Ухвала суду № 16559818, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1522/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Губської О.А.,

Петриченко Ю.П.,

представника відповідача Коволіна М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Підприємства облспоживспілки «Житомирська універсальна база»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року по справі за адміністративним позовом Підприємства облспоживспілки «Житомирська універсальна база»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року Підприємство облспоживспілки «Житомирська універсальна база»(далі позивач) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0002502301/2 від 24.02.2010 року, яким Підприємству облспоживспілки «Житомирська універсальна база»визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських обєднань в сумі 866827,00 грн., в тому числі 685856,00 грн. основного боргу та 180971,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року в задоволенні адміністративного позову Підприємства облспоживспілки «Житомирська універсальна база», відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Підприємство облспоживспілки «Житомирська універсальна база»є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області 14.10.1993 року.

В період з 31.08.2009 року по 25.09.2009 року службовими особами відповідача було проведено перевірку філії Підприємства облспоживспілки «Житомирська універсальна база»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 685856,00 грн., в тому числі: І квартал 2009 року 438001,00 грн., І півріччя 2009 року 685856,00 грн.;

- пп. 7.2.1 п. 7.2, 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість в сумі 548684,00 грн., в тому числі: січень 2009 року 150419,00 грн., березень 2009 року 199981,00 грн.;

- п.п. 1, 2, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, позивачем не було роздруковано відповідний розрахунковий документ встановленого форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції при реалізації товару за готівку на загальну суму 494,26 грн.;

- п.п. 2.11, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме, було проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту в бухгалтерію підприємства на загальну суму 733,64 грн. та перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки в сумі 71,00 грн.;

- п. 9, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечено зберігання фіскального звітного чека в книзі обліку розрахункових операцій та не проводилися розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товару;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.1 п. 4.2, п.п. 4.3.21 «б»п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1637,79 грн., в тому числі: 1 квартал 2008 року 909,80 грн., 3 квартал 2008 року 666,60 грн., 4 квартал 2008 року 4,35 грн., 1 квартал 2009 року 57,04 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.10.2009 року №6625/23-1/01771544/0110 (а.с. 12-27), на який позивачем були подані заперечення від 07.10.2009 року за № 578 (а.с. 28).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.10.2009 року № 0002502301/0, за яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в розмірі 866827,00 грн., в тому числі: за основним платежем 685856,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 180971,00 грн. (а.с. 37).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішення, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної скарги позивача, ДПІ у м. Житомирі 18.12.2009 року було винесено рішення № 90376/10/25-009, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 14.10.2009 року № 0002502301/0 залишено без змін, а первинну скаргу позивача - без задоволення (а.с. 31-35).

18 грудня 2009 року ДПІ у м. Житомирі було винесено податкове повідомлення-рішення від № 0002502301/1, за яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток організацій підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських обєднань в розмірі 866827,00 грн., в тому числі: за основним платежем 685856,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 180971,00 грн. (а.с. 36).

За результатами вторинної скарги позивача від 29.12.2009 року № 795, ДПА у Житомирській області було винесено рішення від24.02.2010 року № 3578/А-С/25-009, яким податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 14.10.2009 року № 0002502301/0 та від 18.12.2009 року № 0002502301/1 залишені без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 40-45).

24 лютого 2010 року ДПІ у м. Житомирі було винесено податкове повідомлення-рішення від № 0002502301/2, за яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток організацій підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських обєднань в розмірі 866827,00 грн., в тому числі: за основним платежем 685856,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 180971,00 грн. (а.с. 122).

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням відповідача, посилаючись на те, що надбавки за розїзний (пересувний) характер роботи не обкладаються податком з доходів фізичних осіб як сума коштів отримана під звіт або відрядження в розумінні п.п. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

Водночас за змістом абз. 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, аналіз наведених приписів дає підстави для висновку про те, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на формування податкового кредиту та віднесення до валових витрат підприємства витрат на придбання товарів (робіт, послуг) є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2009 року між Підприємством облспоживспілки «Житомирська універсальна база»(Покупець) та ТОВ «Торговий дім «Агоромир»(Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №001/01-20, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору, кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначаються додатками до договору.

20 січня 2009 року сторонами було укладено Додаток № 1 до договору купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року, за яким ТОВ «Торговий дім «Агромир»постачає не пізніше 31.01.2009 року на склад ДП ДАК «Хліб України»(Одеський портовий елеватор) порт Одеса пшеницю українського походження, врожаю 2008 року в кількості 1 199,900 МТ на загальну суму 902 516,78 грн.

19 березня 2009 року сторонами було укладено Додаток № 2 до договору купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року, відповідно до якого ТОВ «Торговий дім «Агромир»постачає позивачу не пізніше 31.03.2009 року на склад ТОВ ЗПК «Інзерноекспорт»/ Одеський порт кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 1 020,00 кг МТ на загальну суму 1199 887,20 грн.

22 травня 2009 року сторонами було укладено Додаток № 3 до договору купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року, за яким ТОВ «Торговий дім «Агромир»постачає не пізніше 31.05.2009 року на склад ТОВ ЗПК «Інзерноекспорт»/ Одеський порт кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 950,00 кг МТ на загальну суму 1189 704,00 грн.

На підтвердження факту передачі продавцем товару позивачем були надані акти приймання-передачі № 1 від 23.01.2009 року, № 2 від 19.03.2009 року, № 3 від 22.05.2009 року; видаткові накладні № РН-0000004 від 23.01.2009 року, № РН-00002/3 від 19.03.2009 року № РН-0000020 від 22.05.2009 року та податкові накладні № 4 від 23.01.2009 року, № 17 від 19.03.2009 року, № 41 від 22.05.2009 року, які були підписані представником продавця та представником покупця, що прибув до м. Одеси з керівником підприємства, як матеріально відповідальна особа для отримання товарів.

Крім цього, 20.01.2009 року між Підприємством облспоживспілки «Житомирська універсальна база»(Комітент) та ТОВ «Торговий дім «Компаня «Мар Шіппінг»(Комісіонер) було укладено договір комісії № К 20-01/1, згідно якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітенту за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту; укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти та підписувати інші необхідні для продажу документи та вчиняти інші дії, пов'язані з вищевказаними операціями необхідні для виконання доручень Комітента. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначається у додатках до Договору.

20.01.2009 року, 19.03.2009 року та 22.05.2009 року, сторонами були укладені додатки № 1, № 2 та № 3 до договору комісії № К 20-01/1 від 20.01.2009 року, згідно яких отриманий Підприємством облспоживспілки «Житомирська універсальна база»від ТОВ «Торговий дім «Агромир»товар (пшениця та кукурудза), який знаходиться на складах ДП ДАК «Хліб України»(одеський портовий елеватор / порт Одеса) і ТОВ ЗПК «Інзерноекспорт»(Одеський порт) відповідно, реалізований комісіонером нерезидентам України.

Позивачем, на підтвердженого того, що товар було передано покупцеві були надані акти приймання-передачі товару на комісію, акт звіту про виконання робіт по договору комісії та податкові накладні.

При цьому, позивачем не надано копій угод на зберігання зерна, письмових заяв на видачу зерна зі складу, довіреності на особу, що отримувала зерно на складі та документи, що підтверджують командировочні витрати. Матеріали справи вказаних документів не містять. Також, позивачем не було доведено факту оприбуткування зерна та не підтверджено факту його поставки.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на наявний в матеріалах справи лист ДП ДАК «Хліб України»Одеський портовий елеватор від 11.02.2010 року № 171, згідно якого ДП ДАК «Хліб України»Одеський портовий елеватор не має взаємовідносин з ТОВ «Торговий дім «Агромир»та ТОВ «Компанія «Мар Шіппінг»в звязку з чим на вказані компанії складські документи не оформлялися.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Підприємства облспоживспілки «Житомирська універсальна база»не спростовують висновки суду першої інстанції, викладених в постанові від 19 жовтня 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства облспоживспілки «Житомирська універсальна база»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

О.А Губська Повний текст ухвали складено та підписано 29.06.11 р.