Ухвала суду № 16561190, 15.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11391/09/12/0170

15.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Привалової А.В. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняКарпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Платан" - Руденко Максим Юрьевич,

представник відповідача, Кримської митниці Державної митної служби України - Удод Володимир Іванович, посвідчення № НОМЕР_1,

представник відповідача, Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства "Платан" та Кримської митниці Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 25.08.10 по справі №2а-11391/09/12/0170

за позовом Приватного підприємства "Платан" (вул. Глінки/Ж.Дерюгіної, 57 Б/2, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

до Кримської митниці Державної митної служби України (вул. Мальченка, 22,Аерофлотський, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95491) Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська 19, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051) про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 25.08.2010 року (суддя Котарева Г.М.) частково задоволено позов Приватного підприємства "Платан" до Кримської митниці та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними та скасування рішень, про стягнення сум надмірно сплачених митних платежів. Суд визнав протиправним та скасував рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р., та №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р. В частині задоволення позовних вимог про стягнення сум надмірно сплачених митних платежів суд відмовив.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій у звязку з порушенням судом норм матеріального права просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення надмірно сплачених ввізного мита та податку на додану вартість та задовольнити позовні вимоги в цієї частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що порушені його майнові права - неправомірні дії Кримської митниці з прийняття рішення про визначення митної вартості за шостим (резервним) методом, призвели до надмірної сплати Позивачем митних зборів. Право позивача на звернення до суду з позовними вимогами ґрунтується на нормах Конституцій, Законів України та інших нормативних актах.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій у звязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог і відмовити позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Кримська митниця діяла відповідно до норм Митного кодексу України та нормативних актів з питань митної справи, і мала право самостійно визначити митну вартість за шостим (резервним) методом.

Представники позивача та першого відповідача у судовому засіданні 15.03.2011 підтримали апеляційні скаргу з підстав, викладених у них. Проти апеляційних скарг іншої сторони заперечували.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши представника позивача та першого відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Платан" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р.

- стягнути на користь ПП «Платан»(95022, АРК, м.Сімферополь, вул.Глінки/Ж.Дерюгіної, 57Б/2, Код ЄДРПОУ 30645832, П/р 26004318131 в Філії ВАТ «МТБ»в м.Сімферополь, МФО 384748) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 13755,98 грн. та надмірно сплачений податок на додану вартість в сумі 57775,12 грн. за вантажною митною декларацією №600000001/9/001887 від 29.05.2009р.

- визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р.

- стягнути на користь ПП «Платан»(95022, АРК, м.Сімферополь, вул.Глінки/Ж.Дерюгіної, 57Б/2, Код ЄДРПОУ 30645832, П/р 26004318131 в Філії ВАТ «МТБ»в м.Сімферополь, МФО 384748) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 13885,23 грн. та надмірно сплачений податок на додану вартість в сумі 58317,97 грн. за вантажною митною декларацією №600000001/9/001984 від 04.06.2009р.

Як слідує з матеріалів справи, 26 травня 2009 року ПП «Платан»з метою митного оформлення товару Венеціанських жалюзі з ПВХ (25мм), поставленого за контрактом № 18 від 31.01.2008 р. між ПП «Платан»та компанією ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD (інвойс № 00001000 від 06.04.2009р.), було подано до Кримської митниці Декларацію митної вартості (а.с. 33) та Вантажну митну декларацію №600000001/2009/001832 (а.с.35), згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ) товару вагою 23531,35 кг, митна вартість - 27262,80 доларів США, (вартість товару - 26708,80 доларів США, та вартість транспортування 554 долара США). Виходячи з курсу валюти на момент декларування - 7.62 грн. за 1 долар США, митна вартість товару склала - 203408,8 грн. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод за ціною договору (вартістю операції).

На вимогу Кримської митниці ПП «Платан»були надані додаткові документи, а саме:

1)Калькуляція собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD 25 мм ПВХ;

2)Експортну декларацію на вказану партію товару від 08.04.2009р. Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD;

3)Сертифікат походження товару від 07.04.2009р. на дану партію Товару Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD.

27.05.2009р. Кримською митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000080/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії венеціанських жалюзі у кількості 15618 штук, встановлюється у розмірі 63373,20 доларів США, виходячи з вартості за одиницю товару 3,00 доларів США (а.с.11). Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу .

27.05.2009р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000118 (а.с.44), згідно з якою ПП «Платан»відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/001832 від 26.05.2009р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан»листом від 27.05.2009р. (вих. №1977) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с.45).

Листом від 28.05.2009р. (вих. №07-12/3649) Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (венеціанські жалюзі у кількості 15618 штук) під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

29.05.2009р. ПП «Платан»оформлено ВМД №600000001/9/001887 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 482827,74 грн. (63373,20 доларів США на офіційний курс НБУ 7,6188 грн.) (а.с.47).

Відповідно до зазначено ВМД ПП «Платан»сплатило ввізне мито у сумі 24141,39 грн. та ПДВ у сумі 101393,83 грн.

01 червня 2009 року ПП «Платан»з метою митного оформлення товару Венеціанських жалюзі з ПВХ (25мм), поставленого за цим самим контрактом (Інвойс № 00011356 від 20.04.2009 р., було подано Декларацію митної вартості (а.с. 57) та Вантажну митну декларацію №600000001/2009/001909 згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ) товару вагою 23711,35 кг, митна вартість - 27339,93 доларів США (вартість товару - 26749,81 доларів США та вартість транспортування - 590,12 долара США). Виходячи з курсу валюти на момент декларування - 7.62 грн. за 1 долар США, митна вартість товару склала - 203793,40 грн. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод за ціною договору (вартістю операції).

На вимогу Кримської митниці ПП «Платан»були надані додаткові документи, а саме:

1)Калькуляція собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD 25 мм ПВХ ;

2)Експортну декларацію на вказану партію товару від 22.04.2009р. Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD;

3)Сертифікат походження товару від 20.04.2009р. на дану партію Товару Компанії ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD;

4)Екологічну декларацію №19508 від 25.05.2009р.

01.06.2009р. Кримською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000084/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії венеціанських жалюзі у кількості 15270 штук, встановлюється у розмірі 63832,65 доларів США, виходячи з вартості одиниці товару 3,00 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням резервного методу (ст.273 Митного кодексу України) (а.с.12).

01.06.2009р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000125(а.с.182), згідно з якою ПП «Платан»відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/001909 від 01.06.2009р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан»листом від 03.06.2009р. (вих.№2001/2) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом(а.с.158).

Листом від 04.06.2009р. (вих. №07-12/3794) Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (венеціанські жалюзі у кількості 15270 штук) під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (а.с. 157).

01.06.2009р. ПП «Платан»оформлено ВМД №600000001/9/001984 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 485766,47 грн. (63832,65 доларів США на офіційний курс НБУ 7,61 грн.) (а.с.153 ).

На підставі зазначено ВМД ПП «Платан»сплатило ввізне мито у сумі 24288,32 грн. та ПДВ у сумі 102010,96 грн.

Листом №07-12/5428 від 21.08.2009р. Кримська митниця (у відповідності до п.п.13, 14 Наказу ДМС України №230 від 17.03.2008р.) відмовила ПП «Платан» у перегляді Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р. (а.с. 75).

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України, митні органи, реалізуючу митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення ч. 8 ст. 264 МК декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Отже відповідач Кримська митниця є субєктом владних повноважень.

Предметом адміністративного позову є оскарження прийнятих відповідачем рішень про визначення митної вартості товару №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р. та №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р., та стягнення на користь позивача надмірно сплачених сум ввізного мита та ПДВ.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Кримською митницею не обґрунтовано правомірність застосування методу № 6 (резервного) для визначення митної вартості товару.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МК України, статтею 16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”. Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження ”.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.9 ст. 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Застосовувати зазначений метод в тільки якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 1 ст. 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

При цьому слід зазначити, що останні частини ст.268 та ст.269 Митного кодексу України передбачають використання найменшої вартості:

ст.268 МКУ - У разі якщо для цілей застосування цього (2-го) методу (методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) виявляється більше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

ст.269 МКУ - У разі якщо для цілей застосування цього (3-го) методу (методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) виявляється більше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до застережень ст. 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Декларування митної вартості товару Венеціанських жалюзі ПВХ 25 мм здійснювалось позивачем в межах господарських операцій поставки відповідно до контракту № 18 від 31 січня 2008 року, укладеного між ПП «Платан»та ZHENJIANG JINGYOU CURTAIN CO., LTD (Китай). 26 лютого 2009 року до Контракту було укладено додаток №1, згідно якого було досягнуто угоди про постачання Венеціанських жалюзі з ПВХ завширшки 25 мм.

Поставка товару здійснювалась за інвойсами №00001000 від 06.04.2009р. (а.с.27) в кількості 15618 штук жалюзі, та №00011356 від 20.04.2009р. (а.с.171) в кількості 15270 штук жалюзі.

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем відповідно до платіжних доручень №344 від 04.03.2009р. та №398 від 30.04.2009р., №361 від 31.03.2009р. та №409 від 13.05.2009р.

Поставка товару за інвойсом №00001000 відбувалась в Україну (порт Одеса) водним транспортом (коносамент TTLSZ09040021H від 09.04.2009р.), а потім до АР Крим автомобільним транспортом (CMR №8336) та поставлена під митний контроль 26 травня 2009 року; за інвойсом №00011356 - в Україну (порт - Іллічівськ) водним транспортом (коносамент TTLSZ090400124H від 20.04.2009р.), а потім до АР Крим автомобільним транспортом (CMR №400) та поставлена на митний контроль 26 травня 2009 року.

Як вбачається із заперечень Кримської митниці, митну вартість імпортованого товару відповідачем визначено відповідно до положень про застосування ст.VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 року та положень п.14 Порядку №1766 на підставі резервного методу виходячи із цінової бази даних та у звязку з неможливістю послідовного використання попередніх методів, а саме:

-перший метод (за ціною договору щодо, які імпортуються) внаслідок наявності достовірних сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей;

-другий та третій (за ціною договору щодо ідентичних товарів чи подібних (аналогічних товарів) внаслідок відсутності інформації щодо товарів, які були б вироблені тим же виробником та за тією ж торговою маркою;

-четвертий (на основі віднімання вартості) внаслідок відсутності інформації про оцінювані, ідентичні чи подібні товари, які б були продані в Україні у незмінному стані для відрахування від ціни такого товару витрати, що збільшують ціну товару в Україні;

-пятий (на основі додавання вартості) внаслідок відсутності інформації, на підставі якої можна розрахувати вартість оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат понесених виробником.

Відповідач також зазначив, що позивачем на протязі 2008-2009 років здійснювалися поставки товару “Жалюзі горизонтальні з ПВХ Венеціанські жалюзі”, за контрактом №18 від 18.06.2008р., укладеним з Zhenjlang Jingyou Curtain Co. LTD, митні оформлення яких були проведенні за наступними ВМД із самостійним визначенням позивачем митної вартості за резервним методом:

-№600000001/2008/006105 від 12.09.2008р. - митна вартість визначена за одиницею виміру (кг.) становила 2,1 доларів США/кг.;

-№600000001/2008/008006 від 05.12.2008р. - митна вартість визначена за одиницею виміру (кг.) становила 2,1 доларів США/кг.

Застосувати другий або третій метод визначення митної вартості у звязку із наявністю вищезазначених митних оформлень, не представляється можливим, оскільки відповідно до ст.ст.268-269 МК України, при застосуванні другого або третього методу визначення митної вартості товарів за основу береться вартість операцій (ціна договору), а у вищезазначених митних оформленнях товарів позивача, їх митна вартість не була визначена за ціною договору, оскільки позивачем самостійно здійснено визначення митної вартості за резервним методом.

Як зазначалося вище, підставою для визначення відповідачем митної вартості поставлених товарів є неможливість визначення митної вартості товару за методом №1, передбаченим статтею 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку із наступним:

- заявлена декларантом митна вартість суттєво нижча, ніж та інформація, яка міститься в Центральній базі даних Державної митної служби України;

- невідповідність даних щодо собівартості одного квадратного метру Венеціанських жалюзі у наданих до митного органу калькуляціях собівартості на мові оригіналу і перекладі, даним, які містяться в Центральній базі даних Митної служби;

- невідповідність калькуляції собівартості вимога пункту 12 Порядку декларування через відсутність необхідних реквізитів на калькуляціх собівартості.

Але, жодна наведена Кримською митницею обставин не підтверджується належним чином, як того вимагає відповідний нормативний акт, а самє - наказ Державної митної служби України №506 від 29.05.2009 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.06.2009 року за №534/16550 (на який також посилається відповідач в апеляційній скарзі), яким було затверджено форму рішення про визначення митної вартості товарів, Порядок його заповнення та Класифікатор додаткових складових до ціни договору. Відповідно до п.2.1. р.2 «Опис граф рішення»Порядку заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, вказано, що графа 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" заповнюється наступним чином - у графі зазначаються обставини, що стали підставою для прийняття Рішення, та джерела інформації, які використовувалися митним органом, і їх реквізити.

Однак, оскаржувані позивачем рішення Кримської митниць про визначення митної вартості №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р. та №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р., в графі 33 не містять обставин, що стали підставою для прийняття рішення, та джерела інформації, які використовувалися митним органом, і їх реквізити. В графі 33 ціх рішень лише зазначено декілька статей Митного кодексу України та дві постанови КМУ. Таким чином, рішення відповідача про визначення митної вартості товарів не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В запереченнях, відповідач посилається на те, що вартість сировини полівінілхлориду, країна виробник Китай, складає 2,12 доларів США за 1 кг., а вартість виготовленого кінцевого продукту виготовленого із полівінілхлориду складає близько 70% вартості кінцевого продукту. Проте, жодних належних доказів використання відповідачем вказаних відомостей під час прийняття спірного рішення, як і самих відомостей, суду не надано.

Щодо змісту калькуляції собівартості, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що зазначена калькуляція надана позивачу контрагентом та не розроблювалась позивачем, у зв'язку з чим, суд вважає безпідставними зауваження відповідача з приводу її оформлення без вказування вихідного номеру та дати відправлення, як то передбачено п.12 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006 №1766.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до п.6 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006 №1766 (надалі-Порядок) передбачено, що декларант заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Посадова особа митного органу, яка проводить перевірку заповнення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта вписувати будь-які дані до граф декларації, що повинні заповнюватися декларантом, вносити до них зміни, доповнення чи виправлення. Декларант може вносити зміни (доповнення, виправлення) до декларації митної вартості, крім граф з вартісними показниками. Зміни (доповнення, виправлення) засвідчуються підписом та печаткою декларанта.

Відповідно до ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вищенаведеним Порядком передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Частина третя п.11 цього Порядку прямо передбачає, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".

Однак, у деклараціях митної вартості від 26 травня 2009 року та 01 червня 2009 року, що були подані позивачем Кримській митниці, в графі «Для відміток митного органу»не наведено переліку документів, яки необхідно подати декларанту, а вже зазначено, що «Здійснено митну оцінку за методом №6». Таким чином, ніяких додаткових документів Кримська митниця від позивача не вимагала.

Відповідно до ч.3 ст.266 МК України якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми слідує, що усі спірні питання між декларантом та митним органом вирішуються під час відповідних консультацій. Проте, жодних відомостей про вирішення питання невідповідність даних щодо собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі у наданих до митного органу калькуляціях собівартості на мові оригіналу і перекладі, відповідачем не надано.

Не може свідчити про неупередженість в прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем той факт, що за основу визначення митної вартості товару було застосовано інформацію з Центральної бази даних Державної митної служби України вартість, визначена в ВМД № 100000007/1/0621 на рівні 3 доларів США за кг товару, так як відповідно зазначеної декларації ввезення на території України виробів «Венеціанські жалюзі», країна виробництва Китай, відбувалось з території Польщі, тобто за суттєво відмінними умовами поставки.

Отже порівняння зазначеної митної вартості з митною вартістю, заявленою позивачем є таким, що здійснено при неповному зясуванні всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення про визначення митної вартості товару.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що Кримською митницею не обґрунтовано правомірність застосування методу №6 (резервного) для визначення митної вартості товару, а тому прийняття суд першої інстанції рішення про визнання протиправними та скасування Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р., та №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р. є таким, що винесено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі та податку на додану вартість, судова колегія погоджується із рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні цих вимог.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 Т (далі Порядок).

Відповідно до Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) платника - фізичної особи та напрям зарахування коштів:

а) для повернення платнику - на рахунок платника, відкритий у фінансовій установі;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою - на банківський рахунок 2603.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Отже за умови того, що на час звернення до суду з вимогами про стягнення надмірно сплачених коштів, рішення про визначення митної вартості товару, відповідно до яких позивачем було самостійно подано нові ВМД з вказівкою вартості товару, визначеної митним органом, не було скасовано, факт надмірності сплати коштів був відсутній. Відповідач Кримська митниця зазначив, що позивач не звертався до митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим митницею і не приймалось рішення з цього питання. Позивач у судовому засіданні не заперечував того факту, що від не подавав такої заяви, зазначивши що це е його правом а не обовязком. Таким чином у відповідача Кримської митниці відсутні підстави для прийняття рішення про повернення позивачу митних платежів, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України сум надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000013/2009/000080/1 від 27.05.2009р., та №600000013/2009/000084/1 від 01.06.2009р., та передчасності позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України сум надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість, є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Платан»та Кримської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду АР Крим від 25.08.2010 року у справі №2а-11391/09/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис А.В.Привалова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова