.00 грн. (два мільйона сто сімдесят дві тисячі вісімсот тридцять три грн. 00 коп.) з яких 1232254.00 грн. - за основним платежем та 940579.00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0000372301/0 від 25.03.2010 (а.с.43) відповідно до якого позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1508343 грн. (один мільйон п'ятсот вісім тисяч триста сорок три грн. 00 коп.) з яких 1005562.00 грн. - за основним платежем та 502781.00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Спір виник у звязку з тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані повідомлення рішення, відповідач дійшов помилкових та необґрунтованих висновків про господарську діяльності позивача з підстав укладення та виконання умов договору на поставку природного газу від 23.02.09 №06/03-ПГ укладеного з контрагентом ТОВ «Укрбудсервіс 2008».

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що розрахунки за газ здійснювалися шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ «Укрбудсервіс 2008».

Авансовими платежами ТОВ «Укрбудсервис 2008»були перераховані наступні суми:

у березні 2009р. - 1 697 000,00 грн.,

у квітні 2009р. - 174 932,94 грн.,

у червні 2009р. - 432 000,00 грн.,

у серпні 2009р. - 1496 963,47 грн.,

у вересні 2009р. - 1 320 440,63 грн., а всього 5 121 337,04 грн.,

Перевіркою встановлено, що згідно актів транспортування природного газу, які складені між ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ВАТ «Керчгаз», газ від ТОВ «Укрбудсервис 2008»транспортувався газотранспортними мережами ДАТ «Чорноморнафтогаз».

Акти прийому - передачі послуг транспортування підписані представниками обох сторін. Транспортування газу здійснювалось згідно договору № З-ТГ-2009 від 18.12.08, укладеному між ДАТ «Чорноморнафтогаз»та ВАТ «Керчгаз».

Договори постачання природного газу та Акти прийому-передачі надсилались поштою на адресу підприємств - споживачів. Пошта на адресу ТОВ «Укрбудсервіс 2008»(підписані акти прийому-передачі, договори) надійшли на абонентський ящик Главпоштамту.

В акті зазначено, що згідно даним бухгалтерського обліку позивач перерахував на банківський рахунок ТОВ «Укрбудсервіс 2008»за період березень серпень 2009 року 5121337,04грн.

Відповідачем в акті зроблено висновок, що перевіркою не встановлено проведення розрахунків постачальника ВАТ «Керчгаз»- ТОВ «Укрбудсервіс 2008»з його постачальниками газу (оскільки усі грошові кошти, отримані від покупців, перераховувалися за бухгалтерські послуги), що свідчить про відсутність кінцевого платника податків, якому належить поставлений газ.

Державна податкова інспекція вказує, що вимоги ВАТ «Керчгаз»і ТОВ "Укрбудсервіс 2008", які встановлені у п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.01 №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»не виконані. Отже, невідоме виникнення природного газу і грошові кошти, перераховані не безпосередньому власнику природного газу, а за «бухгалтерські послуги».

Актом встановлено, що фактично, згідно податкової звітності у ТОВ «Укрбудсервіс 2008»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання для здійснення основного виду діяльності, у звязку з чим у ТОВ "Укрбудсервіс 2008" відсутні можливості реалізовувати газ на адресу ВАТ «Керчгаз».

Відсутній ланцюг «Постачальник-Покупець-Постачальник». Виходячи з вищенаведеного ТОВ "Укрбудсервіс" за отриманий газ (який був у подальшому реалізований ВАТ «Керчгаз») зі своїми постачальниками не розраховувався.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записі у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Виходячи з вищевикладеного, надані до перевірки акти приймання - передачі і податкові накладні на придбання ВАТ «Керчгаз»природного газу від ТОВ "Укрбудсервіс 2008" не можуть бути прийняті як первинні документи, які підтверджують вказані поставки.

Між позивачем та ТОВ «Укрбудсервіс 2008»був укладений договір на постачання природного газу від 23.02.09 №06/03-ПГ (а.с.177-180).

Зареєстрований у ЄДРПОУ контрагент позивача є юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з продажу природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що ТОВ «Укрбудсервіс 2008»на момент укладення угоди був виключений з ЄДРПОУ, у звязку з чим були не наділений цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За таких підстав, з урахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку про те, що укладені між позивачем та контрагентом договір постачання природного газу, акти прийому передачі, податкові накладні є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій, які є предметом вказаного вище договору та свідчать про отримання позивачем товару, а контрагентом плати за товар.

Відповідачем в акті зроблений висновок, що ВАТ «Керчгаз»перераховувалися кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Метою проведення документування є отримання ВАТ «Керчгаз»податкової вигоди.

Відповідач вказав, що несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобовязання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Укрбудсервис 2008»були складені акти приймання-передачі природного газу (а.с.63-67), відповідно до яких ТОВ «Укрбудсервис 2008»надало позивачу природний газ у кількості 2488,619 тис.м.куб. за ціною 2424,30 грн. за 1000 куб.м. (без ПДВ) на загальну суму 6033374,80 грн., у тому числі ПДВ 1005562,50 грн., про що також вказано в акті перевірки ДПІ.

Розрахунки за газ здійснювалися шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ «Укрбудсервис 2008», про що свідчать платіжні доручення та звіти по проводкам, а також банківські виписки про операції на рахунках позивача, що залучені до матеріалів справи.

На поставку природного газу, ТОВ «Укрбудсервіс 2008»були виписані ВАТ «Керчаз»податкові накладні на суму поставленого товару (а.с.51-62).

Як свідчать матеріали справи, отриманий позивачем природний газ надалі реалізовувався покупцям, зокрема УВП УТОС «КРИМ-ПАК», ВАТ «Кримхліб», про що свідчать укладені між вказаними підприємствами договори постачання природного газу (а.с.132-134, 140-142), що підтверджує товарність правочину між позивачем та ТОВ «Укрбудсервіс 2008».

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано будь яких доказів, що свідчили б про відсутність права ТОВ «Укрбудсервіс 2008»укладати договори з іншими особами.

Посилання в акті перевірки на відсутність ТОВ «Укрбудсервіс 2008»за адресою реєстрації та на неможливість встановлення місцезнаходження службових осіб не може свідчити про наявність причинного звязку щодо виконань ТОВ «Укрбудсервіс 2008»умов укладених договорів.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції що відсутність у ТОВ «Укрбудсервіс 2008»належних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема через відсутність технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, не дають підстав робити висновки про те, що позивачу не поставлявся природний газ укладеним договором, оскільки актом перевірки було встановлено, що транспортування природного газу здійснювалося мережами ДАТ «Чорноморнафтогаз».

Отже, відомості, на які посилається в акті перевірки відповідач та на підставі яких ним зроблені висновки про неправомірність правочину не приймаються судом в якості належних доказів по справі, що можуть свідчити про здійснення та виконання господарських операцій.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги наявність первинних бухгалтерських документів укладених в результаті здійснення господарської операції при постачанні природного газу, суд приходить до висновку, що висновки зроблені в акті перевірки щодо відсутності реального настання правових наслідків (безтоварності) правочинів між позивачем та контрагентом не підтверджується матеріалами справи, а тому немає підстав вважати, що з боку позивача було допущено порушення п.п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Вказаною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дотримані положення п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про необґрунтованість та протиправність висновків ДПІ щодо заниження позивачем податку на прибуток та заниження податку на додану вартість, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.08.10 у справі № 2а-4536/10/7/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.08.10 у справі № 2а-4536/10/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписН.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко