Ухвала суду № 16561238, 15.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8967/10/2/0170

15.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГорошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняКуракін В.С.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Юніон"- не зявився,

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим- не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 19.10.10 у справі № 2а-8967/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Юніон" (Дм. Ульянова, буд. 30, к .44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

доДержавної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2010 адміністративний позов задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0011921701/0 від 23.12.2009.

Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушення позивачем вимог Закону України "про податок з доходів фізичних осіб".

Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, звернувся з апеляційною скаргою, просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2010 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В судове засідання, призначене на 15.03.2011, представники позивача та відповідача явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно,причин не явки суду не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що представники позивача та відповідача викликались в судове засідання, але в суд не зявились, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції в м. Сімферополі проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009.

Перевірка проведена на підставі направлення № 17/23-2 від 25.11.2009.

За результатами перевірки 14.12.2009 складено Акт № 926/23-2/33186961.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема п.п. 4.2.1 та п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в наслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 1637,41 грн.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011921701/0, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4912,23 грн., з яких 1637,41 грн. за основним платежем, 3274,82 грн. за штрафними санкціями.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

В акті перевірки № 926/23-2/33186961 податковий орган зазначив про неповне перерахування позивачем, як податковим агентом, сум податку з доходів фізичних осіб у місцевий бюджет м. Сімферополя, станом на 01.07.2008 сальдо склало 160,25 грн., крім того зазначено, що виявлено помилки в нарахуванні податку з доходів громадян на суму 1637,41 грн., так, 15.08.2008 прийнято до сплати звіт № 49 від підзвітної особи ОСОБА_4 на суму 10000 грн. занижено податкове зобовязання по вказаній операції на суму 1500 грн.

Окрім того, позивач в період часу, який перевірявся перераховував кошти фізичним особам ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 без утримання податку, що призвело до заниження податкового зобовязання на 137,41 грн.

Відповідно до п.п. 4.2.1 статті 4 Законі України “Про податок з доходів фізичних осіб”, який набрав чинності з 01.01.2004 до загального місячного оподаткованого доходу входять доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно п.п. 19.2. статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” особи, які мають статус податкових агентів, зобовязані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів, які виплачуються на користь платника податків та оподатковуються до або під час такої виплати та за його рахунок.

Відповідно до статт1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст.17 визначено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку , якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання.

Однак, кошти які були ним виплачені у період часу, який перевірявся, не можна було віднести до доходу в розуміння статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, тому що це були його особисті кошти, витрачені на користь підприємства, .яке в подальшому їх повернуло , в наслідок чого були відсутні підстави для утримання податку.

На час здійснення позивачем розрахунків з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, вони були самостійними субєктами господарювання, які уклали угоди з платником податків, внаслідок чого останній не був податковим агентом, не був зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів від їх імені та за їх рахунок.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.10 у справі № 2а-8967/10/2/0170 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.10 у справі № 2а-8967/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписН.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко