Ухвала суду № 16560145, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18563/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Гоцику О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2011 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЕКУС»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2010 № 0005542304/0, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2011 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 28.07.2010 № 0005542304/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі службового посвідчення серії УКМ № НОМЕР_1, виданого 13.01.2010 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Лукашовим Дмитром Олександровичем - старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок малих, приватних, громадських організацій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва згідно із п. 1 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями), проведено невиїзну перевірку ТОВ «АЕКУС»(33405762), відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання ДСД від 09.02.1998 з ТОВ «Поступ»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при реалізації товарів народного вжитку, в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість з питань невідповідності залишків товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.07 по 31.12.09.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва складено акт від 14.07.2010 №1713/23-04/553512135, яким зафіксовано порушення товариством з обмеженою відповідальністю «АЕКУС»пункту 2.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 55228,00 грн. за період 2008-2009 років.

На підставі акту перевірки від 14.07.2010 № 1713/23-04/553512135 державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 № 0005542304/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «АЕКУС»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 55228,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27614,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010 № 0005542304/0 було оскаржено ТОВ «АЕКУС»в адміністративному порядку до податкових органів, але залишено останніми без змін.

Аналізуючи доводи ДПІ у Шевченківському районі міста Києва щодо правомірності проведення податковим органом позапланової невиїзної перевірки платника податків на підставі статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні»розрізняє лише такі види перевірок як невиїзні документальні, планові виїзні та позапланової виїзні перевірки.

Таким чином, враховуючи те, що ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено перевірку, яка не передбачена законодавством як окремий вид перевірки, а саме: позапланову невиїзну перевірку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ДПІ у Шевченківському районі міста Києва вказану перевірку проведено з перевищенням меж встановленої законодавством компетенції.

Одночасно з викладеним, суд першої інстанції вірно звернув увагу й на те, що відповідно до змісту акта перевірки від 14.07.2010 №1713/23-04/553512135 ДПІ у Шевченківському районі міста Києва встановлено порушення ТОВ «АЕКУС»підпункту 2.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та саме про порушення підпункту 2.7 даного Закону зазначено у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, тоді як такого підпункту у статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»взагалі не існує.

Також, колегія судів звертає увагу на розбіжності сум завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, про які зазначені в акті перевірки. Так, відповідно до змісту описової частини акту перевірки, ТОВ «АЕКУС»у 2008 році безпідставно зависило податковий кредит на загальну суму 57132,00 грн. за червень та вересень 2008 року (про що також зазначено і у письмових запереченнях на позов а. с. 65). Водночас, у висновках акту перевірки вказується, що податковим органом донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 55228,00 грн. за період липень, серпень, жовтень, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень 2009 року (саме така сума штрафних санкцій визначена за основним платежем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні а. с. 8). При цьому, розрахунків або ж будь-яких пояснень щодо розбіжності у вказаних сумах, періодах та висновків до акту перевірки не було надано як суду першої інстанції, так і не додано до апеляції.

Суд першої інстанції також звертав увагу на те, що хоча акт перевірки № 1713/23-04/553512135 датований 14.07.2009, водночас з пояснень представників сторін вбачається, що дійсна дата акту 14.07.2010.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, пояснень щодо відсутності первинних документів від посадових осіб ТОВ «АЕКУС»державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва не відбирались, а запит про надання документів для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) товариству з обмеженою відповідальністю «АЕКУС»не направлявся після початку перевірки, що є порушенням вимог підпункту 2.3.2 пункту 2.3 пункту 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції невірно застосував підпункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим визнав правомірним віднесення позивачем до податкового кредиту сум не підтверджених податковими накладними, є безпідставними, оскільки оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача взагалі не застосовувались штрафні санкції на підставі підпункту 7.2 статті 7 названого Закону.

Враховуючи вищезазначене, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України апелянтом не спростовано правомірності висновків суду першої інстанції про те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 28.07.2010 № 0005542304/0 діяла не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24.06.2011.